Розмовник

uk Хотіти що-небудь   »   he ‫לרצות משהו‬

70 [сімдесят]

Хотіти що-небудь

Хотіти що-небудь

‫70 [שבעים]‬

70 [shiv\'im]

‫לרצות משהו‬

[lirtsot mashehu]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська іврит Відтворити більше
Хочете курити? ‫-- / ה--וצה-----?‬ ‫-- / ה ר--- ל----- ‫-ת / ה ר-צ- ל-ש-?- ------------------- ‫את / ה רוצה לעשן?‬ 0
at--/a- -o-s--/r-ts------a-h--? a------ r------------ l-------- a-a-/-t r-t-e-/-o-s-h l-'-s-e-? ------------------------------- atah/at rotseh/rotsah le'ashen?
Хочете танцювати? ‫א--- ה--וצה-לרק---‬ ‫-- / ה ר--- ל------ ‫-ת / ה ר-צ- ל-ק-ד-‬ -------------------- ‫את / ה רוצה לרקוד?‬ 0
a--h--t--ot--h-ro--a--l-r---? a------ r------------ l------ a-a-/-t r-t-e-/-o-s-h l-r-o-? ----------------------------- atah/at rotseh/rotsah lirqod?
Хочете йти гуляти? ‫את-/ ה-ר--ה -ט--ל?‬ ‫-- / ה ר--- ל------ ‫-ת / ה ר-צ- ל-י-ל-‬ -------------------- ‫את / ה רוצה לטייל?‬ 0
at-h--t r--se-/ro-------t-ye-? a------ r------------ l------- a-a-/-t r-t-e-/-o-s-h l-t-y-l- ------------------------------ atah/at rotseh/rotsah letayel?
Я хочу курити. ‫-ני-ר-צה -עש--‬ ‫--- ר--- ל----- ‫-נ- ר-צ- ל-ש-.- ---------------- ‫אני רוצה לעשן.‬ 0
a-- ro--eh----sa---e'-----. a-- r------------ l-------- a-i r-t-e-/-o-s-h l-'-s-e-. --------------------------- ani rotseh/rotsah le'ashen.
Ти хотів би цигарку? ‫א--/ ה ר--- -י--י-.‬ ‫-- / ה ר--- ס------- ‫-ת / ה ר-צ- ס-ג-י-.- --------------------- ‫את / ה רוצה סיגריה.‬ 0
a-ah/-t ro-seh/-----h ----ria-. a------ r------------ s-------- a-a-/-t r-t-e-/-o-s-h s-g-r-a-. ------------------------------- atah/at rotseh/rotsah sigariah.
Він хотів би вогню. ‫-ו- רוצ- --.‬ ‫--- ר--- א--- ‫-ו- ר-צ- א-.- -------------- ‫הוא רוצה אש.‬ 0
h---ot--- -sh. h- r----- e--- h- r-t-e- e-h- -------------- hu rotseh esh.
Я хочу пити. ‫אנ- ר--ה --ת-ת מש-ו.‬ ‫--- ר--- ל---- מ----- ‫-נ- ר-צ- ל-ת-ת מ-ה-.- ---------------------- ‫אני רוצה לשתות משהו.‬ 0
a-i-ro---h-r-tsah--i-h--t-ma-h---. a-- r------------ l------ m------- a-i r-t-e-/-o-s-h l-s-t-t m-s-e-u- ---------------------------------- ani rotseh/rotsah lishtot mashehu.
Я хочу їсти. ‫א-י -וצ- לא-------ו.‬ ‫--- ר--- ל---- מ----- ‫-נ- ר-צ- ל-כ-ל מ-ה-.- ---------------------- ‫אני רוצה לאכול משהו.‬ 0
an- ro--e-/-o--a----'e-hol--a-h-h-. a-- r------------ l------- m------- a-i r-t-e-/-o-s-h l-'-k-o- m-s-e-u- ----------------------------------- ani rotseh/rotsah le'ekhol mashehu.
Я хочу відпочити. ‫--- --צ--לנו--קצת.‬ ‫--- ר--- ל--- ק---- ‫-נ- ר-צ- ל-ו- ק-ת-‬ -------------------- ‫אני רוצה לנוח קצת.‬ 0
an- --ts-h/r-tsa----nu-x-qtsa-. a-- r------------ l----- q----- a-i r-t-e-/-o-s-h l-n-a- q-s-t- ------------------------------- ani rotseh/rotsah lanuax qtsat.
Я хочу Вас дещо запитати. ‫--י -וצה-ל--ו- או-ך-משהו-‬ ‫--- ר--- ל---- א--- מ----- ‫-נ- ר-צ- ל-א-ל א-ת- מ-ה-.- --------------------------- ‫אני רוצה לשאול אותך משהו.‬ 0
a-- r-t--h/-ot--- li---o- -t-h--mashe--. a-- r------------ l------ o---- m------- a-i r-t-e-/-o-s-h l-s-'-l o-k-a m-s-e-u- ---------------------------------------- ani rotseh/rotsah lish'ol otkha mashehu.
Я хочу Вас дещо попросити. ‫-נ- ר--- ל-ק- מ-ך מ---.‬ ‫--- ר--- ל--- מ-- מ----- ‫-נ- ר-צ- ל-ק- מ-ך מ-ה-.- ------------------------- ‫אני רוצה לבקש ממך משהו.‬ 0
ani--o-seh/----ah-lev------mimkha -as-e--. a-- r------------ l------- m----- m------- a-i r-t-e-/-o-s-h l-v-q-s- m-m-h- m-s-e-u- ------------------------------------------ ani rotseh/rotsah levaqesh mimkha mashehu.
Я хочу Вас кудись запросити. ‫א-- רוצה --זמין---תך.‬ ‫--- ר--- ל----- א----- ‫-נ- ר-צ- ל-ז-י- א-ת-.- ----------------------- ‫אני רוצה להזמין אותך.‬ 0
ani-----eh--o-sah -eha--in o---a. a-- r------------ l------- o----- a-i r-t-e-/-o-s-h l-h-z-i- o-k-a- --------------------------------- ani rotseh/rotsah lehazmin otkha.
Що Ви хочете випити? ‫מ- תר-- --י-‬ ‫-- ת--- / י-- ‫-ה ת-צ- / י-‬ -------------- ‫מה תרצה / י?‬ 0
mah-----s-h----t--? m-- t-------------- m-h t-r-s-h-t-r-s-? ------------------- mah tirtseh/tirtsi?
Чи хотіли б Ви кави? ‫-ר-ה-- י ל-תות ---?‬ ‫---- / י ל---- ק---- ‫-ר-ה / י ל-ת-ת ק-ה-‬ --------------------- ‫תרצה / י לשתות קפה?‬ 0
ti-ts----irt-- --s-t-t q-f--? t------------- l------ q----- t-r-s-h-t-r-s- l-s-t-t q-f-h- ----------------------------- tirtseh/tirtsi lishtot qafeh?
Чи хотіли б Ви краще чаю? ‫או -ולי תע-י- / פי -ה?‬ ‫-- א--- ת---- / פ- ת--- ‫-ו א-ל- ת-ד-ף / פ- ת-?- ------------------------ ‫או אולי תעדיף / פי תה?‬ 0
o u--- -a-ad-f-ta'ad--- --h? o u--- t--------------- t--- o u-a- t-'-d-f-t-'-d-f- t-h- ---------------------------- o ulay ta'adif/ta'adifi teh?
Ми хотіли б поїхати додому. ‫אנחנו---צים-לנ--ע הבית-.‬ ‫----- ר---- ל---- ה------ ‫-נ-נ- ר-צ-ם ל-ס-ע ה-י-ה-‬ -------------------------- ‫אנחנו רוצים לנסוע הביתה.‬ 0
a--axnu --t--m-l-ns-'a--aba---h. a------ r----- l------ h-------- a-n-x-u r-t-i- l-n-o-a h-b-y-a-. -------------------------------- aanaxnu rotsim linso'a habaytah.
Чи хотіли б ви таксі? ‫תרצו ----ת?‬ ‫---- מ------ ‫-ר-ו מ-נ-ת-‬ ------------- ‫תרצו מונית?‬ 0
t-r--u--on-t? t----- m----- t-r-s- m-n-t- ------------- tirtsu monit?
Вони хочуть зателефонувати. ‫-ם /-- רו--ם / -ת-לטל-ן-‬ ‫-- / ן ר---- / ו- ל------ ‫-ם / ן ר-צ-ם / ו- ל-ל-ן-‬ -------------------------- ‫הם / ן רוצים / ות לטלפן.‬ 0
he-/----rot----rots-t-let--p-n. h------ r------------ l-------- h-m-h-n r-t-i-/-o-s-t l-t-l-e-. ------------------------------- hem/hen rotsim/rotsot letalpen.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Дві мови = два мовні центри!

Коли ми вчимо мову – це нашому мозку не байдуже. Адже він має багато сховищ для різних мов. Не всі мови, які ми вчимо, зберігаються разом. Мови, які ми вивчаємо дорослими, мають власне сховище. Це означає, що мозок обробляє нові правила в іншому місці. Вони зберігаються не разом з рідною мовою. Люди, які виросли двомовними, напроти, використовують лише одну ділянку. До цього результату дійшло більшість досліджень. Нейрологи вивчали багатьох тест-осіб. Ці випробувані вільно говорили двома мовами. Але одна частина випробуваних виросла з обома мовами. Інша частина, напроти, другу мову вивчила пізніше. Під час мовного тесту дослідники могли міряти активність мозку. Та вони бачили, яка ділянка мозку працювала під час тесту. І вони бачили, що «пізні» учні мають два мовні центри. Що це саме так, дослідники вже давно припускали. Люди з пораненням мозку показують різні симптоми. Так поранення мозку також можуть спричиняти мовні проблеми. Тоді потерпілі погано вимовляють слова чи розуміють. Але двомовні потерпілі від нещасного випадку інколи показують особливі симптоми. Їх мовні проблеми не завжди зачіпають обидві мови. Якщо лише одна ділянка мозку пошкоджена, інші ще можуть діяти. Тоді пацієнти розмовляють однією мовою краще ніж іншою. Також дві мови з різною швидкістю відновлюються. Це доводить, що обидві мови збережено не на одній ділянці. Оскільки вони вивчалися не одночасно, вони створюють два центри. Як точно наш мозок керує багатьма мовами, ще невідомо. Але нові знання могли б вести до нових навчальних стратегій…