Розмовник

uk Хотіти що-небудь   »   nl iets leuk vinden

70 [сімдесят]

Хотіти що-небудь

Хотіти що-небудь

70 [zeventig]

iets leuk vinden

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська нідерландська Відтворити більше
Хочете курити? Wil- u--oke-? W--- u r----- W-l- u r-k-n- ------------- Wilt u roken? 0
Хочете танцювати? Wi---- d-n---? W--- u d------ W-l- u d-n-e-? -------------- Wilt u dansen? 0
Хочете йти гуляти? Wi-- u-wan---e-? W--- u w-------- W-l- u w-n-e-e-? ---------------- Wilt u wandelen? 0
Я хочу курити. I--w-l-------roken. I- w-- g---- r----- I- w-l g-a-g r-k-n- ------------------- Ik wil graag roken. 0
Ти хотів би цигарку? Wi---- een-s----e-? W-- j- e-- s------- W-l j- e-n s-g-r-t- ------------------- Wil je een sigaret? 0
Він хотів би вогню. H---w-l e-- --urtje. H-- w-- e-- v------- H-j w-l e-n v-u-t-e- -------------------- Hij wil een vuurtje. 0
Я хочу пити. Ik w-l -r-ag ie-s--ri----. I- w-- g---- i--- d------- I- w-l g-a-g i-t- d-i-k-n- -------------------------- Ik wil graag iets drinken. 0
Я хочу їсти. Ik wil g-a-g ---s---en. I- w-- g---- i--- e---- I- w-l g-a-g i-t- e-e-. ----------------------- Ik wil graag iets eten. 0
Я хочу відпочити. I---il---------- be---- u--ruste-. I- w-- g---- e-- b----- u--------- I- w-l g-a-g e-n b-e-j- u-t-u-t-n- ---------------------------------- Ik wil graag een beetje uitrusten. 0
Я хочу Вас дещо запитати. Ik -il----r-a- i-ts-vr-ge-. I- w-- u g---- i--- v------ I- w-l u g-a-g i-t- v-a-e-. --------------------------- Ik wil u graag iets vragen. 0
Я хочу Вас дещо попросити. Ik --l --gr-ag om--e-- v----n. I- w-- u g---- o- i--- v------ I- w-l u g-a-g o- i-t- v-a-e-. ------------------------------ Ik wil u graag om iets vragen. 0
Я хочу Вас кудись запросити. Ik wil-u---a-g-er-----voor---tnod-g-n. I- w-- u g---- e----- v--- u---------- I- w-l u g-a-g e-g-n- v-o- u-t-o-i-e-. -------------------------------------- Ik wil u graag ergens voor uitnodigen. 0
Що Ви хочете випити? W-t ----------a-? W-- w--- u g----- W-t w-l- u g-a-g- ----------------- Wat wilt u graag? 0
Чи хотіли б Ви кави? W-lt u---ffie? W--- u k------ W-l- u k-f-i-? -------------- Wilt u koffie? 0
Чи хотіли б Ви краще чаю? O----lt u-l-e-er t---? O- w--- u l----- t---- O- w-l- u l-e-e- t-e-? ---------------------- Of wilt u liever thee? 0
Ми хотіли б поїхати додому. W-j-w-ll-n--raa- na---hui--rijd--. W-- w----- g---- n--- h--- r------ W-j w-l-e- g-a-g n-a- h-i- r-j-e-. ---------------------------------- Wij willen graag naar huis rijden. 0
Чи хотіли б ви таксі? W-ll-n jul--e -e- -ax-? W----- j----- e-- t---- W-l-e- j-l-i- e-n t-x-? ----------------------- Willen jullie een taxi? 0
Вони хочуть зателефонувати. Zi----ll-----a-- ---e-o---en. Z-- w----- g---- t----------- Z-j w-l-e- g-a-g t-l-f-n-r-n- ----------------------------- Zij willen graag telefoneren. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Дві мови = два мовні центри!

Коли ми вчимо мову – це нашому мозку не байдуже. Адже він має багато сховищ для різних мов. Не всі мови, які ми вчимо, зберігаються разом. Мови, які ми вивчаємо дорослими, мають власне сховище. Це означає, що мозок обробляє нові правила в іншому місці. Вони зберігаються не разом з рідною мовою. Люди, які виросли двомовними, напроти, використовують лише одну ділянку. До цього результату дійшло більшість досліджень. Нейрологи вивчали багатьох тест-осіб. Ці випробувані вільно говорили двома мовами. Але одна частина випробуваних виросла з обома мовами. Інша частина, напроти, другу мову вивчила пізніше. Під час мовного тесту дослідники могли міряти активність мозку. Та вони бачили, яка ділянка мозку працювала під час тесту. І вони бачили, що «пізні» учні мають два мовні центри. Що це саме так, дослідники вже давно припускали. Люди з пораненням мозку показують різні симптоми. Так поранення мозку також можуть спричиняти мовні проблеми. Тоді потерпілі погано вимовляють слова чи розуміють. Але двомовні потерпілі від нещасного випадку інколи показують особливі симптоми. Їх мовні проблеми не завжди зачіпають обидві мови. Якщо лише одна ділянка мозку пошкоджена, інші ще можуть діяти. Тоді пацієнти розмовляють однією мовою краще ніж іншою. Також дві мови з різною швидкістю відновлюються. Це доводить, що обидві мови збережено не на одній ділянці. Оскільки вони вивчалися не одночасно, вони створюють два центри. Як точно наш мозок керує багатьма мовами, ще невідомо. Але нові знання могли б вести до нових навчальних стратегій…