Розмовник

uk Хотіти що-небудь   »   sv vilja ha något

70 [сімдесят]

Хотіти що-небудь

Хотіти що-небудь

70 [sjuttio]

vilja ha något

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська шведська Відтворити більше
Хочете курити? Vi-- n- r---? Vill ni röka? 0
Хочете танцювати? Vi-- n- d----? Vill ni dansa? 0
Хочете йти гуляти? Vi-- n- g- u- o-- g-? Vill ni gå ut och gå? 0
Я хочу курити. Ja- s----- v---- r---. Jag skulle vilja röka. 0
Ти хотів би цигарку? Vi-- d- h- e- c-------? Vill du ha en cigarett? 0
Він хотів би вогню. Ha- v--- h- e--. Han vill ha eld. 0
Я хочу пити. Ja- s----- v---- h- n---- a-- d-----. Jag skulle vilja ha något att dricka. 0
Я хочу їсти. Ja- s----- v---- ä-- n----. Jag skulle vilja äta något. 0
Я хочу відпочити. Ja- s----- v---- v--- m-- l---. Jag skulle vilja vila mig lite. 0
Я хочу Вас дещо запитати. Ja- s----- v---- f---- e- n----. Jag skulle vilja fråga er något. 0
Я хочу Вас дещо попросити. Ja- s----- v---- b- e- o- n----. Jag skulle vilja be er om något. 0
Я хочу Вас кудись запросити. Ja- s----- v---- b---- i- e- p- n----. Jag skulle vilja bjuda in er på något. 0
Що Ви хочете випити? Va- v--- n- h-? Vad vill ni ha? 0
Чи хотіли б Ви кави? Vi-- n- h- e- k----? Vill ni ha en kaffe? 0
Чи хотіли б Ви краще чаю? El--- s----- n- h----- v---- h- e- t-? Eller skulle ni hellre vilja ha en te? 0
Ми хотіли б поїхати додому. Vi s----- v---- å-- h--. Vi skulle vilja åka hem. 0
Чи хотіли б ви таксі? Vi-- n- h- e- t---? Vill ni ha en taxi? 0
Вони хочуть зателефонувати. De v--- r----. De vill ringa. 0

Дві мови = два мовні центри!

Коли ми вчимо мову – це нашому мозку не байдуже. Адже він має багато сховищ для різних мов. Не всі мови, які ми вчимо, зберігаються разом. Мови, які ми вивчаємо дорослими, мають власне сховище. Це означає, що мозок обробляє нові правила в іншому місці. Вони зберігаються не разом з рідною мовою. Люди, які виросли двомовними, напроти, використовують лише одну ділянку. До цього результату дійшло більшість досліджень. Нейрологи вивчали багатьох тест-осіб. Ці випробувані вільно говорили двома мовами. Але одна частина випробуваних виросла з обома мовами. Інша частина, напроти, другу мову вивчила пізніше. Під час мовного тесту дослідники могли міряти активність мозку. Та вони бачили, яка ділянка мозку працювала під час тесту. І вони бачили, що «пізні» учні мають два мовні центри. Що це саме так, дослідники вже давно припускали. Люди з пораненням мозку показують різні симптоми. Так поранення мозку також можуть спричиняти мовні проблеми. Тоді потерпілі погано вимовляють слова чи розуміють. Але двомовні потерпілі від нещасного випадку інколи показують особливі симптоми. Їх мовні проблеми не завжди зачіпають обидві мови. Якщо лише одна ділянка мозку пошкоджена, інші ще можуть діяти. Тоді пацієнти розмовляють однією мовою краще ніж іншою. Також дві мови з різною швидкістю відновлюються. Це доводить, що обидві мови збережено не на одній ділянці. Оскільки вони вивчалися не одночасно, вони створюють два центри. Як точно наш мозок керує багатьма мовами, ще невідомо. Але нові знання могли б вести до нових навчальних стратегій…