Розмовник

uk Щось могти (мати дозвіл)   »   de etwas dürfen

73 [сімдесят три]

Щось могти (мати дозвіл)

Щось могти (мати дозвіл)

73 [dreiundsiebzig]

etwas dürfen

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська німецька Відтворити більше
Тобі можна вже водити автомобіль? D-r--- -- -c--n ---o-fa--e-? D----- d- s---- A--- f------ D-r-s- d- s-h-n A-t- f-h-e-? ---------------------------- Darfst du schon Auto fahren? 0
Тобі можна вже пити алкоголь? Da--st du s-hon-Al----l ----ke-? D----- d- s---- A------ t------- D-r-s- d- s-h-n A-k-h-l t-i-k-n- -------------------------------- Darfst du schon Alkohol trinken? 0
Тобі можна вже їздити самому за кордон? D---st ---s-hon -ll-i- in- -us--n--fa----? D----- d- s---- a----- i-- A------ f------ D-r-s- d- s-h-n a-l-i- i-s A-s-a-d f-h-e-? ------------------------------------------ Darfst du schon allein ins Ausland fahren? 0
Могти d-r--n d----- d-r-e- ------ dürfen 0
Ми можемо тут курити? Dür----w----ier r---he-? D----- w-- h--- r------- D-r-e- w-r h-e- r-u-h-n- ------------------------ Dürfen wir hier rauchen? 0
Можна тут курити? D----m-n--i---ra--h-n? D--- m-- h--- r------- D-r- m-n h-e- r-u-h-n- ---------------------- Darf man hier rauchen? 0
Можна розрахуватися кредитною карткою? D--f--a- m-- ---d-t-a-t----za----? D--- m-- m-- K---------- b-------- D-r- m-n m-t K-e-i-k-r-e b-z-h-e-? ---------------------------------- Darf man mit Kreditkarte bezahlen? 0
Можна розрахуватися чеком? D-rf---n -i- --h--k-bezahlen? D--- m-- m-- S----- b-------- D-r- m-n m-t S-h-c- b-z-h-e-? ----------------------------- Darf man mit Scheck bezahlen? 0
Можна заплатити готівкою? Da---m-n---- -ar--eza--e-? D--- m-- n-- b-- b-------- D-r- m-n n-r b-r b-z-h-e-? -------------------------- Darf man nur bar bezahlen? 0
Можу я зателефонувати? D--f-i-h --- e-e- t--e-on-er--? D--- i-- m-- e--- t------------ D-r- i-h m-l e-e- t-l-f-n-e-e-? ------------------------------- Darf ich mal eben telefonieren? 0
Можу я запитати? D-r- ich-m-l ------t-as-f--g--? D--- i-- m-- e--- e---- f------ D-r- i-h m-l e-e- e-w-s f-a-e-? ------------------------------- Darf ich mal eben etwas fragen? 0
Можу я щось сказати? Da---ic- m-- eben e--a- -age-? D--- i-- m-- e--- e---- s----- D-r- i-h m-l e-e- e-w-s s-g-n- ------------------------------ Darf ich mal eben etwas sagen? 0
Йому не можна спати в парку. Er-da-f-ni-----m--ark -c---f-n. E- d--- n---- i- P--- s-------- E- d-r- n-c-t i- P-r- s-h-a-e-. ------------------------------- Er darf nicht im Park schlafen. 0
Йому не можна спати в автомобілі. Er--arf--i-h- i- --to sc-la--n. E- d--- n---- i- A--- s-------- E- d-r- n-c-t i- A-t- s-h-a-e-. ------------------------------- Er darf nicht im Auto schlafen. 0
Йому не можна спати на вокзалі. Er--arf n---- im-B-h---f sc-l---n. E- d--- n---- i- B------ s-------- E- d-r- n-c-t i- B-h-h-f s-h-a-e-. ---------------------------------- Er darf nicht im Bahnhof schlafen. 0
Можна нам присісти? D----n-w-r P--tz-n-hme-? D----- w-- P---- n------ D-r-e- w-r P-a-z n-h-e-? ------------------------ Dürfen wir Platz nehmen? 0
Можна нам меню? D-rfen--i---ie -pei-e-ar-e-haben? D----- w-- d-- S---------- h----- D-r-e- w-r d-e S-e-s-k-r-e h-b-n- --------------------------------- Dürfen wir die Speisekarte haben? 0
Чи можемо ми заплатити окремо? Dü-----wir----r-nnt -----n? D----- w-- g------- z------ D-r-e- w-r g-t-e-n- z-h-e-? --------------------------- Dürfen wir getrennt zahlen? 0

Як мозок вчить нові слова

Коли ми вчимо слова, наш мозок зберігає новий зміст. Але навчання функціонує лише завдяки постійному повторюванню. Наскільки добре наш мозок зберігає слова, залежить від багатьох факторів. Але найважливішим є те, що ми регулярно повторюємо слова. Лише слова, які ми часто читаємо або пишемо, запам’ятовуються. Можна сказати, ці слова архівуються як зображення. Цей принцип навчання справедливий також для мавп. Мавпи можуть навчатися «читати» слова, коли вони їх досить часто бачать. Хоча вони не розуміють слів, вони їх розпізнають за формою. Щоб вільно говорити мовою ми потребуємо багато слів. Для цього слова повинні бути добре організовані. Адже наша пам’ять функціонує як архів. Щоб швидко знайти слово, необхідно знати, де його слід шукати. Тому краще вчити слова в певному контексті. Так наша пам’ять може завжди відкривати правильну папку. Але навіть те, що ми добре вивчили, ми можемо знов забути. Тоді знання переходить з активної форми у пасивну. Завдяки забуванню ми звільняємося від знання, яке нам не потрібно. Так наш мозок створює місце для нових і важливих справ. Тому важливо, щоб ми регулярно активували наші знання. Що збережено у пасиві – втрачено не назавжди. Коли ми бачимо забуті слова, ми знов згадуємо їх. Що один раз було вивчено, за другим разом вивчається швидше. Хто хоче розширити свій словник, повинен також розширити свої хобі. Адже кожен з нас має певні інтереси. Тому ми займаємося зазвичай завжди одними й тими ж справами. Але мова складається з багатьох різних семантичних полів. Хто цікавиться політикою, повинен також читати спортивні газети!