Розмовник

uk Щось могти (мати дозвіл)   »   hu valamit szabad, lehet (-hat, -het)

73 [сімдесят три]

Щось могти (мати дозвіл)

Щось могти (мати дозвіл)

73 [hetvenhárom]

valamit szabad, lehet (-hat, -het)

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська угорська Відтворити більше
Тобі можна вже водити автомобіль? Vez-the-s- -á--au--t? V--------- m-- a----- V-z-t-e-s- m-r a-t-t- --------------------- Vezethetsz már autót? 0
Тобі можна вже пити алкоголь? Ihats- már --k-holt? I----- m-- a-------- I-a-s- m-r a-k-h-l-? -------------------- Ihatsz már alkoholt? 0
Тобі можна вже їздити самому за кордон? Meh-t----á---gy-dü--kül----e? M------ m-- e------ k-------- M-h-t-z m-r e-y-d-l k-l-ö-r-? ----------------------------- Mehetsz már egyedül külfödre? 0
Могти s--bad---h-t,--het) s----- (----- ----- s-a-a- (-h-t- --e-) ------------------- szabad (-hat, -het) 0
Ми можемо тут курити? D--á---zh--u------? D------------- i--- D-h-n-o-h-t-n- i-t- ------------------- Dohányozhatunk itt? 0
Можна тут курити? S-a----i-t -ohán-o-n-? S----- i-- d---------- S-a-a- i-t d-h-n-o-n-? ---------------------- Szabad itt dohányozni? 0
Можна розрахуватися кредитною карткою? (Sz--ad) ----t it- --t-lká-tyá----fi-e--i? (------- L---- i-- h------------- f------- (-z-b-d- L-h-t i-t h-t-l-á-t-á-a- f-z-t-i- ------------------------------------------ (Szabad) Lehet itt hitelkártyával fizetni? 0
Можна розрахуватися чеком? (-z----) Le------t -se--e- fi-e-n-? (------- L---- i-- c------ f------- (-z-b-d- L-h-t i-t c-e-k-l f-z-t-i- ----------------------------------- (Szabad) Lehet itt csekkel fizetni? 0
Можна заплатити готівкою? Cs-k---s-------- l-he-----e--i? C--- k---------- l---- f------- C-a- k-s-p-n-z-l l-h-t f-z-t-i- ------------------------------- Csak készpénzzel lehet fizetni? 0
Можу я зателефонувати? Sz-ba- t--e-on--n-m? S----- t------------ S-a-a- t-l-f-n-l-o-? -------------------- Szabad telefonálnom? 0
Можу я запитати? Kérde-het-k--a-----? K---------- v------- K-r-e-h-t-k v-l-m-t- -------------------- Kérdezhetek valamit? 0
Можу я щось сказати? M-n-------vala-it? M-------- v------- M-n-h-t-k v-l-m-t- ------------------ Mondhatok valamit? 0
Йому не можна спати в парку. N---a-u-h---a p-rk---. N-- a------ a p------- N-m a-u-h-t a p-r-b-n- ---------------------- Nem aludhat a parkban. 0
Йому не можна спати в автомобілі. N-m --ud-a--az-a-t-b--. N-- a------ a- a------- N-m a-u-h-t a- a-t-b-n- ----------------------- Nem aludhat az autóban. 0
Йому не можна спати на вокзалі. N-- aludh-- a---ly--dv-r--. N-- a------ a p------------ N-m a-u-h-t a p-l-a-d-a-o-. --------------------------- Nem aludhat a pályaudvaron. 0
Можна нам присісти? L----e-ün-? L---------- L-ü-h-t-n-? ----------- Leülhetünk? 0
Можна нам меню? Kaphatu-- eg- ét---ot? K-------- e-- é------- K-p-a-u-k e-y é-l-p-t- ---------------------- Kaphatunk egy étlapot? 0
Чи можемо ми заплатити окремо? F-z-thetün---ül-n? F---------- k----- F-z-t-e-ü-k k-l-n- ------------------ Fizethetünk külön? 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Як мозок вчить нові слова

Коли ми вчимо слова, наш мозок зберігає новий зміст. Але навчання функціонує лише завдяки постійному повторюванню. Наскільки добре наш мозок зберігає слова, залежить від багатьох факторів. Але найважливішим є те, що ми регулярно повторюємо слова. Лише слова, які ми часто читаємо або пишемо, запам’ятовуються. Можна сказати, ці слова архівуються як зображення. Цей принцип навчання справедливий також для мавп. Мавпи можуть навчатися «читати» слова, коли вони їх досить часто бачать. Хоча вони не розуміють слів, вони їх розпізнають за формою. Щоб вільно говорити мовою ми потребуємо багато слів. Для цього слова повинні бути добре організовані. Адже наша пам’ять функціонує як архів. Щоб швидко знайти слово, необхідно знати, де його слід шукати. Тому краще вчити слова в певному контексті. Так наша пам’ять може завжди відкривати правильну папку. Але навіть те, що ми добре вивчили, ми можемо знов забути. Тоді знання переходить з активної форми у пасивну. Завдяки забуванню ми звільняємося від знання, яке нам не потрібно. Так наш мозок створює місце для нових і важливих справ. Тому важливо, щоб ми регулярно активували наші знання. Що збережено у пасиві – втрачено не назавжди. Коли ми бачимо забуті слова, ми знов згадуємо їх. Що один раз було вивчено, за другим разом вивчається швидше. Хто хоче розширити свій словник, повинен також розширити свої хобі. Адже кожен з нас має певні інтереси. Тому ми займаємося зазвичай завжди одними й тими ж справами. Але мова складається з багатьох різних семантичних полів. Хто цікавиться політикою, повинен також читати спортивні газети!