Розмовник

uk Щось могти (мати дозвіл)   »   nl iets mogen

73 [сімдесят три]

Щось могти (мати дозвіл)

Щось могти (мати дозвіл)

73 [drieënzeventig]

iets mogen

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська нідерландська Відтворити більше
Тобі можна вже водити автомобіль? M---ji------u---ijd--? M-- j-- a- a---------- M-g j-j a- a-t-r-j-e-? ---------------------- Mag jij al autorijden? 0
Тобі можна вже пити алкоголь? M-g---j -- al--hol-dr---en? M-- j-- a- a------ d------- M-g j-j a- a-c-h-l d-i-k-n- --------------------------- Mag jij al alcohol drinken? 0
Тобі можна вже їздити самому за кордон? Mag--ij-al-alle---na-- he---ui---l-n-? M-- j-- a- a----- n--- h-- b---------- M-g j-j a- a-l-e- n-a- h-t b-i-e-l-n-? -------------------------------------- Mag jij al alleen naar het buitenland? 0
Могти m-g-n m---- m-g-n ----- mogen 0
Ми можемо тут курити? M-g-n -e---er roke-? M---- w- h--- r----- M-g-n w- h-e- r-k-n- -------------------- Mogen we hier roken? 0
Можна тут курити? Mag j- ------o-e-? M-- j- h--- r----- M-g j- h-e- r-k-n- ------------------ Mag je hier roken? 0
Можна розрахуватися кредитною карткою? Kan j--me- e-- k-e---t--ar--be---e-? K-- j- m-- e-- k----------- b------- K-n j- m-t e-n k-e-i-t-a-r- b-t-l-n- ------------------------------------ Kan je met een kredietkaart betalen? 0
Можна розрахуватися чеком? K---je-m-t-een chequ- -e--le-? K-- j- m-- e-- c----- b------- K-n j- m-t e-n c-e-u- b-t-l-n- ------------------------------ Kan je met een cheque betalen? 0
Можна заплатити готівкою? K-- ----l--e- --ar-cont-n- b----e-? K-- j- a----- m--- c------ b------- K-n j- a-l-e- m-a- c-n-a-t b-t-l-n- ----------------------------------- Kan je alleen maar contant betalen? 0
Можу я зателефонувати? M-g -k -ven-t--e--n--en? M-- i- e--- t----------- M-g i- e-e- t-l-f-n-r-n- ------------------------ Mag ik even telefoneren? 0
Можу я запитати? Ma- ik --e--iet- -rag-n? M-- i- e--- i--- v------ M-g i- e-e- i-t- v-a-e-? ------------------------ Mag ik even iets vragen? 0
Можу я щось сказати? M-- -- -ve- i--- z--gen? M-- i- e--- i--- z------ M-g i- e-e- i-t- z-g-e-? ------------------------ Mag ik even iets zeggen? 0
Йому не можна спати в парку. H---m-g----- -n het -ar--sl-p--. H-- m-- n--- i- h-- p--- s------ H-j m-g n-e- i- h-t p-r- s-a-e-. -------------------------------- Hij mag niet in het park slapen. 0
Йому не можна спати в автомобілі. Hi- m-- --et i---e--ut--s--p-n. H-- m-- n--- i- d- a--- s------ H-j m-g n-e- i- d- a-t- s-a-e-. ------------------------------- Hij mag niet in de auto slapen. 0
Йому не можна спати на вокзалі. H-j m-----et----h-t s-ati-----a-e-. H-- m-- n--- i- h-- s------ s------ H-j m-g n-e- i- h-t s-a-i-n s-a-e-. ----------------------------------- Hij mag niet in het station slapen. 0
Можна нам присісти? M--e- w---aa- zitt--? M---- w- g--- z------ M-g-n w- g-a- z-t-e-? --------------------- Mogen we gaan zitten? 0
Можна нам меню? M-g-- -e de-me-----rt-zie-? M---- w- d- m-------- z---- M-g-n w- d- m-n-k-a-t z-e-? --------------------------- Mogen we de menukaart zien? 0
Чи можемо ми заплатити окремо? Moge- w- ---rt--et--en? M---- w- a---- b------- M-g-n w- a-a-t b-t-l-n- ----------------------- Mogen we apart betalen? 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Як мозок вчить нові слова

Коли ми вчимо слова, наш мозок зберігає новий зміст. Але навчання функціонує лише завдяки постійному повторюванню. Наскільки добре наш мозок зберігає слова, залежить від багатьох факторів. Але найважливішим є те, що ми регулярно повторюємо слова. Лише слова, які ми часто читаємо або пишемо, запам’ятовуються. Можна сказати, ці слова архівуються як зображення. Цей принцип навчання справедливий також для мавп. Мавпи можуть навчатися «читати» слова, коли вони їх досить часто бачать. Хоча вони не розуміють слів, вони їх розпізнають за формою. Щоб вільно говорити мовою ми потребуємо багато слів. Для цього слова повинні бути добре організовані. Адже наша пам’ять функціонує як архів. Щоб швидко знайти слово, необхідно знати, де його слід шукати. Тому краще вчити слова в певному контексті. Так наша пам’ять може завжди відкривати правильну папку. Але навіть те, що ми добре вивчили, ми можемо знов забути. Тоді знання переходить з активної форми у пасивну. Завдяки забуванню ми звільняємося від знання, яке нам не потрібно. Так наш мозок створює місце для нових і важливих справ. Тому важливо, щоб ми регулярно активували наші знання. Що збережено у пасиві – втрачено не назавжди. Коли ми бачимо забуті слова, ми знов згадуємо їх. Що один раз було вивчено, за другим разом вивчається швидше. Хто хоче розширити свій словник, повинен також розширити свої хобі. Адже кожен з нас має певні інтереси. Тому ми займаємося зазвичай завжди одними й тими ж справами. Але мова складається з багатьох різних семантичних полів. Хто цікавиться політикою, повинен також читати спортивні газети!