Розмовник

uk Щось могти (мати дозвіл)   »   sv få något

73 [сімдесят три]

Щось могти (мати дозвіл)

Щось могти (мати дозвіл)

73 [sjuttiotre]

få något

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська шведська Відтворити більше
Тобі можна вже водити автомобіль? Få- d- r--an -ö---b-l? F-- d- r---- k--- b--- F-r d- r-d-n k-r- b-l- ---------------------- Får du redan köra bil? 0
Тобі можна вже пити алкоголь? Får -u----a---r-c-a-a-koh-l? F-- d- r---- d----- a------- F-r d- r-d-n d-i-k- a-k-h-l- ---------------------------- Får du redan dricka alkohol? 0
Тобі можна вже їздити самому за кордон? F-- du re--n-åk- e-s-m --o---n-s? F-- d- r---- å-- e---- u--------- F-r d- r-d-n å-a e-s-m u-o-l-n-s- --------------------------------- Får du redan åka ensam utomlands? 0
Могти -å f- f- -- få 0
Ми можемо тут курити? Få--vi -ö-a----? F-- v- r--- h--- F-r v- r-k- h-r- ---------------- Får vi röka här? 0
Можна тут курити? Få- --- rö-- här? F-- m-- r--- h--- F-r m-n r-k- h-r- ----------------- Får man röka här? 0
Можна розрахуватися кредитною карткою? Får------etal--me- -o-tok--t? F-- m-- b----- m-- k--------- F-r m-n b-t-l- m-d k-n-o-o-t- ----------------------------- Får man betala med kontokort? 0
Можна розрахуватися чеком? F-r---n -eta-a-me- che-k? F-- m-- b----- m-- c----- F-r m-n b-t-l- m-d c-e-k- ------------------------- Får man betala med check? 0
Можна заплатити готівкою? Får m-- b-r- -et-l- k---an-? F-- m-- b--- b----- k------- F-r m-n b-r- b-t-l- k-n-a-t- ---------------------------- Får man bara betala kontant? 0
Можу я зателефонувати? Kan -a- få ring-----? K-- j-- f- r---- h--- K-n j-g f- r-n-a h-r- --------------------- Kan jag få ringa här? 0
Можу я запитати? Får -a- -a-- frå-a--m n-g-t? F-- j-- b--- f---- o- n----- F-r j-g b-r- f-å-a o- n-g-t- ---------------------------- Får jag bara fråga om något? 0
Можу я щось сказати? Får j-g-ba---s-g---ågo-? F-- j-- b--- s--- n----- F-r j-g b-r- s-g- n-g-t- ------------------------ Får jag bara säga något? 0
Йому не можна спати в парку. Ha- -år--n-e-so---- p-rke-. H-- f-- i--- s--- i p------ H-n f-r i-t- s-v- i p-r-e-. --------------------------- Han får inte sova i parken. 0
Йому не можна спати в автомобілі. Han får-i-te-s----- bilen. H-- f-- i--- s--- i b----- H-n f-r i-t- s-v- i b-l-n- -------------------------- Han får inte sova i bilen. 0
Йому не можна спати на вокзалі. Han f----n--------p-------o-en. H-- f-- i--- s--- p- s--------- H-n f-r i-t- s-v- p- s-a-i-n-n- ------------------------------- Han får inte sova på stationen. 0
Можна нам присісти? Få---i t- --a-s? F-- v- t- p----- F-r v- t- p-a-s- ---------------- Får vi ta plats? 0
Можна нам меню? K-n--- ---m--yn? K-- v- f- m----- K-n v- f- m-n-n- ---------------- Kan vi få menyn? 0
Чи можемо ми заплатити окремо? F------b---l--va- --r----? F-- v- b----- v-- f-- s--- F-r v- b-t-l- v-r f-r s-g- -------------------------- Får vi betala var för sig? 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Як мозок вчить нові слова

Коли ми вчимо слова, наш мозок зберігає новий зміст. Але навчання функціонує лише завдяки постійному повторюванню. Наскільки добре наш мозок зберігає слова, залежить від багатьох факторів. Але найважливішим є те, що ми регулярно повторюємо слова. Лише слова, які ми часто читаємо або пишемо, запам’ятовуються. Можна сказати, ці слова архівуються як зображення. Цей принцип навчання справедливий також для мавп. Мавпи можуть навчатися «читати» слова, коли вони їх досить часто бачать. Хоча вони не розуміють слів, вони їх розпізнають за формою. Щоб вільно говорити мовою ми потребуємо багато слів. Для цього слова повинні бути добре організовані. Адже наша пам’ять функціонує як архів. Щоб швидко знайти слово, необхідно знати, де його слід шукати. Тому краще вчити слова в певному контексті. Так наша пам’ять може завжди відкривати правильну папку. Але навіть те, що ми добре вивчили, ми можемо знов забути. Тоді знання переходить з активної форми у пасивну. Завдяки забуванню ми звільняємося від знання, яке нам не потрібно. Так наш мозок створює місце для нових і важливих справ. Тому важливо, щоб ми регулярно активували наші знання. Що збережено у пасиві – втрачено не назавжди. Коли ми бачимо забуті слова, ми знов згадуємо їх. Що один раз було вивчено, за другим разом вивчається швидше. Хто хоче розширити свій словник, повинен також розширити свої хобі. Адже кожен з нас має певні інтереси. Тому ми займаємося зазвичай завжди одними й тими ж справами. Але мова складається з багатьох різних семантичних полів. Хто цікавиться політикою, повинен також читати спортивні газети!