Розмовник

uk Щось обґрунтовувати 2   »   he ‫לתרץ משהו 2‬

76 [сімдесят шість]

Щось обґрунтовувати 2

Щось обґрунтовувати 2

‫76 [שבעים ושש]‬

76 [shiv\'im w\'shesh]

‫לתרץ משהו 2‬

[letarets mashehu 2]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська іврит Відтворити більше
Чому ти не прийшов / прийшла? ‫למ- ל--ב--?‬ ‫--- ל- ב---- ‫-מ- ל- ב-ת-‬ ------------- ‫למה לא באת?‬ 0
l--a- l--b--t/b--ta? l---- l- b---------- l-m-h l- b-'-/-a-t-? -------------------- lamah lo ba't/ba'ta?
Я був хворий. / Я була хвора. ‫ה--ת- ח-לה.‬ ‫----- ח----- ‫-י-ת- ח-ל-.- ------------- ‫הייתי חולה.‬ 0
haiti -ol-h/xola-. h---- x----------- h-i-i x-l-h-x-l-h- ------------------ haiti xoleh/xolah.
Я не прийшов / прийшла, тому що я був хворий / була хвора. ‫ל- -----כ--הי----חולה-‬ ‫-- ב--- כ- ה---- ח----- ‫-א ב-ת- כ- ה-י-י ח-ל-.- ------------------------ ‫לא באתי כי הייתי חולה.‬ 0
l---a'-- ki -a-ti x--eh--olah. l- b---- k- h---- x----------- l- b-'-i k- h-i-i x-l-h-x-l-h- ------------------------------ lo ba'ti ki haiti xoleh/xolah.
Чому вона не прийшла? ‫מ----היא--- ----‬ ‫---- ה-- ל- ב---- ‫-ד-ע ה-א ל- ב-ה-‬ ------------------ ‫מדוע היא לא באה?‬ 0
m--u'a ----- b-'-h? m----- h- l- b----- m-d-'- h- l- b-'-h- ------------------- madu'a hi lo ba'ah?
Вона була втомлена. ‫--א ה-י-ה עייפ-.‬ ‫--- ה---- ע------ ‫-י- ה-י-ה ע-י-ה-‬ ------------------ ‫היא הייתה עייפה.‬ 0
hi -a-t-h--ye-ah. h- h----- a------ h- h-i-a- a-e-a-. ----------------- hi haitah ayefah.
Вона не прийшла, тому що вона була втомлена. ‫הי--לא ב-ה כי -י---י-----י-פה.‬ ‫--- ל- ב-- כ- ה-- ה---- ע------ ‫-י- ל- ב-ה כ- ה-א ה-י-ה ע-י-ה-‬ -------------------------------- ‫היא לא באה כי היא הייתה עייפה.‬ 0
hi--o b-----ki-h----i-ah--y--ah. h- l- b---- k- h- h----- a------ h- l- b-'-h k- h- h-i-a- a-e-a-. -------------------------------- hi lo ba'ah ki hi haitah ayefah.
Чому він не прийшов? ‫-דו- ה-- -- בא-‬ ‫---- ה-- ל- ב--- ‫-ד-ע ה-א ל- ב-?- ----------------- ‫מדוע הוא לא בא?‬ 0
m----- -u lo--a? m----- h- l- b-- m-d-'- h- l- b-? ---------------- madu'a hu lo ba?
Він не мав бажання. ‫ל- -ת--- ---‬ ‫-- ה---- ל--- ‫-א ה-ח-ק ל-.- -------------- ‫לא התחשק לו.‬ 0
l--hi-xa---q --. l- h-------- l-- l- h-t-a-h-q l-. ---------------- lo hitxasheq lo.
Він не прийшов, тому що він не мав бажання. ‫-ו- -א-ב---י-לא ה-----לו.‬ ‫--- ל- ב- כ- ל- ה---- ל--- ‫-ו- ל- ב- כ- ל- ה-ח-ק ל-.- --------------------------- ‫הוא לא בא כי לא התחשק לו.‬ 0
hu-lo b- --------txa---- --. h- l- b- k- l- h-------- l-- h- l- b- k- l- h-t-a-h-q l-. ---------------------------- hu lo ba ki lo hitxasheq lo.
Чому ви не прийшли? ‫---ע--- ב-תם - -?‬ ‫---- ל- ב--- / ן-- ‫-ד-ע ל- ב-ת- / ן-‬ ------------------- ‫מדוע לא באתם / ן?‬ 0
m----- -- b-'-e-/b-'---? m----- l- b------------- m-d-'- l- b-'-e-/-a-t-n- ------------------------ madu'a lo ba'tem/ba'ten?
Наш автомобіль зламався. ‫--כו--- שלנ------ק--.‬ ‫------- ש--- מ-------- ‫-מ-ו-י- ש-נ- מ-ו-ק-ת-‬ ----------------------- ‫המכונית שלנו מקולקלת.‬ 0
ha------it she---- m--ulq----. h--------- s------ m---------- h-m-k-o-i- s-e-a-u m-q-l-e-e-. ------------------------------ hamekhonit shelanu mequlqelet.
Ми не прийшли, тому що наш автомобіль зламався. ‫------ו כ- ---ו-ית-ש--ו -ק-לקל-.‬ ‫-- ב--- כ- ה------ ש--- מ-------- ‫-א ב-נ- כ- ה-כ-נ-ת ש-נ- מ-ו-ק-ת-‬ ---------------------------------- ‫לא באנו כי המכונית שלנו מקולקלת.‬ 0
lo-b-'-u--i--a-ekh-n-- -he---u me-ul-----. l- b---- k- h--------- s------ m---------- l- b-'-u k- h-m-k-o-i- s-e-a-u m-q-l-e-e-. ------------------------------------------ lo ba'nu ki hamekhonit shelanu mequlqelet.
Чому люди не прийшли? ‫מ--ע ה--שי- ----א-?‬ ‫---- ה----- ל- ב---- ‫-ד-ע ה-נ-י- ל- ב-ו-‬ --------------------- ‫מדוע האנשים לא באו?‬ 0
ma--'a h--an-s--- -o--a--? m----- h--------- l- b---- m-d-'- h-'-n-s-i- l- b-'-? -------------------------- madu'a ha'anashim lo ba'u?
Вони не встигли на поїзд. ‫---/---א--רו-ל----.‬ ‫-- / ן א---- ל------ ‫-ם / ן א-ח-ו ל-כ-ת-‬ --------------------- ‫הם / ן איחרו לרכבת.‬ 0
h--/--n--xaru -ar-----t. h------ i---- l--------- h-m-h-n i-a-u l-r-k-v-t- ------------------------ hem/hen ixaru larakevet.
Вони не прийшли, тому що вони не встигли на поїзд. ‫ה- --ן-ל- ב--, -י-הם /----י--ו--רכבת.‬ ‫-- / ן ל- ב--- כ- ה- / ן א---- ל------ ‫-ם / ן ל- ב-ו- כ- ה- / ן א-ח-ו ל-כ-ת-‬ --------------------------------------- ‫הם / ן לא באו, כי הם / ן איחרו לרכבת.‬ 0
h-m/-en--o---'-, -i-h--/h-- -x-ru l--ak---t. h------ l- b---- k- h------ i---- l--------- h-m-h-n l- b-'-, k- h-m-h-n i-a-u l-r-k-v-t- -------------------------------------------- hem/hen lo ba'u, ki hem/hen ixaru larakevet.
Чому ти не прийшов / прийшла? ‫-דו---א-ב--?‬ ‫---- ל- ב---- ‫-ד-ע ל- ב-ת-‬ -------------- ‫מדוע לא באת?‬ 0
m-du-a-lo ba-t---a--? m----- l- b---------- m-d-'- l- b-'-a-b-'-? --------------------- madu'a lo ba'ta/ba't?
Я не міг / могла. ‫ה-ה--י-אס-ר-‬ ‫--- ל- א----- ‫-י- ל- א-ו-.- -------------- ‫היה לי אסור.‬ 0
h--a- -i-as--. h---- l- a---- h-y-h l- a-u-. -------------- hayah li asur.
Я не прийшов / прийшла, тому що я не міг / могла. ‫---באת- -י הי- -י אס-ר-‬ ‫-- ב--- כ- ה-- ל- א----- ‫-א ב-ת- כ- ה-ה ל- א-ו-.- ------------------------- ‫לא באתי כי היה לי אסור.‬ 0
lo ba'ti k- ha----li --u-. l- b---- k- h---- l- a---- l- b-'-i k- h-y-h l- a-u-. -------------------------- lo ba'ti ki hayah li asur.

Індіанські мови (корінні мови Америки)

В Америці розмовляють багатьма різними мовами. Англійська є найважливішою мовою в Північній Америці. В Південній Америці переважає іспанська та португальська. Всі ці мови прийшли в Америку з Європи. До колонізації там говорили іншими мовами. Ці мови називалися індіанські мови (корінні мови Америки). Вони ще й по сей день не зовсім вивчені. Різноманітність цих мов величезна. За оцінками в Північній Америці близько 60 мовних сімей. В Південній Америці може статися, що навіть аж 150. До того ж ще й багато ізольованих мов. Всі ці мови дуже різні. Вони виявляють дуже мало спільних структур. Тому важко класифікувати ці мови. Те, що вони такі різні, пов’язано з історією Америки. Америка заселялася в багато етапів. Перші люди прийшли до Америки понад 10000 років тому. Кожен народ приносив з собою на континент свою мову. Але найчастіше індіанські мови схожі на мови Азії. Ситуація з старими мовами Америки не всюди однакова. В Південній Америці є ще сьогодні багато живих індіанських мов. Такі мови як Гуарані та Кечуа мають мільйони людей, що ними розмовляють. В Північній Америці, напроти, багато мов майже вимерло. Культура північно-американських індійців довгий час пригнічувалася. Тому їх мови також втрачено. Але інтерес до них останні десятиліття знов зростає. Є багато програм, які спрямовані на підтримку та збереження мов. Таким чином, вони б ще могли мати майбутнє…