Розмовник

uk Прикметники 2   »   ky Adjectives 2

79 [сімдесят дев’ять]

Прикметники 2

Прикметники 2

79 [жетимиш тогуз]

79 [jetimiş toguz]

Adjectives 2

[Sın atooçtor 2]

Ви можете натиснути на кожний бланк, щоб побачити текст або:   

українська киргизька Відтворити більше
На мені синє плаття. Ме- к-- к----- к---- ж----. Мен көк көйнөк кийип жүрөм. 0
Me- k-- k----- k---- j----.Men kök köynök kiyip jüröm.
На мені червоне плаття. Ме- к---- к----- к---- ж------. Мен кызыл көйнөк кийип жүрөмүн. 0
Me- k---- k----- k---- j------.Men kızıl köynök kiyip jürömün.
На мені зелене плаття. Ме- ж---- к----- к---- ж------. Мен жашыл көйнөк кийип жүрөмүн. 0
Me- j---- k----- k---- j------.Men jaşıl köynök kiyip jürömün.
   
Я купую чорну сумку. Ме- к--- с---- с---- а-----. Мен кара сумка сатып аламын. 0
Me- k--- s---- s---- a-----.Men kara sumka satıp alamın.
Я купую коричневу сумку. Ме- к---- с---- с---- а-----. Мен күрөң сумка сатып аламын. 0
Me- k---- s---- s---- a-----.Men küröŋ sumka satıp alamın.
Я купую білу сумку. Ме- а- с---- с---- а-----. Мен ак сумка сатып аламын. 0
Me- a- s---- s---- a-----.Men ak sumka satıp alamın.
   
Мені потрібен новий автомобіль. Ма-- ж--- а------- к----. Мага жаңы автоунаа керек. 0
Ma-- j--- a------- k----.Maga jaŋı avtounaa kerek.
Мені потрібен швидкий автомобіль. Ма-- т-- а------- к----. Мага тез автоунаа керек. 0
Ma-- t-- a------- k----.Maga tez avtounaa kerek.
Мені потрібен зручний автомобіль. Ма-- ы------- а------- к----. Мага ыңгайлуу автоунаа керек. 0
Ma-- ı------- a------- k----.Maga ıŋgayluu avtounaa kerek.
   
Там нагорі живе стара жінка. Жо---- ж---- у------- а-- ж-----. Жогору жакта улгайган аял жашайт. 0
Jo---- j---- u------- a--- j-----.Jogoru jakta ulgaygan ayal jaşayt.
Там нагорі живе товста жінка. Жо----- ж---- б-- с---- а-- ж-----. Жогорку жакта бир семиз аял жашайт. 0
Jo----- j---- b-- s---- a--- j-----.Jogorku jakta bir semiz ayal jaşayt.
Там внизу живе допитлива жінка. Ыл--- ж---- к---- т----- а-- ж-----. Ылдый жакта кулак түргүч аял жашайт. 0
Il--- j---- k---- t----- a--- j-----.Ildıy jakta kulak türgüç ayal jaşayt.
   
Наші гості були люб’язними людьми. Би---- к------- ж---- а------ э---. Биздин коноктор жакшы адамдар экен. 0
Bi---- k------- j---- a------ e---.Bizdin konoktor jakşı adamdar eken.
Наші гості були ввічливими людьми. Би---- к----------- к--- п---- а------ э---. Биздин конокторубуз кичи пейил адамдар экен. 0
Bi---- k----------- k--- p---- a------ e---.Bizdin konoktorubuz kiçi peyil adamdar eken.
Наші гості були цікавими людьми. Би---- к------- к------- а------ э---. Биздин коноктор кызыктуу адамдар экен. 0
Bi---- k------- k------- a------ e---.Bizdin konoktor kızıktuu adamdar eken.
   
Я маю милих дітей. Ме--- с-------- б------- б--. Менде сүйкүмдүү балдарым бар. 0
Me--- s-------- b------- b--.Mende süykümdüü baldarım bar.
Але сусіди мають зухвалих дітей. Би--- к----------- т----- б------ б--. Бирок кошуналардын тентек балдары бар. 0
Bi--- k----------- t----- b------ b--.Birok koşunalardın tentek baldarı bar.
Ваші діти чемні? Си---- б--------- т-- а-------? Сиздин балдарыңыз тил алчаакпы? 0
Si---- b--------- t-- a-------?Sizdin baldarıŋız til alçaakpı?
   

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Одна мова – багато варіантів

Навіть коли ми розмовляємо лише однією мовою – ми розмовляємо багатьмамовами. Адже ніяка мова не є замкненою в собі системою. В кожній мові виявляється багато різних вимірів. Мова є живим конструктом. Ті, хто говорить, завжди орієнтуються на своїх співбесідників. Тому люди варіюють мову, якою розмовляють. Ці варіанти проявляються у різних формах. Кожна мова, наприклад, має історію. Вона змінювалася і буде змінюватися також надалі. Це можна побачити по тому, що старі люди інакше розмовляють, ніж молоді. Також в більшості мов є різні діалекти. Але багато людей, що розмовляють діалектами, можуть пристосуватися до свого оточення. В певних ситуаціях вони говорять літературною мовою. Різні соціальні групи мають різні мови. Молодіжний сленг чи мисливський жаргон є такими прикладами. На роботі люди часто говорять інакше, ніж вдома. Багато людей використовують на роботі також фахову мову. Відмінності виявляються також в усній та в письмовій мові. Розмовна мова часто набагато простіша, ніж письмова. Ця відмінність може бути дуже великою. Це справедливо тоді, коли письмова форма мов довго не змінюється. Тоді ті, хто розмовляє, повинні спершу вчитися використовувати мову письмово. Часто також відрізняються мови жінок та чоловіків. У західних суспільствах ця відмінність не дуже велика. Але є країни, в яких жінки розмовляють зовсім інакше, ніж чоловіки. В деяких культурах ввічливість також має власні мовні форми. Отже – говорити не так просто! Під час цього ми мусимо одночасно звертати увагу на багато різних речей…