Розмовник

uk Прикметники 2   »   lv Īpašības vārdi 2

79 [сімдесят дев’ять]

Прикметники 2

Прикметники 2

79 [septiņdesmit deviņi]

Īpašības vārdi 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська латиська Відтворити більше
На мені синє плаття. M-- m-gur- -r----a -l--t-. M-- m----- i- z--- k------ M-n m-g-r- i- z-l- k-e-t-. -------------------------- Man mugurā ir zila kleita. 0
На мені червоне плаття. Man----u-ā-i----r---- k--i--. M-- m----- i- s------ k------ M-n m-g-r- i- s-r-a-a k-e-t-. ----------------------------- Man mugurā ir sarkana kleita. 0
На мені зелене плаття. Ma- -ug-rā -r----- k-e-t-. M-- m----- i- z--- k------ M-n m-g-r- i- z-ļ- k-e-t-. -------------------------- Man mugurā ir zaļa kleita. 0
Я купую чорну сумку. Es p-rk----l----omu. E- p---- m---- s---- E- p-r-u m-l-u s-m-. -------------------- Es pērku melnu somu. 0
Я купую коричневу сумку. E--p-r-u -rūnu-----. E- p---- b---- s---- E- p-r-u b-ū-u s-m-. -------------------- Es pērku brūnu somu. 0
Я купую білу сумку. Es pē--u-b-l-u -om-. E- p---- b---- s---- E- p-r-u b-l-u s-m-. -------------------- Es pērku baltu somu. 0
Мені потрібен новий автомобіль. Ma- va-ag -aun- ma-īnu. M-- v---- j---- m------ M-n v-j-g j-u-u m-š-n-. ----------------------- Man vajag jaunu mašīnu. 0
Мені потрібен швидкий автомобіль. Man --ja- ā--u maš-n-. M-- v---- ā--- m------ M-n v-j-g ā-r- m-š-n-. ---------------------- Man vajag ātru mašīnu. 0
Мені потрібен зручний автомобіль. Man----ag ē-tu--a---u. M-- v---- ē--- m------ M-n v-j-g ē-t- m-š-n-. ---------------------- Man vajag ērtu mašīnu. 0
Там нагорі живе стара жінка. Tur aug-- d---o-v--- sievie--. T-- a---- d---- v--- s-------- T-r a-g-ā d-ī-o v-c- s-e-i-t-. ------------------------------ Tur augšā dzīvo veca sieviete. 0
Там нагорі живе товста жінка. Tu- au--- dzī-o-resna-s-e---te. T-- a---- d---- r---- s-------- T-r a-g-ā d-ī-o r-s-a s-e-i-t-. ------------------------------- Tur augšā dzīvo resna sieviete. 0
Там внизу живе допитлива жінка. T---l-j- -zīvo-zi---rī-- s-e-ie-e. T-- l--- d---- z-------- s-------- T-r l-j- d-ī-o z-ņ-ā-ī-a s-e-i-t-. ---------------------------------- Tur lejā dzīvo ziņkārīga sieviete. 0
Наші гості були люб’язними людьми. Mūs--v-e---bi-a ---ki ----is. M--- v---- b--- j---- ļ------ M-s- v-e-i b-j- j-u-i ļ-u-i-. ----------------------------- Mūsu viesi bija jauki ļaudis. 0
Наші гості були ввічливими людьми. Mūs---i--i---j- pi-k-ā-īg- ļ-udis. M--- v---- b--- p--------- ļ------ M-s- v-e-i b-j- p-e-l-j-g- ļ-u-i-. ---------------------------------- Mūsu viesi bija pieklājīgi ļaudis. 0
Наші гості були цікавими людьми. M-su v--s-----a i---r---n-i -au-i-. M--- v---- b--- i---------- ļ------ M-s- v-e-i b-j- i-t-r-s-n-i ļ-u-i-. ----------------------------------- Mūsu viesi bija interesanti ļaudis. 0
Я маю милих дітей. Man i- mī-i------. M-- i- m--- b----- M-n i- m-ļ- b-r-i- ------------------ Man ir mīļi bērni. 0
Але сусіди мають зухвалих дітей. Be--k----ņie- -r --ka-n-g- -ē--i. B-- k-------- i- n-------- b----- B-t k-i-i-i-m i- n-k-u-ī-i b-r-i- --------------------------------- Bet kaimiņiem ir nekaunīgi bērni. 0
Ваші діти чемні? V-- J--u-bērn- i- rāt-i? V-- J--- b---- i- r----- V-i J-s- b-r-i i- r-t-i- ------------------------ Vai Jūsu bērni ir rātni? 0

Одна мова – багато варіантів

Навіть коли ми розмовляємо лише однією мовою – ми розмовляємо багатьмамовами. Адже ніяка мова не є замкненою в собі системою. В кожній мові виявляється багато різних вимірів. Мова є живим конструктом. Ті, хто говорить, завжди орієнтуються на своїх співбесідників. Тому люди варіюють мову, якою розмовляють. Ці варіанти проявляються у різних формах. Кожна мова, наприклад, має історію. Вона змінювалася і буде змінюватися також надалі. Це можна побачити по тому, що старі люди інакше розмовляють, ніж молоді. Також в більшості мов є різні діалекти. Але багато людей, що розмовляють діалектами, можуть пристосуватися до свого оточення. В певних ситуаціях вони говорять літературною мовою. Різні соціальні групи мають різні мови. Молодіжний сленг чи мисливський жаргон є такими прикладами. На роботі люди часто говорять інакше, ніж вдома. Багато людей використовують на роботі також фахову мову. Відмінності виявляються також в усній та в письмовій мові. Розмовна мова часто набагато простіша, ніж письмова. Ця відмінність може бути дуже великою. Це справедливо тоді, коли письмова форма мов довго не змінюється. Тоді ті, хто розмовляє, повинні спершу вчитися використовувати мову письмово. Часто також відрізняються мови жінок та чоловіків. У західних суспільствах ця відмінність не дуже велика. Але є країни, в яких жінки розмовляють зовсім інакше, ніж чоловіки. В деяких культурах ввічливість також має власні мовні форми. Отже – говорити не так просто! Під час цього ми мусимо одночасно звертати увагу на багато різних речей…