Розмовник

uk Минулий час 1   »   zh 过去时1

81 [вісімдесят один]

Минулий час 1

Минулий час 1

81[八十一]

81 [Bāshíyī]

过去时1

[guòqù shí 1]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська китайська (спрощена) Відтворити більше
Писати 写-,-写 写---- 写-,-写 ----- 写字,书写 0
x----- --ūxiě x----- s----- x-ě-ì- s-ū-i- ------------- xiězì, shūxiě
Він писав листа. 他--- -----。 他 写- 一- 信 。 他 写- 一- 信 。 ----------- 他 写了 一封 信 。 0
tā x--le------n--x-n. t- x---- y- f--- x--- t- x-ě-e y- f-n- x-n- --------------------- tā xiěle yī fēng xìn.
А вона написала листівку. 她 写- 一---信片-。 她 写- 一- 明-- 。 她 写- 一- 明-片 。 ------------- 她 写了 一个 明信片 。 0
T- -iěl- ------mín-xì----n. T- x---- y- g- m----------- T- x-ě-e y- g- m-n-x-n-i-n- --------------------------- Tā xiěle yī gè míngxìnpiàn.
Читати 读书--书 读---- 读-,-书 ----- 读书,看书 0
Dúsh-, ---shū D----- k----- D-s-ū- k-n-h- ------------- Dúshū, kànshū
Він читав журнал. 他--了 一---- 。 他 读- 一- 画- 。 他 读- 一- 画- 。 ------------ 他 读了 一本 画报 。 0
t-----e--ī--ě--h---ào. t- d--- y- b-- h------ t- d-l- y- b-n h-à-à-. ---------------------- tā dúle yī běn huàbào.
А вона читала книгу. 她-读---本-书-。 她 读- 一- 书 。 她 读- 一- 书 。 ----------- 她 读了 一本 书 。 0
T--d--e-yī-b-- sh-. T- d--- y- b-- s--- T- d-l- y- b-n s-ū- ------------------- Tā dúle yī běn shū.
Брати 拿-取,收-,--用,-,坐 拿------------- 拿-取-收-,-,-,-,- -------------- 拿,取,收到,吃,用,乘,坐 0
Ná, -ǔ- s--u --o------ y--g--c---g--z-ò N-- q-- s--- d--- c--- y---- c----- z-- N-, q-, s-ō- d-o- c-ī- y-n-, c-é-g- z-ò --------------------------------------- Ná, qǔ, shōu dào, chī, yòng, chéng, zuò
Він узяв сигарету. 他 吸/- - -支 香--。 他 吸-- 了 一- 香- 。 他 吸-抽 了 一- 香- 。 --------------- 他 吸/抽 了 一支 香烟 。 0
t- --/--h-u-e-yī-----x-āngy-n. t- x-- c----- y- z-- x-------- t- x-/ c-ō-l- y- z-ī x-ā-g-ā-. ------------------------------ tā xī/ chōule yī zhī xiāngyān.
Вона взяла частину шоколадки. 她 ---一- 巧克--。 她 吃- 一- 巧-- 。 她 吃- 一- 巧-力 。 ------------- 她 吃了 一块 巧克力 。 0
Tā-ch-le -īk-à---i-ok---. T- c---- y----- q-------- T- c-ī-e y-k-à- q-ǎ-k-l-. ------------------------- Tā chīle yīkuài qiǎokèlì.
Він був невірний, а вона була вірна. 他--她 不-诚,-但-----他--- 。 他 对- 不--- 但- 她 对- 忠- 。 他 对- 不-诚- 但- 她 对- 忠- 。 ---------------------- 他 对她 不忠诚, 但是 她 对他 忠诚 。 0
T---u---ā -ù zhōn--hén-,-dànsh--tā---- tā z-ō-gchén-. T- d-- t- b- z---------- d----- t- d-- t- z---------- T- d-ì t- b- z-ō-g-h-n-, d-n-h- t- d-ì t- z-ō-g-h-n-. ----------------------------------------------------- Tā duì tā bù zhōngchéng, dànshì tā duì tā zhōngchéng.
Він був ледачий, а вона була старанна. 他 很懒,--是 她-勤--。 他 很-- 但- 她 勤- 。 他 很-, 但- 她 勤- 。 --------------- 他 很懒, 但是 她 勤劳 。 0
Tā -ěn--ǎ-,-dàn-h--t- -ínl-o. T- h-- l--- d----- t- q------ T- h-n l-n- d-n-h- t- q-n-á-. ----------------------------- Tā hěn lǎn, dànshì tā qínláo.
Він був бідний, а вона була багата. 他 --- 但是-- ---。 他 很-- 但- 她 有- 。 他 很-, 但- 她 有- 。 --------------- 他 很穷, 但是 她 有钱 。 0
Tā-h-n--i---, ----h--t- --- qián. T- h-- q----- d----- t- y-- q---- T- h-n q-ó-g- d-n-h- t- y-u q-á-. --------------------------------- Tā hěn qióng, dànshì tā yǒu qián.
Він не мав грошей, лише борги. 他 没------- 债务 。 他 没- 钱- 还- 债- 。 他 没- 钱- 还- 债- 。 --------------- 他 没有 钱, 还有 债务 。 0
T----iyǒ---i--, hái -ǒ- zhàiwù. T- m----- q---- h-- y-- z------ T- m-i-ǒ- q-á-, h-i y-u z-à-w-. ------------------------------- Tā méiyǒu qián, hái yǒu zhàiwù.
Він не мав щастя, лише нещастя. 他-没--好运气, ---倒- 。 他 没- 好--- 还 很-- 。 他 没- 好-气- 还 很-霉 。 ----------------- 他 没有 好运气, 还 很倒霉 。 0
T- -éi-ǒ--ǎ- y--qì, há--hě- -ǎ--éi. T- m-------- y----- h-- h-- d------ T- m-i-ǒ-h-o y-n-ì- h-i h-n d-o-é-. ----------------------------------- Tā méiyǒuhǎo yùnqì, hái hěn dǎoméi.
Він не мав успіху, лише невдачі. 他-- 成功, ----败 。 他 没 成-- 还 很-- 。 他 没 成-, 还 很-败 。 --------------- 他 没 成功, 还 很失败 。 0
Tā--ò c--n--ō----h----ěn-shī-ài. T- m- c--------- h-- h-- s------ T- m- c-é-g-ō-g- h-i h-n s-ī-à-. -------------------------------- Tā mò chénggōng, hái hěn shībài.
Він не був задоволеним, а незадоволеним. 他 --满----- 很-满- 。 他 不 满-- 而- 很--- 。 他 不 满-, 而- 很-满- 。 ----------------- 他 不 满意, 而且 很不满足 。 0
Tā-bù -ǎ-yì- é---ě--ě---ù-mǎnz-. T- b- m----- é---- h-- b- m----- T- b- m-n-ì- é-q-ě h-n b- m-n-ú- -------------------------------- Tā bù mǎnyì, érqiě hěn bù mǎnzú.
Він не був щасливим, а нещасливим. 他 --心,--且 --幸--。 他 不--- 而- 很--- 。 他 不-心- 而- 很-幸- 。 ---------------- 他 不开心, 而且 很不幸福 。 0
Tā--ù-----ī-,--rqi- --n----xìn---. T- b- k------ é---- h-- b- x------ T- b- k-i-ī-, é-q-ě h-n b- x-n-f-. ---------------------------------- Tā bù kāixīn, érqiě hěn bù xìngfú.
Він не був приємним, а неприємним. 他 -人--- -----且--人- 。 他 让- 没- 好-- 而- 惹-- 。 他 让- 没- 好-, 而- 惹-厌 。 -------------------- 他 让人 没有 好感, 而且 惹人厌 。 0
T---à-g -é- --i-ǒu--ǎo--n,-érq---r--r---yà-. T- r--- r-- m----- h------ é---- r- r-- y--- T- r-n- r-n m-i-ǒ- h-o-ǎ-, é-q-ě r- r-n y-n- -------------------------------------------- Tā ràng rén méiyǒu hǎogǎn, érqiě rě rén yàn.

Як діти вчаться правильно говорити

Як тільки людина народжується – вона спілкується з іншими. Немовлята, коли чогось бажають, плачуть. Потім через декілька місяців вони вже можуть говорити прості слова. Речення з трьох слів вони говорять у віці приблизно 2 років. На те, коли діти починають говорити, вплинути неможливо. Але можна вплинути на те, як добре діти оволодівають рідною мовою. Однак, для цього слід мати на увазі деякі речі. Насамперед важливо, щоб дитина, яка вчиться, завжди була мотивована. Вона повинна знати, що вона чогось досягне, якщо говорить. Немовлята проявляють радість посмішкою як позитивний зворотній зв’язок. Великі діти шукають діалогу з оточенням. Вони зорієнтовані на мову людей, що поруч з ними. Тому важливим є мовний рівень батьків та вихователів. Також діти мусять знати, що мова являє собою цінність! При цьому вони повинні завжди мати задоволення. Читання у голос показує дітям, якою цікавою може бути мова. Також батьки повинні якомога більше займатися зі своєю дитиною. Коли дитина має багато вражень, вона хоче про них говорити. Діти, що ростуть двомовними, потребують твердих правил. Вони повинні знати, якою мовою з ким розмовляти. Так їх мозок може навчитися розрізняти обидві мови. Коли діти йдуть до школи, змінюється їх мова. Вони вивчають нову повсякденну мову. Тепер важливо, щоб батьки звертали увагу на те, як говорить їх дитина. Дослідження показують, що перша мова назавжди відбивається у мозку. Що ми вивчаємо як діти, супроводжує нас все наше життя. Хто добре вчить свою рідну мову в дитинстві потім виграє від цього. Він вчить нові речі швидше і краще – не лише іноземні мови …