Розмовник

uk Минулий час 2   »   lv Pagātne 2

82 [вісімдесят два]

Минулий час 2

Минулий час 2

82 [astoņdesmit divi]

Pagātne 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська латиська Відтворити більше
Ти мусив викликати машину швидкої допомоги? V---t-v bi----------c-ā--ā---l------? V-- t-- b--- j------- ā--- p--------- V-i t-v b-j- j-i-s-u- ā-r- p-l-d-ī-a- ------------------------------------- Vai tev bija jāizsauc ātrā palīdzība? 0
Ти мусив викликати лікаря? Vai---v--i-- ---z-auc ārs-s? V-- t-- b--- j------- ā----- V-i t-v b-j- j-i-s-u- ā-s-s- ---------------------------- Vai tev bija jāizsauc ārsts? 0
Ти мусив викликати поліцію? Vai te- bija jā---a-- p---cij-? V-- t-- b--- j------- p-------- V-i t-v b-j- j-i-s-u- p-l-c-j-? ------------------------------- Vai tev bija jāizsauc policija? 0
Чи маєте Ви номер телефону? Я щойно його мав / мала. Vai---ms i- telefo-- --m-r-- -i--o--ē--bi-a. V-- J--- i- t------- n------ T---- v-- b---- V-i J-m- i- t-l-f-n- n-m-r-? T-k-o v-l b-j-. -------------------------------------------- Vai Jums ir telefona numurs? Tikko vēl bija. 0
Чи маєте Ви адресу? Я щойно її мав / мала. Va--------r-----s---T-kko v---bi-a. V-- J--- i- a------ T---- v-- b---- V-i J-m- i- a-r-s-? T-k-o v-l b-j-. ----------------------------------- Vai Jums ir adrese? Tikko vēl bija. 0
Чи маєте Ви мапу міста? Я щойно її мав / мала. V-i--um- ir -il--t-s p-ā--? --k---vēl-bi--. V-- J--- i- p------- p----- T---- v-- b---- V-i J-m- i- p-l-ē-a- p-ā-s- T-k-o v-l b-j-. ------------------------------------------- Vai Jums ir pilsētas plāns? Tikko vēl bija. 0
Чи прийшов він вчасно? Він міг затриматись. Vai-v----a-n--- l-i-ā? Vi-- nev----a a-nā-t---i--. V-- v--- a----- l----- V--- n------- a----- l----- V-i v-ņ- a-n-c- l-i-ā- V-ņ- n-v-r-j- a-n-k- l-i-ā- -------------------------------------------------- Vai viņš atnāca laikā? Viņš nevarēja atnākt laikā. 0
Чи знайшов він дорогу? Він не знайшов дорогу. Va- ---- ---ada ce----V-ņš n-v-r-ja at--s---e-u. V-- v--- a----- c---- V--- n------- a----- c---- V-i v-ņ- a-r-d- c-ļ-? V-ņ- n-v-r-j- a-r-s- c-ļ-. ------------------------------------------------ Vai viņš atrada ceļu? Viņš nevarēja atrast ceļu. 0
Чи зрозумів він тебе? Він не зрозумів мене. V-- ---š --vi --pra-a- -iņš n-varē---ma-i --p-a-t. V-- v--- t--- s------- V--- n------- m--- s------- V-i v-ņ- t-v- s-p-a-a- V-ņ- n-v-r-j- m-n- s-p-a-t- -------------------------------------------------- Vai viņš tevi saprata? Viņš nevarēja mani saprast. 0
Чому ти запізнився? K-pē- -u n-v-r----a-n-k- l--kā? K---- t- n------- a----- l----- K-p-c t- n-v-r-j- a-n-k- l-i-ā- ------------------------------- Kāpēc tu nevarēji atnākt laikā? 0
Чому ти не знайшов дорогу? Kāp-c t- ---a-ēji-at---t--e-u? K---- t- n------- a----- c---- K-p-c t- n-v-r-j- a-r-s- c-ļ-? ------------------------------ Kāpēc tu nevarēji atrast ceļu? 0
Чому ти не зрозумів його? K-----tu n-v-rēj- vi---sp-as-? K---- t- n------- v--- s------ K-p-c t- n-v-r-j- v-ņ- s-r-s-? ------------------------------ Kāpēc tu nevarēji viņu sprast? 0
Я не міг / могла прийти вчасно, тому що не їздив жодний автобус. E- -e--r--u --nā-t-la---,--o--enāca au-ob---. E- n------- a----- l----- j- n----- a-------- E- n-v-r-j- a-n-k- l-i-ā- j- n-n-c- a-t-b-s-. --------------------------------------------- Es nevarēju atnākt laikā, jo nenāca autobuss. 0
Я не міг / могла знайти дорогу, тому що я не мав / мала мапи міста. Es--ev--------r--- c-ļ-,-jo-m-n --b--a---l-ē-a--p---a. E- n------- a----- c---- j- m-- n----- p------- p----- E- n-v-r-j- a-r-s- c-ļ-, j- m-n n-b-j- p-l-ē-a- p-ā-a- ------------------------------------------------------ Es nevarēju atrast ceļu, jo man nebija pilsētas plāna. 0
Я не міг / могла його зрозуміти, тому що музика була занадто гучна. E- --varē-u-vi-u-s-pr---- jo-mūzika b--------s-aļ-. E- n------- v--- s------- j- m----- b--- t-- s----- E- n-v-r-j- v-ņ- s-p-a-t- j- m-z-k- b-j- t-k s-a-a- --------------------------------------------------- Es nevarēju viņu saprast, jo mūzika bija tik skaļa. 0
Я повинен був / повинна була узяти таксі. Ma- --ja--āņem --ksometrs. M-- b--- j---- t---------- M-n b-j- j-ņ-m t-k-o-e-r-. -------------------------- Man bija jāņem taksometrs. 0
Я повинен був / повинна була купити мапу міста. M-- -i-a jā-o---k-p-ls-ta---lān-. M-- b--- j------- p------- p----- M-n b-j- j-n-p-r- p-l-ē-a- p-ā-s- --------------------------------- Man bija jānopērk pilsētas plāns. 0
Я повинен був / повинна була вимкнути радіо. Man--ija-j-izsl-----a---. M-- b--- j-------- r----- M-n b-j- j-i-s-ē-z r-d-o- ------------------------- Man bija jāizslēdz radio. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Іноземну мову краще вивчати закордоном!

Дорослим вивчити мову не так просто, як дітям. Розвиток їх мозку завершився. Тому він більше не може так просто розбудовувати мережу. Але дорослі також можуть ще дуже добре вчити мову! Для цього слід поїхати в країну, в якій розмовляють цією мовою. Іноземна мова особливо ефективно вчиться закордоном. Це знає кожен, хто вже мав одного разу мовну відпустку. У природному оточенні нову мову вивчають набагато швидше. Одне нове дослідження дало цікавий результат. Воно показує, що закордоном нову мову вивчають також інакше ! Мозок може обробляти іноземну мову як рідну. Дослідники здавна вважають, що є різні навчальні процеси. Експеримент, здається тепер, це підтверджує. Одна група випробуваних повинна була вчити вигадану мову. Частина тест-осіб відвідувала нормальні уроки. Друга частина навчалася в ситуації, що симулює закордон. Ці випробувані повинні були орієнтуватися у чужому середовищі. Всі люди, з якими вони мали контакт, говорили новою мовою. Тобто випробувані в цій групі не були звичайними учнями. Вони належали до спільноти, що говорить іноземною мовою. Так вони були вимушені швидко допомагати собі новою мовою. Через деякий час випробувані були протестовані. Обидві групи показали однаково добре знання нової мови. Але їх мозок обробляв іноземну мову по-різному! Ті, хто вчився «закордоном», виявили незвичайну активність мозку. Їх мозок обробляв іноземну граматику як власну мову. Було виявлено одні й ті ж самі механізми як у тих, хто розмовляє рідною мовою. Мовна відпустка є найкращою та найефективнішою формою навчання!