Розмовник

uk Минулий час 2   »   zh 过去时2

82 [вісімдесят два]

Минулий час 2

Минулий час 2

82[八十二]

82 [Bāshí\'èr]

过去时2

[guòqù shí 2]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська китайська (спрощена) Відтворити більше
Ти мусив викликати машину швидкої допомоги? 你--要 叫--- - ？ 你 得- 叫--- 吗 ？ 你 得- 叫-护- 吗 ？ ------------- 你 得要 叫救护车 吗 ？ 0
n- ---yà----à--ji--- --ē -a? n- d- y-- j--- j---- c-- m-- n- d- y-o j-à- j-ù-ù c-ē m-? ---------------------------- nǐ dé yào jiào jiùhù chē ma?
Ти мусив викликати лікаря? 你-得要-找-生---？ 你 得- 找-- 吗 ？ 你 得- 找-生 吗 ？ ------------ 你 得要 找医生 吗 ？ 0
Nǐ-dé-yà---h-- --s--ng-m-? N- d- y-- z--- y------ m-- N- d- y-o z-ǎ- y-s-ē-g m-? -------------------------- Nǐ dé yào zhǎo yīshēng ma?
Ти мусив викликати поліцію? 你-得要--警察 吗 ？ 你 得- 找-- 吗 ？ 你 得- 找-察 吗 ？ ------------ 你 得要 找警察 吗 ？ 0
Nǐ--- -ào-zh---jǐ-gch---a? N- d- y-- z--- j------ m-- N- d- y-o z-ǎ- j-n-c-á m-? -------------------------- Nǐ dé yào zhǎo jǐngchá ma?
Чи маєте Ви номер телефону? Я щойно його мав / мала. 您-- 那个-电话号--吗 - - -才 ----个-电--码 。 您 有 那- 电--- 吗 ？ 我 刚- 还- 那- 电--- 。 您 有 那- 电-号- 吗 ？ 我 刚- 还- 那- 电-号- 。 --------------------------------- 您 有 那个 电话号码 吗 ？ 我 刚才 还有 那个 电话号码 。 0
N---yǒu-------i---uà---om--m----ǒ ---gc-i--ái-yǒ- nàgè-d--nh-à --om-. N-- y-- n--- d------ h---- m-- W- g------ h-- y-- n--- d------ h----- N-n y-u n-g- d-à-h-à h-o-ǎ m-? W- g-n-c-i h-i y-u n-g- d-à-h-à h-o-ǎ- --------------------------------------------------------------------- Nín yǒu nàgè diànhuà hàomǎ ma? Wǒ gāngcái hái yǒu nàgè diànhuà hàomǎ.
Чи маєте Ви адресу? Я щойно її мав / мала. 您-有-地址-吗-？---刚- -- 那个 -址-。 您 有 地- 吗 ？ 我 刚- 还- 那- 地- 。 您 有 地- 吗 ？ 我 刚- 还- 那- 地- 。 -------------------------- 您 有 地址 吗 ？ 我 刚才 还有 那个 地址 。 0
N------ dìz-ǐ---?--- gāng--i ----yǒu-nàgè d-z--. N-- y-- d---- m-- W- g------ h-- y-- n--- d----- N-n y-u d-z-ǐ m-? W- g-n-c-i h-i y-u n-g- d-z-ǐ- ------------------------------------------------ Nín yǒu dìzhǐ ma? Wǒ gāngcái hái yǒu nàgè dìzhǐ.
Чи маєте Ви мапу міста? Я щойно її мав / мала. 您 有 --旅-指- 吗 ？ 我 刚--还--。 您 有 城----- 吗 ？ 我 刚- 还- 。 您 有 城-旅-指- 吗 ？ 我 刚- 还- 。 ------------------------ 您 有 城市旅游指南 吗 ？ 我 刚才 还有 。 0
Ní--yǒu--h--gshì-l---u----ná- -a?-Wǒ---ng-á----i --u. N-- y-- c------- l---- z----- m-- W- g------ h-- y--- N-n y-u c-é-g-h- l-y-u z-ǐ-á- m-? W- g-n-c-i h-i y-u- ----------------------------------------------------- Nín yǒu chéngshì lǚyóu zhǐnán ma? Wǒ gāngcái hái yǒu.
Чи прийшов він вчасно? Він міг затриматись. 他-来--准时 吗 -------准--- 。 他 来- 准- 吗 ？ 他 没- 准- 来 。 他 来- 准- 吗 ？ 他 没- 准- 来 。 ----------------------- 他 来得 准时 吗 ？ 他 没能 准时 来 。 0
Tā-láid--zh--shí-ma? T- -éi n-ng---ǔ--h--l--. T- l---- z------ m-- T- m-- n--- z------ l--- T- l-i-é z-ǔ-s-í m-? T- m-i n-n- z-ǔ-s-í l-i- --------------------------------------------- Tā láidé zhǔnshí ma? Tā méi néng zhǔnshí lái.
Чи знайшов він дорогу? Він не знайшов дорогу. 他 找到---了 吗-？---没--找到 - 。 他 找- 路 了 吗 ？ 他 没- 找- 路 。 他 找- 路 了 吗 ？ 他 没- 找- 路 。 ------------------------ 他 找到 路 了 吗 ？ 他 没能 找到 路 。 0
T- ---odào l--e m-?--ā -éi n--g-zhǎod-o -ù. T- z------ l--- m-- T- m-- n--- z------ l-- T- z-ǎ-d-o l-l- m-? T- m-i n-n- z-ǎ-d-o l-. ------------------------------------------- Tā zhǎodào lùle ma? Tā méi néng zhǎodào lù.
Чи зрозумів він тебе? Він не зрозумів мене. 他-听懂--说的 话-- 吗-？ --没-懂 我说--- 。 他 听- 你-- 话 了 吗 ？ 他 没-- 我-- 话 。 他 听- 你-的 话 了 吗 ？ 他 没-懂 我-的 话 。 ------------------------------ 他 听懂 你说的 话 了 吗 ？ 他 没听懂 我说的 话 。 0
Tā t-ng dǒ-------h-ō-d-huàl--ma- -- ----tī---------- sh-ō dehu-. T- t--- d--- n- s--- d------ m-- T- m-- t--- d--- w- s--- d----- T- t-n- d-n- n- s-u- d-h-à-e m-? T- m-i t-n- d-n- w- s-u- d-h-à- ---------------------------------------------------------------- Tā tīng dǒng nǐ shuō dehuàle ma? Tā méi tīng dǒng wǒ shuō dehuà.
Чому ти запізнився? 你--什么-没能- 准时---呢-？ 你 为-- 没-- 准- 来 呢 ？ 你 为-么 没-够 准- 来 呢 ？ ------------------ 你 为什么 没能够 准时 来 呢 ？ 0
Nǐ-w-is-é----éi né--gòu --ǔn-h--l-i --? N- w------- m-- n------ z------ l-- n-- N- w-i-h-m- m-i n-n-g-u z-ǔ-s-í l-i n-? --------------------------------------- Nǐ wèishéme méi nénggòu zhǔnshí lái ne?
Чому ти не знайшов дорогу? 你-为---没-能---路 呢-？ 你 为-- 没-- 找-- 呢 ？ 你 为-么 没-能 找-路 呢 ？ ----------------- 你 为什么 没有能 找到路 呢 ？ 0
N- -è-sh-m- --i-ǒ- n-n-----od---lù---? N- w------- m----- n--- z------ l- n-- N- w-i-h-m- m-i-ǒ- n-n- z-ǎ-d-o l- n-? -------------------------------------- Nǐ wèishéme méiyǒu néng zhǎodào lù ne?
Чому ти не зрозумів його? 你-为什么-没-- --- 话 --？ 你 为-- 没-- 他-- 话 呢 ？ 你 为-么 没-懂 他-的 话 呢 ？ ------------------- 你 为什么 没听懂 他说的 话 呢 ？ 0
N----i---m- méi-tīng -ǒ-g -ā-s-uō-d-h-à --? N- w------- m-- t--- d--- t- s--- d---- n-- N- w-i-h-m- m-i t-n- d-n- t- s-u- d-h-à n-? ------------------------------------------- Nǐ wèishéme méi tīng dǒng tā shuō dehuà ne?
Я не міг / могла прийти вчасно, тому що не їздив жодний автобус. 我-没--准时 ---因为--- ---公--车-。 我 没- 准- 来- 因- 当- 没- 公--- 。 我 没- 准- 来- 因- 当- 没- 公-汽- 。 -------------------------- 我 没能 准时 来， 因为 当时 没有 公共汽车 。 0
W- -------g zh--shí ---,-y--w-i d--gs------y-u--ōnggòn--q----. W- m-- n--- z------ l--- y----- d------ m----- g------- q----- W- m-i n-n- z-ǔ-s-í l-i- y-n-è- d-n-s-í m-i-ǒ- g-n-g-n- q-c-ē- -------------------------------------------------------------- Wǒ méi néng zhǔnshí lái, yīnwèi dāngshí méiyǒu gōnggòng qìchē.
Я не міг / могла знайти дорогу, тому що я не мав / мала мапи міста. 我 没-----路 ， -为 - -时-没有 ---通图-。 我 没- 找- 路 ， 因- 我 当- 没- 城---- 。 我 没- 找- 路 ， 因- 我 当- 没- 城-交-图 。 ------------------------------ 我 没能 找到 路 ， 因为 我 当时 没有 城市交通图 。 0
Wǒ--éi--é----hǎ-dào-lù, yīn-èi wǒ-d-n---- --i--u---é----- ji-ot-n- --. W- m-- n--- z------ l-- y----- w- d------ m----- c------- j------- t-- W- m-i n-n- z-ǎ-d-o l-, y-n-è- w- d-n-s-í m-i-ǒ- c-é-g-h- j-ā-t-n- t-. ---------------------------------------------------------------------- Wǒ méi néng zhǎodào lù, yīnwèi wǒ dāngshí méiyǒu chéngshì jiāotōng tú.
Я не міг / могла його зрозуміти, тому що музика була занадто гучна. 我 -- -懂 --的 ， -为 当时-音- -吵 了-。 我 没- 听- 他-- ， 因- 当- 音- 太- 了 。 我 没- 听- 他-的 ， 因- 当- 音- 太- 了 。 ----------------------------- 我 没有 听懂 他说的 ， 因为 当时 音乐 太吵 了 。 0
W- méiy----īng -ǒng -ā -------- y-nw---dān--h--y-nyuè --i c---le. W- m----- t--- d--- t- s--- d-- y----- d------ y----- t-- c------ W- m-i-ǒ- t-n- d-n- t- s-u- d-, y-n-è- d-n-s-í y-n-u- t-i c-ǎ-l-. ----------------------------------------------------------------- Wǒ méiyǒu tīng dǒng tā shuō de, yīnwèi dāngshí yīnyuè tài chǎole.
Я повинен був / повинна була узяти таксі. 我 当- 必------车 。 我 当- 必- 坐 出-- 。 我 当- 必- 坐 出-车 。 --------------- 我 当时 必须 坐 出租车 。 0
W----ng-h- ---ū-z---chū-ū ---. W- d------ b--- z-- c---- c--- W- d-n-s-í b-x- z-ò c-ū-ū c-ē- ------------------------------ Wǒ dāngshí bìxū zuò chūzū chē.
Я повинен був / повинна була купити мапу міста. 我----必须-- 一张-城---通-南-。 我 当- 必- 买 一- 城- 交--- 。 我 当- 必- 买 一- 城- 交-指- 。 ---------------------- 我 当时 必须 买 一张 城市 交通指南 。 0
W- -ā-g----bì-- -ǎ- y- zhān- c-----h---i-ot----zh--án. W- d------ b--- m-- y- z---- c------- j------- z------ W- d-n-s-í b-x- m-i y- z-ā-g c-é-g-h- j-ā-t-n- z-ǐ-á-. ------------------------------------------------------ Wǒ dāngshí bìxū mǎi yī zhāng chéngshì jiāotōng zhǐnán.
Я повинен був / повинна була вимкнути радіо. 我 -时----把 -音机 -掉-。 我 当- 必- 把 收-- 关- 。 我 当- 必- 把 收-机 关- 。 ------------------ 我 当时 必须 把 收音机 关掉 。 0
Wǒ--ā--sh- -ìx- bǎ sh-uy--jī g--n d-ào. W- d------ b--- b- s-------- g--- d---- W- d-n-s-í b-x- b- s-ō-y-n-ī g-ā- d-à-. --------------------------------------- Wǒ dāngshí bìxū bǎ shōuyīnjī guān diào.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Іноземну мову краще вивчати закордоном!

Дорослим вивчити мову не так просто, як дітям. Розвиток їх мозку завершився. Тому він більше не може так просто розбудовувати мережу. Але дорослі також можуть ще дуже добре вчити мову! Для цього слід поїхати в країну, в якій розмовляють цією мовою. Іноземна мова особливо ефективно вчиться закордоном. Це знає кожен, хто вже мав одного разу мовну відпустку. У природному оточенні нову мову вивчають набагато швидше. Одне нове дослідження дало цікавий результат. Воно показує, що закордоном нову мову вивчають також інакше ! Мозок може обробляти іноземну мову як рідну. Дослідники здавна вважають, що є різні навчальні процеси. Експеримент, здається тепер, це підтверджує. Одна група випробуваних повинна була вчити вигадану мову. Частина тест-осіб відвідувала нормальні уроки. Друга частина навчалася в ситуації, що симулює закордон. Ці випробувані повинні були орієнтуватися у чужому середовищі. Всі люди, з якими вони мали контакт, говорили новою мовою. Тобто випробувані в цій групі не були звичайними учнями. Вони належали до спільноти, що говорить іноземною мовою. Так вони були вимушені швидко допомагати собі новою мовою. Через деякий час випробувані були протестовані. Обидві групи показали однаково добре знання нової мови. Але їх мозок обробляв іноземну мову по-різному! Ті, хто вчився «закордоном», виявили незвичайну активність мозку. Їх мозок обробляв іноземну граматику як власну мову. Було виявлено одні й ті ж самі механізми як у тих, хто розмовляє рідною мовою. Мовна відпустка є найкращою та найефективнішою формою навчання!