Розмовник

uk Минулий час 3   »   bg Минало време 3

83 [вісімдесят три]

Минулий час 3

Минулий час 3

83 [осемдесет и три]

83 [osemdeset i tri]

Минало време 3

[Minalo vreme 3]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська болгарська Відтворити більше
Телефонувати звъня ----а---м -- -- т---фона з---- / о------ с- п- т------- з-ъ-я / о-а-д-м с- п- т-л-ф-н- ------------------------------ звъня / обаждам се по телефона 0
z-yn-- - o-a-hdam-se-p- te-e-ona z----- / o------- s- p- t------- z-y-y- / o-a-h-a- s- p- t-l-f-n- -------------------------------- zvynya / obazhdam se po telefona
Я телефонував / телефонувала. А- зв-н---по -е--ф-н-. А- з----- п- т-------- А- з-ъ-я- п- т-л-ф-н-. ---------------------- Аз звънях по телефона. 0
Az zvy--a-h--o --l-fon-. A- z------- p- t-------- A- z-y-y-k- p- t-l-f-n-. ------------------------ Az zvynyakh po telefona.
Я весь час телефонував / телефонувала. Го-о-их--о---л---на-през -я---- ----е. Г------ п- т------- п--- ц----- в----- Г-в-р-х п- т-л-ф-н- п-е- ц-л-т- в-е-е- -------------------------------------- Говорих по телефона през цялото време. 0
Go--r--h po te-ef-na --ez--syal--o---e--. G------- p- t------- p--- t------- v----- G-v-r-k- p- t-l-f-n- p-e- t-y-l-t- v-e-e- ----------------------------------------- Govorikh po telefona prez tsyaloto vreme.
Запитувати П-т-м П---- П-т-м ----- Питам 0
Pi-am P---- P-t-m ----- Pitam
Я запитав / запитала. А- -и-а-. А- п----- А- п-т-х- --------- Аз питах. 0
A- pi-a-h. A- p------ A- p-t-k-. ---------- Az pitakh.
Я запитував / запитувала завжди. Аз п-ст---но-п-тах. А- п-------- п----- А- п-с-о-н-о п-т-х- ------------------- Аз постоянно питах. 0
A- p----ya-------akh. A- p--------- p------ A- p-s-o-a-n- p-t-k-. --------------------- Az postoyanno pitakh.
Розповідати Разк-звам Р-------- Р-з-а-в-м --------- Разказвам 0
R---azvam R-------- R-z-a-v-m --------- Razkazvam
Я розповів / розповіла. А- ра--аз-а-. А- р--------- А- р-з-а-в-х- ------------- Аз разказвах. 0
Az -------a--. A- r---------- A- r-z-a-v-k-. -------------- Az razkazvakh.
Я розповів / розповіла цілу історію. Аз----ка-ах--я--т---с-ория. А- р------- ц----- и------- А- р-з-а-а- ц-л-т- и-т-р-я- --------------------------- Аз разказах цялата история. 0
Az-r-zk---kh -sya---- ---oriy-. A- r-------- t------- i-------- A- r-z-a-a-h t-y-l-t- i-t-r-y-. ------------------------------- Az razkazakh tsyalata istoriya.
Вчитися У-а У-- У-а --- Уча 0
U-ha U--- U-h- ---- Ucha
Я вчився / вчилася. Аз -чих. А- у---- А- у-и-. -------- Аз учих. 0
A- --h--h. A- u------ A- u-h-k-. ---------- Az uchikh.
Я вчився / вчилася цілий вечір. А- -ч-х цяла-в---р. А- у--- ц--- в----- А- у-и- ц-л- в-ч-р- ------------------- Аз учих цяла вечер. 0
A- --hi-h -s---- --c-e-. A- u----- t----- v------ A- u-h-k- t-y-l- v-c-e-. ------------------------ Az uchikh tsyala vecher.
Працювати Р-б--я Р----- Р-б-т- ------ Работя 0
Ra-o--a R------ R-b-t-a ------- Rabotya
Я працював / працювала. Аз--а-оти-. А- р------- А- р-б-т-х- ----------- Аз работих. 0
A- rabot---. A- r-------- A- r-b-t-k-. ------------ Az rabotikh.
Я працював / працювала весь день. Аз-р--о--х--я--де-. А- р------ ц-- д--- А- р-б-т-х ц-л д-н- ------------------- Аз работих цял ден. 0
Az rabo--k----yal-de-. A- r------- t---- d--- A- r-b-t-k- t-y-l d-n- ---------------------- Az rabotikh tsyal den.
Їсти -м Я- Я- -- Ям 0
Yam Y-- Y-m --- Yam
Я з’їв / з’їла. А- -дох. А- я---- А- я-о-. -------- Аз ядох. 0
A- yadok-. A- y------ A- y-d-k-. ---------- Az yadokh.
Я з’їв / з’їла усю їжу. Аз-----о--в---ка-а-х-ана. А- и----- в------- х----- А- и-я-о- в-и-к-т- х-а-а- ------------------------- Аз изядох всичката храна. 0
A- izyad-k- vs---k--a k-rana. A- i------- v-------- k------ A- i-y-d-k- v-i-h-a-a k-r-n-. ----------------------------- Az izyadokh vsichkata khrana.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Історія мовознавства

Мови завжди приваблювали людей. Тому історія мовознавства дуже давня. Мовознавство – це систематичне вивчення мови. Вже тисячі років тому люди розмірковували про мову. При цьому різні культури розвинули різні системи. Так виникли різні системи, що описують мови. Сучасне мовознавство базується насамперед на античних теоріях. Особливо Греція започаткувала багато традицій. Але найстаріша праця про мову походить з Індії. Близько 3000 років тому вона була написана граматиком Шакатаяною. У античний час мовою займалися такі філософи як Платон. Потім римські автори розвинули свої теорії далі. У 8 столітті власні традиції розвинули також араби. Їх праці вже виявляють точні описи арабської мови. У Новий час насамперед цікавилися походженням мови. Особливо вчені цікавилися історією мови. У XVIII столітті почали порівнювати мови між собою. Так намагалися зрозуміти, як розвиваються мови. Пізніше сконцентрувалися на мовах як системах. В центрі досліджень постало питання, як функціонують мови. Сьогодні існує багато галузей мовознавства. За останні 50 років розвинулися багато нових дисциплін. Частково на них сильно вплинули інші науки. Наприклад, психолінгвістика або міжкультурні комунікації. Нові напрямки мовознавства дуже спеціалізовані. Таким прикладом є феміністична лінгвістика. Отож, історія мовознавства триває… Поки є мови – люди будуть про них думати!