Розмовник

uk Минулий час 3   »   eo Is-tempo 3

83 [вісімдесят три]

Минулий час 3

Минулий час 3

83 [okdek tri]

Is-tempo 3

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська есперанто Відтворити більше
Телефонувати tele---i t------- t-l-f-n- -------- telefoni 0
Я телефонував / телефонувала. M--te----n-s. M- t--------- M- t-l-f-n-s- ------------- Mi telefonis. 0
Я весь час телефонував / телефонувала. Mi --l----i------u-a- t---on. M- t-------- l- t---- t------ M- t-l-f-n-s l- t-t-n t-m-o-. ----------------------------- Mi telefonis la tutan tempon. 0
Запитувати d-mandi d------ d-m-n-i ------- demandi 0
Я запитав / запитала. M- d-----i-. M- d-------- M- d-m-n-i-. ------------ Mi demandis. 0
Я запитував / запитувала завжди. M--ĉ--m d-man---. M- ĉ--- d-------- M- ĉ-a- d-m-n-i-. ----------------- Mi ĉiam demandis. 0
Розповідати rak-nti r------ r-k-n-i ------- rakonti 0
Я розповів / розповіла. Mi ra---ti-. M- r-------- M- r-k-n-i-. ------------ Mi rakontis. 0
Я розповів / розповіла цілу історію. M- --konti- -a ---------------. M- r------- l- t---- h--------- M- r-k-n-i- l- t-t-n h-s-o-i-n- ------------------------------- Mi rakontis la tutan historion. 0
Вчитися st--i s---- s-u-i ----- studi 0
Я вчився / вчилася. M---t-d-s. M- s------ M- s-u-i-. ---------- Mi studis. 0
Я вчився / вчилася цілий вечір. M- -t---s-l- tuta- ve-p--o-. M- s----- l- t---- v-------- M- s-u-i- l- t-t-n v-s-e-o-. ---------------------------- Mi studis la tutan vesperon. 0
Працювати la---i l----- l-b-r- ------ labori 0
Я працював / працювала. Mi l----i-. M- l------- M- l-b-r-s- ----------- Mi laboris. 0
Я працював / працювала весь день. M--l----i- l- ---an---g--. M- l------ l- t---- t----- M- l-b-r-s l- t-t-n t-g-n- -------------------------- Mi laboris la tutan tagon. 0
Їсти m-n-i m---- m-n-i ----- manĝi 0
Я з’їв / з’їла. Mi --n-is. M- m------ M- m-n-i-. ---------- Mi manĝis. 0
Я з’їв / з’їла усю їжу. M- --nĝi--l- tu-an m----n. M- m----- l- t---- m------ M- m-n-i- l- t-t-n m-n-o-. -------------------------- Mi manĝis la tutan manĝon. 0

Історія мовознавства

Мови завжди приваблювали людей. Тому історія мовознавства дуже давня. Мовознавство – це систематичне вивчення мови. Вже тисячі років тому люди розмірковували про мову. При цьому різні культури розвинули різні системи. Так виникли різні системи, що описують мови. Сучасне мовознавство базується насамперед на античних теоріях. Особливо Греція започаткувала багато традицій. Але найстаріша праця про мову походить з Індії. Близько 3000 років тому вона була написана граматиком Шакатаяною. У античний час мовою займалися такі філософи як Платон. Потім римські автори розвинули свої теорії далі. У 8 столітті власні традиції розвинули також араби. Їх праці вже виявляють точні описи арабської мови. У Новий час насамперед цікавилися походженням мови. Особливо вчені цікавилися історією мови. У XVIII столітті почали порівнювати мови між собою. Так намагалися зрозуміти, як розвиваються мови. Пізніше сконцентрувалися на мовах як системах. В центрі досліджень постало питання, як функціонують мови. Сьогодні існує багато галузей мовознавства. За останні 50 років розвинулися багато нових дисциплін. Частково на них сильно вплинули інші науки. Наприклад, психолінгвістика або міжкультурні комунікації. Нові напрямки мовознавства дуже спеціалізовані. Таким прикладом є феміністична лінгвістика. Отож, історія мовознавства триває… Поки є мови – люди будуть про них думати!