Розмовник

uk Минулий час 3   »   ku Past tense 3

83 [вісімдесят три]

Минулий час 3

Минулий час 3

83 [heştê û sê]

Past tense 3

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська курдська (курманджі) Відтворити більше
Телефонувати Tele-on----n T----------- T-l-f-n-i-i- ------------ Telefonkirin 0
Я телефонував / телефонувала. M-----l---n-k-r. M-- t------ k--- M-n t-l-f-n k-r- ---------------- Min telefon kir. 0
Я весь час телефонував / телефонувала. M-n -e-t-m têl--------. M-- h----- t------ k--- M-n h-r-i- t-l-f-n k-r- ----------------------- Min hertim têlefon kir. 0
Запитувати Pi---n P----- P-r-î- ------ Pirsîn 0
Я запитав / запитала. Min -ir--. M-- p----- M-n p-r-î- ---------- Min pirsî. 0
Я запитував / запитувала завжди. Min--ertim p-rs-. M-- h----- p----- M-n h-r-i- p-r-î- ----------------- Min hertim pirsî. 0
Розповідати v-----n v------ v-g-t-n ------- vegotin 0
Я розповів / розповіла. M-n --g-t. M-- v----- M-n v-g-t- ---------- Min vegot. 0
Я розповів / розповіла цілу історію. M-n-h--û-ç---k v-g--. M-- h--- ç---- v----- M-n h-m- ç-r-k v-g-t- --------------------- Min hemû çîrok vegot. 0
Вчитися F---ûn F----- F-r-û- ------ Fêrbûn 0
Я вчився / вчилася. E--fêrbûm. E- f------ E- f-r-û-. ---------- Ez fêrbûm. 0
Я вчився / вчилася цілий вечір. Ez -emû----r- f---û-. E- h--- ê---- f------ E- h-m- ê-a-ê f-r-û-. --------------------- Ez hemû êvarê fêrbûm. 0
Працювати X-bi--n X------ X-b-t-n ------- Xebitîn 0
Я працював / працювала. Ez--eb-tîm. E- x------- E- x-b-t-m- ----------- Ez xebitîm. 0
Я працював / працювала весь день. Ez--ojê t-v-----tîm. E- r--- t-- x------- E- r-j- t-v x-b-t-m- -------------------- Ez rojê tev xebitîm. 0
Їсти X--r-n X----- X-a-i- ------ Xwarin 0
Я з’їв / з’їла. M-- xwar---x-a-. M-- x----- x---- M-n x-a-i- x-a-. ---------------- Min xwarin xwar. 0
Я з’їв / з’їла усю їжу. M---xw---- --m- xw--. M-- x----- h--- x---- M-n x-a-i- h-m- x-a-. --------------------- Min xwarin hemî xwar. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Історія мовознавства

Мови завжди приваблювали людей. Тому історія мовознавства дуже давня. Мовознавство – це систематичне вивчення мови. Вже тисячі років тому люди розмірковували про мову. При цьому різні культури розвинули різні системи. Так виникли різні системи, що описують мови. Сучасне мовознавство базується насамперед на античних теоріях. Особливо Греція започаткувала багато традицій. Але найстаріша праця про мову походить з Індії. Близько 3000 років тому вона була написана граматиком Шакатаяною. У античний час мовою займалися такі філософи як Платон. Потім римські автори розвинули свої теорії далі. У 8 столітті власні традиції розвинули також араби. Їх праці вже виявляють точні описи арабської мови. У Новий час насамперед цікавилися походженням мови. Особливо вчені цікавилися історією мови. У XVIII столітті почали порівнювати мови між собою. Так намагалися зрозуміти, як розвиваються мови. Пізніше сконцентрувалися на мовах як системах. В центрі досліджень постало питання, як функціонують мови. Сьогодні існує багато галузей мовознавства. За останні 50 років розвинулися багато нових дисциплін. Частково на них сильно вплинули інші науки. Наприклад, психолінгвістика або міжкультурні комунікації. Нові напрямки мовознавства дуже спеціалізовані. Таким прикладом є феміністична лінгвістика. Отож, історія мовознавства триває… Поки є мови – люди будуть про них думати!