Розмовник

uk Минулий час 3   »   lv Pagātne 3

83 [вісімдесят три]

Минулий час 3

Минулий час 3

83 [astoņdesmit trīs]

Pagātne 3

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська латиська Відтворити більше
Телефонувати piezv---t p-------- p-e-v-n-t --------- piezvanīt 0
Я телефонував / телефонувала. E- r--ā---pa-te-ef-n-. E- r----- p- t-------- E- r-n-j- p- t-l-f-n-. ---------------------- Es runāju pa telefonu. 0
Я весь час телефонував / телефонувала. E- --n-ju -a---le---u-visu -ai-u. E- r----- p- t------- v--- l----- E- r-n-j- p- t-l-f-n- v-s- l-i-u- --------------------------------- Es runāju pa telefonu visu laiku. 0
Запитувати j---āt j----- j-u-ā- ------ jautāt 0
Я запитав / запитала. Es ja-t--u. E- j------- E- j-u-ā-u- ----------- Es jautāju. 0
Я запитував / запитувала завжди. E- vienm--------j-. E- v------ j------- E- v-e-m-r j-u-ā-u- ------------------- Es vienmēr jautāju. 0
Розповідати st---īt s------ s-ā-t-t ------- stāstīt 0
Я розповів / розповіла. Es st-st---. E- s-------- E- s-ā-t-j-. ------------ Es stāstīju. 0
Я розповів / розповіла цілу історію. E--iz------ju --s- --ā-tu. E- i--------- v--- s------ E- i-s-ā-t-j- v-s- s-ā-t-. -------------------------- Es izstāstīju visu stāstu. 0
Вчитися mā----es m------- m-c-t-e- -------- mācīties 0
Я вчився / вчилася. E- mā-ījos. E- m------- E- m-c-j-s- ----------- Es mācījos. 0
Я вчився / вчилася цілий вечір. E---ācī--- --s- ----ru. E- m------ v--- v------ E- m-c-j-s v-s- v-k-r-. ----------------------- Es mācījos visu vakaru. 0
Працювати s-rādāt s------ s-r-d-t ------- strādāt 0
Я працював / працювала. E- -tr-dāju. E- s-------- E- s-r-d-j-. ------------ Es strādāju. 0
Я працював / працювала весь день. Es---r--āj- -isu---en-. E- s------- v--- d----- E- s-r-d-j- v-s- d-e-u- ----------------------- Es strādāju visu dienu. 0
Їсти ēst ē-- ē-t --- ēst 0
Я з’їв / з’їла. E- p--du. E- p----- E- p-ē-u- --------- Es paēdu. 0
Я з’їв / з’їла усю їжу. E- --ēdu----u-ēdien-. E- a---- v--- ē------ E- a-ē-u v-s- ē-i-n-. --------------------- Es apēdu visu ēdienu. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Історія мовознавства

Мови завжди приваблювали людей. Тому історія мовознавства дуже давня. Мовознавство – це систематичне вивчення мови. Вже тисячі років тому люди розмірковували про мову. При цьому різні культури розвинули різні системи. Так виникли різні системи, що описують мови. Сучасне мовознавство базується насамперед на античних теоріях. Особливо Греція започаткувала багато традицій. Але найстаріша праця про мову походить з Індії. Близько 3000 років тому вона була написана граматиком Шакатаяною. У античний час мовою займалися такі філософи як Платон. Потім римські автори розвинули свої теорії далі. У 8 столітті власні традиції розвинули також араби. Їх праці вже виявляють точні описи арабської мови. У Новий час насамперед цікавилися походженням мови. Особливо вчені цікавилися історією мови. У XVIII столітті почали порівнювати мови між собою. Так намагалися зрозуміти, як розвиваються мови. Пізніше сконцентрувалися на мовах як системах. В центрі досліджень постало питання, як функціонують мови. Сьогодні існує багато галузей мовознавства. За останні 50 років розвинулися багато нових дисциплін. Частково на них сильно вплинули інші науки. Наприклад, психолінгвістика або міжкультурні комунікації. Нові напрямки мовознавства дуже спеціалізовані. Таким прикладом є феміністична лінгвістика. Отож, історія мовознавства триває… Поки є мови – люди будуть про них думати!