Розмовник

uk Питання – минулий час 2   »   kn ಪ್ರಶ್ನೆಗಳು - ಭೂತಕಾಲ ೩

86 [вісімдесят шість]

Питання – минулий час 2

Питання – минулий час 2

೮೬ [ಎಂಬತ್ತ ಆರು]

86 [Embatta āru]

ಪ್ರಶ್ನೆಗಳು - ಭೂತಕಾಲ ೩

[praśnegaḷu- bhūtakāla 3.]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська каннада Відтворити більше
Яку краватку ти носив? ನ--ು--ಾವ--ೈ ಧರ-ಸ-ದೆ? ನ--- ಯ-- ಟ- ಧ------- ನ-ನ- ಯ-ವ ಟ- ಧ-ಿ-ಿ-ೆ- -------------------- ನೀನು ಯಾವ ಟೈ ಧರಿಸಿದೆ? 0
Nī-u-yā---ṭa--dh---si--? N--- y--- ṭ-- d--------- N-n- y-v- ṭ-i d-a-i-i-e- ------------------------ Nīnu yāva ṭai dhariside?
Який автомобіль ти купив? ನೀನು-ಯಾ- ಕಾರ್-ಖರೀ-ಿ-ಿ-ೆ? ನ--- ಯ-- ಕ--- ಖ--------- ನ-ನ- ಯ-ವ ಕ-ರ- ಖ-ೀ-ಿ-ಿ-ೆ- ------------------------ ನೀನು ಯಾವ ಕಾರ್ ಖರೀದಿಸಿದೆ? 0
Nīn------ k----harīd--id-? N--- y--- k-- k----------- N-n- y-v- k-r k-a-ī-i-i-e- -------------------------- Nīnu yāva kār kharīdiside?
Яку газету ти передплатив? ನ-----ಾವ--ತ--ಿ--ಗ- ಚ---ದ--ನಾದ-? ನ--- ಯ-- ಪ-------- ಚ----------- ನ-ನ- ಯ-ವ ಪ-್-ಿ-ೆ-ೆ ಚ-ದ-ದ-ರ-ಾ-ೆ- ------------------------------- ನೀನು ಯಾವ ಪತ್ರಿಕೆಗೆ ಚಂದಾದಾರನಾದೆ? 0
N-nu-------a----e---c-ndādā--n-de? N--- y--- p-------- c------------- N-n- y-v- p-t-i-e-e c-n-ā-ā-a-ā-e- ---------------------------------- Nīnu yāva patrikege candādāranāde?
Кого ви бачили? ನೀವು ----್ನು ನೋಡಿ-ಿ-ಿ? ನ--- ಯ------ ನ-------- ನ-ವ- ಯ-ರ-್-ು ನ-ಡ-ದ-ರ-? ---------------------- ನೀವು ಯಾರನ್ನು ನೋಡಿದಿರಿ? 0
N-v- --ran-u--ō---i--? N--- y------ n-------- N-v- y-r-n-u n-ḍ-d-r-? ---------------------- Nīvu yārannu nōḍidiri?
Кого Ви зустріли? ನೀ-------್-- ಭೇ-ಿ-ಮ-ಡ---ರಿ? ನ--- ಯ------ ಭ--- ಮ-------- ನ-ವ- ಯ-ರ-್-ು ಭ-ಟ- ಮ-ಡ-ದ-ರ-? --------------------------- ನೀವು ಯಾರನ್ನು ಭೇಟಿ ಮಾಡಿದಿರಿ? 0
Nīvu ----n---bh--i-māḍ-di--? N--- y------ b---- m-------- N-v- y-r-n-u b-ē-i m-ḍ-d-r-? ---------------------------- Nīvu yārannu bhēṭi māḍidiri?
Кого Ви пізнали? ನ-ವ---ಾರ--ನು -----ಿಸ-ದ-ರ-? ನ--- ಯ------ ಗ------------ ನ-ವ- ಯ-ರ-್-ು ಗ-ರ-ತ-ಸ-ದ-ರ-? -------------------------- ನೀವು ಯಾರನ್ನು ಗುರುತಿಸಿದಿರಿ? 0
N-v- --r---- gur-t--id--i? N--- y------ g------------ N-v- y-r-n-u g-r-t-s-d-r-? -------------------------- Nīvu yārannu gurutisidiri?
Коли Ви встали? ನೀವು ---ಟ---ೊತ್ತ--ೆ ಎ-್-ಿರಿ? ನ--- ಎ---- ಹ------- ಎ------- ನ-ವ- ಎ-್-ು ಹ-ತ-ತ-ಗ- ಎ-್-ಿ-ಿ- ---------------------------- ನೀವು ಎಷ್ಟು ಹೊತ್ತಿಗೆ ಎದ್ದಿರಿ? 0
N-v--e--- h--t----e--i-i? N--- e--- h------ e------ N-v- e-ṭ- h-t-i-e e-d-r-? ------------------------- Nīvu eṣṭu hottige eddiri?
Коли Ви почали? ನೀವ- ಎ--ಟು ಹೊತ್ತ-ಗೆ-ಪ್--ರಂಭ--ಿ----? ನ--- ಎ---- ಹ------- ಪ-------------- ನ-ವ- ಎ-್-ು ಹ-ತ-ತ-ಗ- ಪ-ರ-ರ-ಭ-ಸ-ದ-ರ-? ----------------------------------- ನೀವು ಎಷ್ಟು ಹೊತ್ತಿಗೆ ಪ್ರಾರಂಭಿಸಿದಿರಿ? 0
N--u-e--u h-tt--e -r--------idir-? N--- e--- h------ p--------------- N-v- e-ṭ- h-t-i-e p-ā-a-b-i-i-i-i- ---------------------------------- Nīvu eṣṭu hottige prārambhisidiri?
Коли Ви припинили? ನ-ವು-ಎಷ--- ಹ-ತ-ತ-ಗ--ಮ-ಗ-ಸಿ--ರಿ? ನ--- ಎ---- ಹ------- ಮ---------- ನ-ವ- ಎ-್-ು ಹ-ತ-ತ-ಗ- ಮ-ಗ-ಸ-ದ-ರ-? ------------------------------- ನೀವು ಎಷ್ಟು ಹೊತ್ತಿಗೆ ಮುಗಿಸಿದಿರಿ? 0
N-v- --ṭu--o--ig--mu-is--i--? N--- e--- h------ m---------- N-v- e-ṭ- h-t-i-e m-g-s-d-r-? ----------------------------- Nīvu eṣṭu hottige mugisidiri?
Чому Ви прокинулися? ನ--ಗ- --ೆ ಎಚ್-ರವ--ಿ--? ನ---- ಏ-- ಎ----------- ನ-ಮ-ೆ ಏ-ೆ ಎ-್-ರ-ಾ-ಿ-ು- ---------------------- ನಿಮಗೆ ಏಕೆ ಎಚ್ಚರವಾಯಿತು? 0
Ni--ge--k- -cc-ravāy-t-? N----- ē-- e------------ N-m-g- ē-e e-c-r-v-y-t-? ------------------------ Nimage ēke eccaravāyitu?
Чому Ви стали вчителем? ನ-ವು ಏ-ೆ ಅಧ್ಯ--ಕ--ದ---? ನ--- ಏ-- ಅ------------- ನ-ವ- ಏ-ೆ ಅ-್-ಾ-ಕ-ಾ-ಿ-ಿ- ----------------------- ನೀವು ಏಕೆ ಅಧ್ಯಾಪಕರಾದಿರಿ? 0
Nīv---ke-adh-----ar-diri? N--- ē-- a--------------- N-v- ē-e a-h-ā-a-a-ā-i-i- ------------------------- Nīvu ēke adhyāpakarādiri?
Чому Ви взяли таксі? ನೀವ- ಟ್-ಾ-್ಸ-ಯ-------ೆ--ೆಗ------ಡ--ಿ? ನ--- ಟ------------ ಏ-- ತ------------- ನ-ವ- ಟ-ಯ-ಕ-ಸ-ಯ-್-ು ಏ-ೆ ತ-ಗ-ದ-ಕ-ಂ-ಿ-ಿ- ------------------------------------- ನೀವು ಟ್ಯಾಕ್ಸಿಯನ್ನು ಏಕೆ ತೆಗೆದುಕೊಂಡಿರಿ? 0
Nīvu-ṭ--ksiy-----ēke-te-edu-oṇ-i-i? N--- ṭ---------- ē-- t------------- N-v- ṭ-ā-s-y-n-u ē-e t-g-d-k-ṇ-i-i- ----------------------------------- Nīvu ṭyāksiyannu ēke tegedukoṇḍiri?
Звідки Ви прийшли? ನ-ವು ಎಲ-ಲ----ಬ-ದ-ದ್ದ--ಿ? ನ--- ಎ------ ಬ---------- ನ-ವ- ಎ-್-ಿ-ದ ಬ-ದ-ದ-ದ-ರ-? ------------------------ ನೀವು ಎಲ್ಲಿಂದ ಬಂದಿದ್ದೀರಿ? 0
N--u ---in-- -a--iddī-i? N--- e------ b---------- N-v- e-l-n-a b-n-i-d-r-? ------------------------ Nīvu ellinda bandiddīri?
Куди Ви ходили? ನ--ು-ಎ-್ಲ--- -ೋ--ದ---ರ-? ನ--- ಎ------ ಹ---------- ನ-ವ- ಎ-್-ಿ-ೆ ಹ-ಗ-ದ-ದ-ರ-? ------------------------ ನೀವು ಎಲ್ಲಿಗೆ ಹೋಗಿದ್ದಿರಿ? 0
N--u--l-ig--h-g-ddiri? N--- e----- h--------- N-v- e-l-g- h-g-d-i-i- ---------------------- Nīvu ellige hōgiddiri?
Де Ви були? ನೀ-- -ಲ್ಲ-ದ್ದಿರ-? ನ--- ಎ----------- ನ-ವ- ಎ-್-ಿ-್-ಿ-ಿ- ----------------- ನೀವು ಎಲ್ಲಿದ್ದಿರಿ? 0
Nī----llid--r-? N--- e--------- N-v- e-l-d-i-i- --------------- Nīvu elliddiri?
Кому ти допоміг / допомогла? ನೀ-ು-----ಗ---ಹ-- ----ದೆ? ನ--- ಯ----- ಸ--- ಮ------ ನ-ನ- ಯ-ರ-ಗ- ಸ-ಾ- ಮ-ಡ-ದ-? ------------------------ ನೀನು ಯಾರಿಗೆ ಸಹಾಯ ಮಾಡಿದೆ? 0
N--u y-r-g- s---y- m-ḍi--? N--- y----- s----- m------ N-n- y-r-g- s-h-y- m-ḍ-d-? -------------------------- Nīnu yārige sahāya māḍide?
Кому ти написав / написала? ನ-ನು-ಯ-ರ-ಗೆ-ಬರೆ-ೆ? ನ--- ಯ----- ಬ----- ನ-ನ- ಯ-ರ-ಗ- ಬ-ೆ-ೆ- ------------------ ನೀನು ಯಾರಿಗೆ ಬರೆದೆ? 0
N--- yārig--b-re-e? N--- y----- b------ N-n- y-r-g- b-r-d-? ------------------- Nīnu yārige barede?
Кому ти відповів / відповіла? ನೀ-ು-ಯಾ---ೆ -ತ್ತರ--ೊ-್ಟೆ? ನ--- ಯ----- ಉ---- ಕ------ ನ-ನ- ಯ-ರ-ಗ- ಉ-್-ರ ಕ-ಟ-ಟ-? ------------------------- ನೀನು ಯಾರಿಗೆ ಉತ್ತರ ಕೊಟ್ಟೆ? 0
Nī-- -ā-ige-utt--- ----e? N--- y----- u----- k----- N-n- y-r-g- u-t-r- k-ṭ-e- ------------------------- Nīnu yārige uttara koṭṭe?

Двомовність поліпшує слух

Люди, які розмовляють двома мовами, чують краще. Вони можуть більш точно розрізняти різні звуки. Такий результат отримано в американських дослідженнях. Дослідники протестували багато підлітків. Частина випробуваних виросли як двомовні. Ці підлітки говорили англійською та іспанською. Друга частина тест-осіб говорила тільки англійською. Молоді люди повинні були вислухати один певний склад. Це склад «да». Він не належить ні до якої з обох мов. Склади було озвучено для випробуваних за допомогою навушників. В цей час за допомогою електродів вимірялася активність їх мозку. Після цього тесту підлітки повинні були вислухати склади ще раз. Але цього разу повинні були слухати разом з сильним шумом. Це були різні голоси, які вимовляли безглузді речення. Двомовні реагували на склади дуже сильно. Їх мозок виявляв велику активність. Вони могли точно ідентифікувати склади разом і без заважаючих шумів. Одномовні випробувані цього зробити не могли. Їх слух був не такий хороший, як слух двомовних випробуваних. Результат експерименту здивував дослідників. До цих пір було відомо, що музиканти мають особливо гарний слух. Але здається, що також двомовність тренує слух. Двомовні постійно зіставляють між собою різні звуки. Завдяки цьому мозок повинен розвивати нові здібності. Він вчиться точно відрізняти різні мовні подразнення. Дослідники тепер тестують, як мовні навички впливають на мозок. Можливо, слух також отримує користь, коли пізніше вчать мови…