Розмовник

uk Модальні дієслова у минулому 2   »   bs Prošlost modalnih glagola 2

88 [вісімдесят вісім]

Модальні дієслова у минулому 2

Модальні дієслова у минулому 2

88 [osamdeset i osam]

Prošlost modalnih glagola 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська боснійська Відтворити більше
Мій син не хотів бавитися лялькою. M-j--i- -e -tj--- se i-r-t---- lut-om. M-- s-- n- h----- s- i----- s- l------ M-j s-n n- h-j-d- s- i-r-t- s- l-t-o-. -------------------------------------- Moj sin ne htjede se igrati sa lutkom. 0
Моя дочка не хотіла грати у футбол. M--- -ć---a-n----j-d--igra-i -u-b--. M--- k----- n- h----- i----- f------ M-j- k-e-k- n- h-j-d- i-r-t- f-d-a-. ------------------------------------ Moja kćerka ne htjede igrati fudbal. 0
Моя жінка не хотіла грати в шахи зі мною. M--a že-a--e htjede-i----i-š-h sa -n--. M--- ž--- n- h----- i----- š-- s- m---- M-j- ž-n- n- h-j-d- i-r-t- š-h s- m-o-. --------------------------------------- Moja žena ne htjede igrati šah sa mnom. 0
Мої діти не хотіли гуляти. M-j---j-c- ---htje---e---i --šet--u. M--- d---- n- h------- i-- u š------ M-j- d-e-a n- h-j-d-š- i-i u š-t-j-. ------------------------------------ Moja djeca ne htjedoše ići u šetnju. 0
Вони не хотіли прибрати кімнату. O-i n- -t--doš---o-pr---ti-s-bu. O-- n- h------- p--------- s---- O-i n- h-j-d-š- p-s-r-m-t- s-b-. -------------------------------- Oni ne htjedoše pospremiti sobu. 0
Вони не хотіли йти спати. Oni -e -tj-do-- --i-- --evet. O-- n- h------- i-- u k------ O-i n- h-j-d-š- i-i u k-e-e-. ----------------------------- Oni ne htjedoše ići u krevet. 0
Йому не можна було їсти морозива. O--n- -m-ede-je-ti s------d. O- n- s----- j---- s-------- O- n- s-j-d- j-s-i s-a-o-e-. ---------------------------- On ne smjede jesti sladoled. 0
Йому не можна було їсти шоколад. O--ne-s-j--- je-ti č-ko-ad-. O- n- s----- j---- č-------- O- n- s-j-d- j-s-i č-k-l-d-. ---------------------------- On ne smjede jesti čokoladu. 0
Йому не можна було їсти цукерок. On ne-s----- -e--- --mb-ne. O- n- s----- j---- b------- O- n- s-j-d- j-s-i b-m-o-e- --------------------------- On ne smjede jesti bombone. 0
Я міг / могла щось забажати. J- ---ed-- nešto z--e-j---. J- s------ n---- z--------- J- s-j-d-h n-š-o z-ž-l-e-i- --------------------------- Ja smjedoh nešto zaželjeti. 0
Я міг / могла купити собі одяг. Ja-sm-e----kup-t- s--- -a-ji-u. J- s------ k----- s--- h------- J- s-j-d-h k-p-t- s-b- h-l-i-u- ------------------------------- Ja smjedoh kupiti sebi haljinu. 0
Я міг / могла узяти собі цукерку. Ja ---edoh -ze-i-se-i---d-u pra--n-. J- s------ u---- s--- j---- p------- J- s-j-d-h u-e-i s-b- j-d-u p-a-i-u- ------------------------------------ Ja smjedoh uzeti sebi jednu pralinu. 0
Тобі можна було курити в літаку? D- ---------el--pušiti u--v--nu? D- l- s- s----- p----- u a------ D- l- s- s-j-l- p-š-t- u a-i-n-? -------------------------------- Da li se smjelo pušiti u avionu? 0
Тобі можна було пити в лікарні пиво? D------e -m--lo pi-- pivo - -o-nic-? D- l- s- s----- p--- p--- u b------- D- l- s- s-j-l- p-t- p-v- u b-l-i-i- ------------------------------------ Da li se smjelo piti pivo u bolnici? 0
Тобі можна було взяти собаку в готель? D--li se-sm---o pove--i --a-u-hot-l? D- l- s- s----- p------ p-- u h----- D- l- s- s-j-l- p-v-s-i p-a u h-t-l- ------------------------------------ Da li se smjelo povesti psa u hotel? 0
На канікулах діти могли довго залишатися надворі. D--ca -u z- -r-j-m- p-----ka -mj-la----- os--ti va--. D---- s- z- v------ p------- s----- d--- o----- v---- D-e-a s- z- v-i-e-e p-a-n-k- s-j-l- d-g- o-t-t- v-n-. ----------------------------------------------------- Djeca su za vrijeme praznika smjela dugo ostati vani. 0
Вони могли довго грати у дворі. Sm-el- -u----d-----gra---u-----iš--. S----- s- s- d--- i----- u d-------- S-j-l- s- s- d-g- i-r-t- u d-o-i-t-. ------------------------------------ Smjela su se dugo igrati u dvorištu. 0
Вони могли довго не спати. Smj-la--- --go o-tati--u--a. S----- s- d--- o----- b----- S-j-l- s- d-g- o-t-t- b-d-a- ---------------------------- Smjela su dugo ostati budna. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Поради від забування

Навчання не завжди просте. Навіть коли воно дає задоволення, воно може бути втомливим. Але коли ми щось вивчили, ми радуємося. Ми пишаємося собою та нашим прогресом. Нажаль те, що ми вчимо, ми можемо також знов забути. Особливо часто це є проблемою під час вивчення мов. Більшість з нас вивчає в школі одну або дві мови. Після закінчення школи це знання часто втрачається. Ми навряд чи ще говоримо цією мовою. У повсякденні більшістю переважає наша рідна мова. Багато іноземних мов використовується ще лише у відпустках. Але якщо знання регулярно не активізуються, вони втрачаються. Наш мозок потребує тренінгу. Можна сказати, він працює як м’яза. Ця м’яза повинна рухатися, інакше вона слабне. Але є можливість запобігти забуванню. Найважливішим є – застосовувати вивчене. При цьому можуть допомогти тверді ритуали. Можна скласти невеличку програму для різних днів тижня. У понеділок, наприклад, читати якусь книжку іноземною мовою. Іноземну радіопередачу слухати у середу. Потім, о п’ятниці писати щоденник іноземною мовою. У такий спосіб ми переключаємося між читанням, слуханням та письмом. Завдяки цьому знання активується різними способами. Всі ці вправи не повинні тривати довго, півгодини достатньо. Але важливо тренуватися регулярно! Дослідження показують, що колись вивчене залишається у мозку десятиліттями. Але його слід лише знов діставати з шухляди…