Розмовник

uk Модальні дієслова у минулому 2   »   eo Is-tempo de la modalverboj 2

88 [вісімдесят вісім]

Модальні дієслова у минулому 2

Модальні дієслова у минулому 2

88 [okdek ok]

Is-tempo de la modalverboj 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська есперанто Відтворити більше
Мій син не хотів бавитися лялькою. M----i-- ---volis-----u-i. M-- f--- n- v---- p------- M-a f-l- n- v-l-s p-p-u-i- -------------------------- Mia filo ne volis pupludi. 0
Моя дочка не хотіла грати у футбол. Mi---il--o ne voli- fu--all-d-. M-- f----- n- v---- f---------- M-a f-l-n- n- v-l-s f-t-a-l-d-. ------------------------------- Mia filino ne volis futballudi. 0
Моя жінка не хотіла грати в шахи зі мною. M-- -d---o-n- v-lis-ŝa-lu-----n --. M-- e----- n- v---- ŝ------ k-- m-- M-a e-z-n- n- v-l-s ŝ-k-u-i k-n m-. ----------------------------------- Mia edzino ne volis ŝakludi kun mi. 0
Мої діти не хотіли гуляти. M--- ge---oj-n- -o-i- p-o-eni. M--- g------ n- v---- p------- M-a- g-f-l-j n- v-l-s p-o-e-i- ------------------------------ Miaj gefiloj ne volis promeni. 0
Вони не хотіли прибрати кімнату. Il- ne--o-i--o---gi--- -a--r--. I-- n- v---- o----- l- ĉ------- I-i n- v-l-s o-d-g- l- ĉ-m-r-n- ------------------------------- Ili ne volis ordigi la ĉambron. 0
Вони не хотіли йти спати. Ili-n--vol-s enl---ĝ-. I-- n- v---- e-------- I-i n- v-l-s e-l-t-ĝ-. ---------------------- Ili ne volis enlitiĝi. 0
Йому не можна було їсти морозива. L--ne--a---s -an-- g--ci-ĵon. L- n- r----- m---- g--------- L- n- r-j-i- m-n-i g-a-i-ĵ-n- ----------------------------- Li ne rajtis manĝi glaciaĵon. 0
Йому не можна було їсти шоколад. L- -e----tis --nĝi -ok--adon. L- n- r----- m---- ĉ--------- L- n- r-j-i- m-n-i ĉ-k-l-d-n- ----------------------------- Li ne rajtis manĝi ĉokoladon. 0
Йому не можна було їсти цукерок. Li-ne rajt----a----bo-bon-jn. L- n- r----- m---- b--------- L- n- r-j-i- m-n-i b-n-o-o-n- ----------------------------- Li ne rajtis manĝi bonbonojn. 0
Я міг / могла щось забажати. Mi---jt-- de-ir----- -or--i. M- r----- d----- i-- p-- m-- M- r-j-i- d-z-r- i-n p-r m-. ---------------------------- Mi rajtis deziri ion por mi. 0
Я міг / могла купити собі одяг. M---a-t-- -ĉeti ro--- por--i. M- r----- a---- r---- p-- m-- M- r-j-i- a-e-i r-b-n p-r m-. ----------------------------- Mi rajtis aĉeti robon por mi. 0
Я міг / могла узяти собі цукерку. Mi -a---- ----i---a-i-----o----. M- r----- p---- p------- p-- m-- M- r-j-i- p-e-i p-a-i-o- p-r m-. -------------------------------- Mi rajtis preni pralinon por mi. 0
Тобі можна було курити в літаку? Ĉu -i--a-ti- fu-i------ a-ia-i--? Ĉ- v- r----- f--- e- l- a-------- Ĉ- v- r-j-i- f-m- e- l- a-i-d-l-? --------------------------------- Ĉu vi rajtis fumi en la aviadilo? 0
Тобі можна було пити в лікарні пиво? Ĉ- v- -aj--s-t--nk- bi-r---e- ---h----tal-? Ĉ- v- r----- t----- b----- e- l- h--------- Ĉ- v- r-j-i- t-i-k- b-e-o- e- l- h-s-i-a-o- ------------------------------------------- Ĉu vi rajtis trinki bieron en la hospitalo? 0
Тобі можна було взяти собаку в готель? Ĉ---i-r-jt-s-kun-ren- -- -und---en-l--ho-el-n? Ĉ- v- r----- k------- l- h----- e- l- h------- Ĉ- v- r-j-i- k-n-r-n- l- h-n-o- e- l- h-t-l-n- ---------------------------------------------- Ĉu vi rajtis kunpreni la hundon en la hotelon? 0
На канікулах діти могли довго залишатися надворі. D-m -- fer--j la -n-a-----a--i- ---g--r---- --s----. D-- l- f----- l- i------ r----- l---- r---- e------- D-m l- f-r-o- l- i-f-n-j r-j-i- l-n-e r-s-i e-s-e-e- ---------------------------------------------------- Dum la ferioj la infanoj rajtis longe resti ekstere. 0
Вони могли довго грати у дворі. I-i rajt-s--o--e-l--i--n-l--k-r-o. I-- r----- l---- l--- e- l- k----- I-i r-j-i- l-n-e l-d- e- l- k-r-o- ---------------------------------- Ili rajtis longe ludi en la korto. 0
Вони могли довго не спати. I-i r-jt-s-l-n-e ---t- v-k--. I-- r----- l---- r---- v----- I-i r-j-i- l-n-e r-s-i v-k-j- ----------------------------- Ili rajtis longe resti vekaj. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Поради від забування

Навчання не завжди просте. Навіть коли воно дає задоволення, воно може бути втомливим. Але коли ми щось вивчили, ми радуємося. Ми пишаємося собою та нашим прогресом. Нажаль те, що ми вчимо, ми можемо також знов забути. Особливо часто це є проблемою під час вивчення мов. Більшість з нас вивчає в школі одну або дві мови. Після закінчення школи це знання часто втрачається. Ми навряд чи ще говоримо цією мовою. У повсякденні більшістю переважає наша рідна мова. Багато іноземних мов використовується ще лише у відпустках. Але якщо знання регулярно не активізуються, вони втрачаються. Наш мозок потребує тренінгу. Можна сказати, він працює як м’яза. Ця м’яза повинна рухатися, інакше вона слабне. Але є можливість запобігти забуванню. Найважливішим є – застосовувати вивчене. При цьому можуть допомогти тверді ритуали. Можна скласти невеличку програму для різних днів тижня. У понеділок, наприклад, читати якусь книжку іноземною мовою. Іноземну радіопередачу слухати у середу. Потім, о п’ятниці писати щоденник іноземною мовою. У такий спосіб ми переключаємося між читанням, слуханням та письмом. Завдяки цьому знання активується різними способами. Всі ці вправи не повинні тривати довго, півгодини достатньо. Але важливо тренуватися регулярно! Дослідження показують, що колись вивчене залишається у мозку десятиліттями. Але його слід лише знов діставати з шухляди…