Розмовник

uk Модальні дієслова у минулому 2   »   hr Prošlo vrijeme načinskih glagola 2

88 [вісімдесят вісім]

Модальні дієслова у минулому 2

Модальні дієслова у минулому 2

88 [osamdeset i osam]

Prošlo vrijeme načinskih glagola 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська хорватська Відтворити більше
Мій син не хотів бавитися лялькою. M----- si- n--e h----i-r------l--k--. M-- s- s-- n--- h--- i----- s l------ M-j s- s-n n-j- h-i- i-r-t- s l-t-o-. ------------------------------------- Moj se sin nije htio igrati s lutkom. 0
Моя дочка не хотіла грати у футбол. M-ja------a-n-------e-----r--- ---ome-. M--- k----- n--- h----- i----- n------- M-j- k-e-k- n-j- h-j-l- i-r-t- n-g-m-t- --------------------------------------- Moja kćerka nije htjela igrati nogomet. 0
Моя жінка не хотіла грати в шахи зі мною. Mo-a--up------i-e-ht-e-a sa mn-m ig-a---ša-. M--- s------ n--- h----- s- m--- i----- š--- M-j- s-p-u-a n-j- h-j-l- s- m-o- i-r-t- š-h- -------------------------------------------- Moja supruga nije htjela sa mnom igrati šah. 0
Мої діти не хотіли гуляти. Mo-- -e-d-e-a n-su---jela-š-----. M--- s- d---- n--- h----- š------ M-j- s- d-e-a n-s- h-j-l- š-t-t-. --------------------------------- Moja se djeca nisu htjela šetati. 0
Вони не хотіли прибрати кімнату. On--nis---t-eli ---------i-----. O-- n--- h----- p--------- s---- O-i n-s- h-j-l- p-s-r-m-t- s-b-. -------------------------------- Oni nisu htjeli pospremiti sobu. 0
Вони не хотіли йти спати. O-- n-------e-- --- u----ve-. O-- n--- h----- i-- u k------ O-i n-s- h-j-l- i-i u k-e-e-. ----------------------------- Oni nisu htjeli ići u krevet. 0
Йому не можна було їсти морозива. N-j- smi- je-ti----do-e-. N--- s--- j---- s-------- N-j- s-i- j-s-i s-a-o-e-. ------------------------- Nije smio jesti sladoled. 0
Йому не можна було їсти шоколад. N--e --i--je-t---ok--ad-. N--- s--- j---- č-------- N-j- s-i- j-s-i č-k-l-d-. ------------------------- Nije smio jesti čokoladu. 0
Йому не можна було їсти цукерок. Nije -mi- j---i b---o--. N--- s--- j---- b------- N-j- s-i- j-s-i b-m-o-e- ------------------------ Nije smio jesti bombone. 0
Я міг / могла щось забажати. S--o /-sm-e---s---n---- -a-e---ti. S--- / s----- s-- n---- z--------- S-i- / s-j-l- s-m n-š-o z-ž-l-e-i- ---------------------------------- Smio / smjela sam nešto zaželjeti. 0
Я міг / могла купити собі одяг. S-je-a ----s--ku-----haljin-. S----- s-- s- k----- h------- S-j-l- s-m s- k-p-t- h-l-i-u- ----------------------------- Smjela sam si kupiti haljinu. 0
Я міг / могла узяти собі цукерку. S-io-/-s-------a--u-eti-je--- --alin-. S--- / s----- s-- u---- j---- p------- S-i- / s-j-l- s-m u-e-i j-d-u p-a-i-u- -------------------------------------- Smio / smjela sam uzeti jednu pralinu. 0
Тобі можна було курити в літаку? Jes- -i sm-o /-sm--la p--iti---z-ako---vu? J--- l- s--- / s----- p----- u z---------- J-s- l- s-i- / s-j-l- p-š-t- u z-a-o-l-v-? ------------------------------------------ Jesi li smio / smjela pušiti u zrakoplovu? 0
Тобі можна було пити в лікарні пиво? J-s- -i -m---- s-j-l- --t- p-vo---b-l----? J--- l- s--- / s----- p--- p--- u b------- J-s- l- s-i- / s-j-l- p-t- p-v- u b-l-i-i- ------------------------------------------ Jesi li smio / smjela piti pivo u bolnici? 0
Тобі можна було взяти собаку в готель? Je-i l- smi------j-l- ----sti -s--- -ot--? J--- l- s--- / s----- p------ p-- u h----- J-s- l- s-i- / s-j-l- p-v-s-i p-a u h-t-l- ------------------------------------------ Jesi li smio / smjela povesti psa u hotel? 0
На канікулах діти могли довго залишатися надворі. Dj--- su -a --ijem- p--zn--- s----- d--- --ta-- -ani. D---- s- z- v------ p------- s----- d--- o----- v---- D-e-a s- z- v-i-e-e p-a-n-k- s-j-l- d-g- o-t-t- v-n-. ----------------------------------------------------- Djeca su za vrijeme praznika smjela dugo ostati vani. 0
Вони могли довго грати у дворі. S-je-a su -e-dug- i---ti----vo---tu. S----- s- s- d--- i----- u d-------- S-j-l- s- s- d-g- i-r-t- u d-o-i-t-. ------------------------------------ Smjela su se dugo igrati u dvorištu. 0
Вони могли довго не спати. Sm--l- s------ --t-t- ---n-. S----- s- d--- o----- b----- S-j-l- s- d-g- o-t-t- b-d-a- ---------------------------- Smjela su dugo ostati budna. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Поради від забування

Навчання не завжди просте. Навіть коли воно дає задоволення, воно може бути втомливим. Але коли ми щось вивчили, ми радуємося. Ми пишаємося собою та нашим прогресом. Нажаль те, що ми вчимо, ми можемо також знов забути. Особливо часто це є проблемою під час вивчення мов. Більшість з нас вивчає в школі одну або дві мови. Після закінчення школи це знання часто втрачається. Ми навряд чи ще говоримо цією мовою. У повсякденні більшістю переважає наша рідна мова. Багато іноземних мов використовується ще лише у відпустках. Але якщо знання регулярно не активізуються, вони втрачаються. Наш мозок потребує тренінгу. Можна сказати, він працює як м’яза. Ця м’яза повинна рухатися, інакше вона слабне. Але є можливість запобігти забуванню. Найважливішим є – застосовувати вивчене. При цьому можуть допомогти тверді ритуали. Можна скласти невеличку програму для різних днів тижня. У понеділок, наприклад, читати якусь книжку іноземною мовою. Іноземну радіопередачу слухати у середу. Потім, о п’ятниці писати щоденник іноземною мовою. У такий спосіб ми переключаємося між читанням, слуханням та письмом. Завдяки цьому знання активується різними способами. Всі ці вправи не повинні тривати довго, півгодини достатньо. Але важливо тренуватися регулярно! Дослідження показують, що колись вивчене залишається у мозку десятиліттями. Але його слід лише знов діставати з шухляди…