Розмовник

uk Модальні дієслова у минулому 2   »   hu Módbeli segédigék múlt ideje 2

88 [вісімдесят вісім]

Модальні дієслова у минулому 2

Модальні дієслова у минулому 2

88 [nyolcvannyolc]

Módbeli segédigék múlt ideje 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська угорська Відтворити більше
Мій син не хотів бавитися лялькою. A-f--m-n---a---t a-ba---a--já--za-i. A f--- n-- a---- a b------ j-------- A f-a- n-m a-a-t a b-b-v-l j-t-z-n-. ------------------------------------ A fiam nem akart a babával játszani. 0
Моя дочка не хотіла грати у футбол. A --n-om-nem aka-- f-tb----zn-. A l----- n-- a---- f----------- A l-n-o- n-m a-a-t f-t-a-l-z-i- ------------------------------- A lányom nem akart futballozni. 0
Моя жінка не хотіла грати в шахи зі мною. A -e------m-n-m--kart -e-e- sakk--ni. A f-------- n-- a---- v---- s-------- A f-l-s-g-m n-m a-a-t v-l-m s-k-o-n-. ------------------------------------- A feleségem nem akart velem sakkozni. 0
Мої діти не хотіли гуляти. A-g-er-ke-m -e-----r-ak-sét-l-i. A g-------- n-- a------ s------- A g-e-e-e-m n-m a-a-t-k s-t-l-i- -------------------------------- A gyerekeim nem akartak sétálni. 0
Вони не хотіли прибрати кімнату. N-m----rtá- a ---bát-r-n----a-ni. N-- a------ a s----- r----------- N-m a-a-t-k a s-o-á- r-n-b-r-k-i- --------------------------------- Nem akarták a szobát rendberakni. 0
Вони не хотіли йти спати. N-m --artak-á-yba--e---. N-- a------ á---- m----- N-m a-a-t-k á-y-a m-n-i- ------------------------ Nem akartak ágyba menni. 0
Йому не можна було їсти морозива. N-ki-n---volt --a----fa--la-t---en-i. N--- n-- v--- s----- f--------- e---- N-k- n-m v-l- s-a-a- f-g-l-l-o- e-n-. ------------------------------------- Neki nem volt szabad fagylaltot enni. 0
Йому не можна було їсти шоколад. N--i -em vo-t-s----- --o-----ét en--. N--- n-- v--- s----- c--------- e---- N-k- n-m v-l- s-a-a- c-o-o-á-é- e-n-. ------------------------------------- Neki nem volt szabad csokoládét enni. 0
Йому не можна було їсти цукерок. Nek- --- -o---sz-b-- c-ko-kák---enn-. N--- n-- v--- s----- c--------- e---- N-k- n-m v-l- s-a-a- c-k-r-á-a- e-n-. ------------------------------------- Neki nem volt szabad cukorkákat enni. 0
Я міг / могла щось забажати. K-v-n-a-t-m m---mn---val-m-t. K---------- m------- v------- K-v-n-a-t-m m-g-m-a- v-l-m-t- ----------------------------- Kívánhattam magamnak valamit. 0
Я міг / могла купити собі одяг. V--e-te---a--m-a--egy-r-h--. V------- m------- e-- r----- V-h-t-e- m-g-m-a- e-y r-h-t- ---------------------------- Vehettem magamnak egy ruhát. 0
Я міг / могла узяти собі цукерку. E-------em --- pr-l-n--. E--------- e-- p-------- E-v-h-t-e- e-y p-a-i-é-. ------------------------ Elvehettem egy pralinét. 0
Тобі можна було курити в літаку? D-hán-ozha---l---r-----be-? D------------- a r--------- D-h-n-o-h-t-á- a r-p-l-b-n- --------------------------- Dohányozhattál a repülőben? 0
Тобі можна було пити в лікарні пиво? I-a-tál--ö-- - k-rh---an? I------ s--- a k--------- I-a-t-l s-r- a k-r-á-b-n- ------------------------- Ihattál sört a kórházban? 0
Тобі можна було взяти собаку в готель? M-ga-da----het-e- - kutyát-a ---l-o-á-a? M------- v------- a k----- a s---------- M-g-d-a- v-h-t-e- a k-t-á- a s-á-l-d-b-? ---------------------------------------- Magaddal vihetted a kutyát a szállodába? 0
На канікулах діти могли довго залишатися надворі. A-vaká-ió-------- g-----ek--k so---g--o-t -z-----ki-- marad-i. A v------ a---- a g---------- s----- v--- s----- k--- m------- A v-k-c-ó a-a-t a g-e-e-e-n-k s-k-i- v-l- s-a-a- k-n- m-r-d-i- -------------------------------------------------------------- A vakáció alatt a gyerekeknek sokáig volt szabad kint maradni. 0
Вони могли довго грати у дворі. S-k-i- -á-sz--t-a- az-u-va-o-. S----- j---------- a- u------- S-k-i- j-t-z-a-t-k a- u-v-r-n- ------------------------------ Sokáig játszhattak az udvaron. 0
Вони могли довго не спати. S-ká-g--ennm-r--h-t---. S----- f--------------- S-k-i- f-n-m-r-d-a-t-k- ----------------------- Sokáig fennmaradhattak. 0

Поради від забування

Навчання не завжди просте. Навіть коли воно дає задоволення, воно може бути втомливим. Але коли ми щось вивчили, ми радуємося. Ми пишаємося собою та нашим прогресом. Нажаль те, що ми вчимо, ми можемо також знов забути. Особливо часто це є проблемою під час вивчення мов. Більшість з нас вивчає в школі одну або дві мови. Після закінчення школи це знання часто втрачається. Ми навряд чи ще говоримо цією мовою. У повсякденні більшістю переважає наша рідна мова. Багато іноземних мов використовується ще лише у відпустках. Але якщо знання регулярно не активізуються, вони втрачаються. Наш мозок потребує тренінгу. Можна сказати, він працює як м’яза. Ця м’яза повинна рухатися, інакше вона слабне. Але є можливість запобігти забуванню. Найважливішим є – застосовувати вивчене. При цьому можуть допомогти тверді ритуали. Можна скласти невеличку програму для різних днів тижня. У понеділок, наприклад, читати якусь книжку іноземною мовою. Іноземну радіопередачу слухати у середу. Потім, о п’ятниці писати щоденник іноземною мовою. У такий спосіб ми переключаємося між читанням, слуханням та письмом. Завдяки цьому знання активується різними способами. Всі ці вправи не повинні тривати довго, півгодини достатньо. Але важливо тренуватися регулярно! Дослідження показують, що колись вивчене залишається у мозку десятиліттями. Але його слід лише знов діставати з шухляди…