Розмовник

uk Модальні дієслова у минулому 2   »   lt Modaliniai veiksmažodžiai praeityje 2

88 [вісімдесят вісім]

Модальні дієслова у минулому 2

Модальні дієслова у минулому 2

88 [aštuoniasdešimt aštuoni]

Modaliniai veiksmažodžiai praeityje 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська литовська Відтворити більше
Мій син не хотів бавитися лялькою. Ma-o---n----------o------- -u ----. M--- s---- n------- ž----- s- l---- M-n- s-n-s n-n-r-j- ž-i-t- s- l-l-. ----------------------------------- Mano sūnus nenorėjo žaisti su lėle. 0
Моя дочка не хотіла грати у футбол. Ma-- --ktė-n-no-ė-o-ž-i--i---tbo-o. M--- d---- n------- ž----- f------- M-n- d-k-ė n-n-r-j- ž-i-t- f-t-o-o- ----------------------------------- Mano duktė nenorėjo žaisti futbolo. 0
Моя жінка не хотіла грати в шахи зі мною. M----ž-o-- n-----j- su -a--mi -ai-ti šac--a-a-s. M--- ž---- n------- s- m----- ž----- š---------- M-n- ž-o-a n-n-r-j- s- m-n-m- ž-i-t- š-c-m-t-i-. ------------------------------------------------ Mano žmona nenorėjo su manimi žaisti šachmatais. 0
Мої діти не хотіли гуляти. M------i-a- --nor----e----pasiv--kš-io-i. M--- v----- n------- e--- p-------------- M-n- v-i-a- n-n-r-j- e-t- p-s-v-i-š-i-t-. ----------------------------------------- Mano vaikai nenorėjo eiti pasivaikščioti. 0
Вони не хотіли прибрати кімнату. Ji- -eno--jo-t-ar--ti k---a---. J-- n------- t------- k-------- J-e n-n-r-j- t-a-k-t- k-m-a-i-. ------------------------------- Jie nenorėjo tvarkyti kambario. 0
Вони не хотіли йти спати. Jie-n--or-jo eit- ----o-i. J-- n------- e--- m------- J-e n-n-r-j- e-t- m-e-o-i- -------------------------- Jie nenorėjo eiti miegoti. 0
Йому не можна було їсти морозива. Jam-buv----ga--m- ---g--i -ed-. J-- b--- n------- v------ l---- J-m b-v- n-g-l-m- v-l-y-i l-d-. ------------------------------- Jam buvo negalima valgyti ledų. 0
Йому не можна було їсти шоколад. Jam--uv--neg-l-m--val-y-- šo-----o. J-- b--- n------- v------ š-------- J-m b-v- n-g-l-m- v-l-y-i š-k-l-d-. ----------------------------------- Jam buvo negalima valgyti šokolado. 0
Йому не можна було їсти цукерок. Jam--uvo-ne---i-a -a-gyti-s-ldain-ų. J-- b--- n------- v------ s--------- J-m b-v- n-g-l-m- v-l-y-i s-l-a-n-ų- ------------------------------------ Jam buvo negalima valgyti saldainių. 0
Я міг / могла щось забажати. Aš-----j-- /-ma---uv-------- -o-n-r--pa-----u-i. A- g------ / m-- b--- l----- k- n--- p---------- A- g-l-j-u / m-n b-v- l-i-t- k- n-r- p-g-i-a-t-. ------------------------------------------------ Aš galėjau / man buvo leista ko nors pageidauti. 0
Я міг / могла купити собі одяг. Aš ---ėja- - ma--buvo--eis-a--u-i--rkti -u-----. A- g------ / m-- b--- l----- n--------- s------- A- g-l-j-u / m-n b-v- l-i-t- n-s-p-r-t- s-k-e-ę- ------------------------------------------------ Aš galėjau / man buvo leista nusipirkti suknelę. 0
Я міг / могла узяти собі цукерку. Aš -alė--u /-m-n bu-o leis-----im-i-sald-i-į. A- g------ / m-- b--- l----- p----- s-------- A- g-l-j-u / m-n b-v- l-i-t- p-i-t- s-l-a-n-. --------------------------------------------- Aš galėjau / man buvo leista paimti saldainį. 0
Тобі можна було курити в літаку? Ar tu-ga-ė--i------t-u bu----e-st- r--yt--lėk---e? A- t- g------ / a- t-- b--- l----- r----- l------- A- t- g-l-j-i / a- t-u b-v- l-i-t- r-k-t- l-k-u-e- -------------------------------------------------- Ar tu galėjai / ar tau buvo leista rūkyti lėktuve? 0
Тобі можна було пити в лікарні пиво? Ar-tu--a---a- ------a- -u-o le---- --go-i--j- ge--i -lų? A- t- g------ / a- t-- b--- l----- l--------- g---- a--- A- t- g-l-j-i / a- t-u b-v- l-i-t- l-g-n-n-j- g-r-i a-ų- -------------------------------------------------------- Ar tu galėjai / ar tau buvo leista ligoninėje gerti alų? 0
Тобі можна було взяти собаку в готель? Ar -- g---------ar ----bu-----is-- ---i--ti šu---- v--šb-tį? A- t- g------ / a- t-- b--- l----- p------- š--- į v-------- A- t- g-l-j-i / a- t-u b-v- l-i-t- p-s-i-t- š-n- į v-e-b-t-? ------------------------------------------------------------ Ar tu galėjai / ar tau buvo leista pasiimti šunį į viešbutį? 0
На канікулах діти могли довго залишатися надворі. Pe---to-t-gas--aik-- -al--o --va-k--- b--o-l---t- -l-ai -ū---lauke. P-- a-------- v----- g----- / v------ b--- l----- i---- b--- l----- P-r a-o-t-g-s v-i-a- g-l-j- / v-i-a-s b-v- l-i-t- i-g-i b-t- l-u-e- ------------------------------------------------------------------- Per atostogas vaikai galėjo / vaikams buvo leista ilgai būti lauke. 0
Вони могли довго грати у дворі. J-- --lėj--- -i--s --vo-le--t- i-g-- ž-i--i --em-. J-- g----- / j---- b--- l----- i---- ž----- k----- J-e g-l-j- / j-e-s b-v- l-i-t- i-g-i ž-i-t- k-e-e- -------------------------------------------------- Jie galėjo / jiems buvo leista ilgai žaisti kieme. 0
Вони могли довго не спати. J-e----ė-o /-jie-- buv--lei--a-ilg-- -eiti mi-go-i. J-- g----- / j---- b--- l----- i---- n---- m------- J-e g-l-j- / j-e-s b-v- l-i-t- i-g-i n-i-i m-e-o-i- --------------------------------------------------- Jie galėjo / jiems buvo leista ilgai neiti miegoti. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Поради від забування

Навчання не завжди просте. Навіть коли воно дає задоволення, воно може бути втомливим. Але коли ми щось вивчили, ми радуємося. Ми пишаємося собою та нашим прогресом. Нажаль те, що ми вчимо, ми можемо також знов забути. Особливо часто це є проблемою під час вивчення мов. Більшість з нас вивчає в школі одну або дві мови. Після закінчення школи це знання часто втрачається. Ми навряд чи ще говоримо цією мовою. У повсякденні більшістю переважає наша рідна мова. Багато іноземних мов використовується ще лише у відпустках. Але якщо знання регулярно не активізуються, вони втрачаються. Наш мозок потребує тренінгу. Можна сказати, він працює як м’яза. Ця м’яза повинна рухатися, інакше вона слабне. Але є можливість запобігти забуванню. Найважливішим є – застосовувати вивчене. При цьому можуть допомогти тверді ритуали. Можна скласти невеличку програму для різних днів тижня. У понеділок, наприклад, читати якусь книжку іноземною мовою. Іноземну радіопередачу слухати у середу. Потім, о п’ятниці писати щоденник іноземною мовою. У такий спосіб ми переключаємося між читанням, слуханням та письмом. Завдяки цьому знання активується різними способами. Всі ці вправи не повинні тривати довго, півгодини достатньо. Але важливо тренуватися регулярно! Дослідження показують, що колись вивчене залишається у мозку десятиліттями. Але його слід лише знов діставати з шухляди…