Розмовник

uk Модальні дієслова у минулому 2   »   sq E shkuara e foljeve modale 2

88 [вісімдесят вісім]

Модальні дієслова у минулому 2

Модальні дієслова у минулому 2

88 [tetёdhjetёetetё]

E shkuara e foljeve modale 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська албанська Відтворити більше
Мій син не хотів бавитися лялькою. Dj--- i- n-- d---- t- l----- m- k-------. Djali im nuk donte tё luante me kukullёn. 0
Моя дочка не хотіла грати у футбол. Va--- i-- n-- d---- t- l----- f------. Vajza ime nuk donte tё luante futboll. 0
Моя жінка не хотіла грати в шахи зі мною. Gr---- i-- n-- d---- t- l----- s--- m- m--. Gruaja ime nuk donte tё luante shah me mua. 0
Мої діти не хотіли гуляти. Fё----- e m- n-- d---- t- d----- s-------. Fёmijёt e mi nuk donin tё dilnin shёtitje. 0
Вони не хотіли прибрати кімнату. At- n-- d---- t- r---------- d-----. Ata nuk donin tё rregullonin dhomёn. 0
Вони не хотіли йти спати. At- n-- d---- t- s------ n- s-----. Ata nuk donin tё shkonin nё shtrat. 0
Йому не можна було їсти морозива. Nu- i l------ t- h---- a-------. Nuk i lejohej tё hante akullore. 0
Йому не можна було їсти шоколад. Nu- i l------ t- h---- ç--------. Nuk i lejohej tё hante çokollatё. 0
Йому не можна було їсти цукерок. Nu- i l------ t- h---- k-------. Nuk i lejohej tё hante karamele. 0
Я міг / могла щось забажати. Mё l------ t- d-------- v---- d----. Mё lejohej ti dёshiroja vetes diçka. 0
Я міг / могла купити собі одяг. Mё l------ t- b---- n-- f-----. Mё lejohej tё blija njё fustan. 0
Я міг / могла узяти собі цукерку. Mё l------ t- m----- n-- c--- ç--------. Mё lejohej tё merrja njё copё çokollatё. 0
Тобі можна було курити в літаку? A t- l------ t- p--- d---- n- a-------? A tё lejohej tё pije duhan nё aeroplan? 0
Тобі можна було пити в лікарні пиво? A t- l------ t- p--- b---- n- s-----? A tё lejohej tё pije birrё nё spital? 0
Тобі можна було взяти собаку в готель? A t- l------ t- m----- q---- m- v--- n- h----? A tё lejohej tё merrje qenin me vete nё hotel? 0
На канікулах діти могли довго залишатися надворі. Gj--- p-------- f------- u l------ t- r----- j----- g----. Gjatё pushimeve fёmijёve u lejohej tё rrinin jashtё gjatё. 0
Вони могли довго грати у дворі. Ju l------ t- l----- g---- n- o----. Ju lejohej tё luanin gjatё nё oborr. 0
Вони могли довго не спати. Ju l------ t- r----- z----- g----. Ju lejohej tё rrinin zgjuar gjatë. 0

Поради від забування

Навчання не завжди просте. Навіть коли воно дає задоволення, воно може бути втомливим. Але коли ми щось вивчили, ми радуємося. Ми пишаємося собою та нашим прогресом. Нажаль те, що ми вчимо, ми можемо також знов забути. Особливо часто це є проблемою під час вивчення мов. Більшість з нас вивчає в школі одну або дві мови. Після закінчення школи це знання часто втрачається. Ми навряд чи ще говоримо цією мовою. У повсякденні більшістю переважає наша рідна мова. Багато іноземних мов використовується ще лише у відпустках. Але якщо знання регулярно не активізуються, вони втрачаються. Наш мозок потребує тренінгу. Можна сказати, він працює як м’яза. Ця м’яза повинна рухатися, інакше вона слабне. Але є можливість запобігти забуванню. Найважливішим є – застосовувати вивчене. При цьому можуть допомогти тверді ритуали. Можна скласти невеличку програму для різних днів тижня. У понеділок, наприклад, читати якусь книжку іноземною мовою. Іноземну радіопередачу слухати у середу. Потім, о п’ятниці писати щоденник іноземною мовою. У такий спосіб ми переключаємося між читанням, слуханням та письмом. Завдяки цьому знання активується різними способами. Всі ці вправи не повинні тривати довго, півгодини достатньо. Але важливо тренуватися регулярно! Дослідження показують, що колись вивчене залишається у мозку десятиліттями. Але його слід лише знов діставати з шухляди…