Розмовник

uk Складнопідрядні речення з чи   »   et Kõrvallaused sõnaga kas

93 [дев’яносто три]

Складнопідрядні речення з чи

Складнопідрядні речення з чи

93 [üheksakümmend kolm]

Kõrvallaused sõnaga kas

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська естонська Відтворити більше
Я не знаю, чи він мене кохає. Ma -- --a- k-s -a -------- --nd. M- e- t--- k-- t- a------- m---- M- e- t-a- k-s t- a-m-s-a- m-n-. -------------------------------- Ma ei tea, kas ta armastab mind. 0
Я не знаю, чи він повернеться. Ma--- --a---as--a -uleb t--a-i. M- e- t--- k-- t- t---- t------ M- e- t-a- k-s t- t-l-b t-g-s-. ------------------------------- Ma ei tea, kas ta tuleb tagasi. 0
Я не знаю, чи він мені зателефонує. M- ei--ea----s----h--i-t-- mull-. M- e- t--- k-- t- h------- m----- M- e- t-a- k-s t- h-l-s-a- m-l-e- --------------------------------- Ma ei tea, kas ta helistab mulle. 0
Чи він мене любить? K-- t- tõ-s-i --m---ab mind? K-- t- t----- a------- m---- K-s t- t-e-t- a-m-s-a- m-n-? ---------------------------- Kas ta tõesti armastab mind? 0
Чи він повернеться? K-s -a -õ-s-- tu-e---aga-i? K-- t- t----- t---- t------ K-s t- t-e-t- t-l-b t-g-s-? --------------------------- Kas ta tõesti tuleb tagasi? 0
Чи зателефонує він мені? Ka---- tõ-st- he--s-a- m--l-? K-- t- t----- h------- m----- K-s t- t-e-t- h-l-s-a- m-l-e- ----------------------------- Kas ta tõesti helistab mulle? 0
Я запитую себе, чи думає він про мене. Ma ---in--n-alt,--a--ta ----eb ---u-e. M- k---- e------ k-- t- m----- m------ M- k-s-n e-d-l-, k-s t- m-t-e- m-n-l-. -------------------------------------- Ma küsin endalt, kas ta mõtleb minule. 0
Я запитую себе, чи має він іншу. M- k-s---e--a------s-t-l o---e-gi---ine. M- k---- e------ k-- t-- o- k---- t----- M- k-s-n e-d-l-, k-s t-l o- k-e-i t-i-e- ---------------------------------------- Ma küsin endalt, kas tal on keegi teine. 0
Я запитую себе, чи він бреше. Ma-küs-n --d--t,------a----et--. M- k---- e------ k-- t- v------- M- k-s-n e-d-l-, k-s t- v-l-t-b- -------------------------------- Ma küsin endalt, kas ta valetab. 0
Чи думає він про мене? K-s--- tõe--- --tl-- mi-ule? K-- t- t----- m----- m------ K-s t- t-e-t- m-t-e- m-n-l-? ---------------------------- Kas ta tõesti mõtleb minule? 0
Чи має він іншу? K-s---- -----e-ti kee-i --ine? K-- t-- o- t----- k---- t----- K-s t-l o- t-e-t- k-e-i t-i-e- ------------------------------ Kas tal on tõesti keegi teine? 0
Чи говорить він правду? Ka- -a t-e-ti-rää-is --t-? K-- t- t----- r----- t---- K-s t- t-e-t- r-ä-i- t-t-? -------------------------- Kas ta tõesti rääkis tõtt? 0
Я сумніваюся, що я дійсно йому подобаюсь. Ma-kah------ka- ma t---- te----k-lt-mee--i-. M- k------- k-- m- t---- t--------- m------- M- k-h-l-n- k-s m- t-l-e t-g-l-k-l- m-e-d-n- -------------------------------------------- Ma kahtlen, kas ma talle tegelikult meeldin. 0
Я сумніваюся, що він мені напише. M- k---l-n- ka--ta ki--uta---u-le. M- k------- k-- t- k------- m----- M- k-h-l-n- k-s t- k-r-u-a- m-l-e- ---------------------------------- Ma kahtlen, kas ta kirjutab mulle. 0
Я сумніваюся, що він зі мною одружиться. M- --htl-n---a- -- m---ga---ie--u-. M- k------- k-- t- m----- a-------- M- k-h-l-n- k-s t- m-n-g- a-i-l-u-. ----------------------------------- Ma kahtlen, kas ta minuga abiellub. 0
Чи дійсно я йому подобаюсь? K-s m- --e--- -ee-----tal-e? K-- m- t----- m------ t----- K-s m- t-e-t- m-e-d-n t-l-e- ---------------------------- Kas ma tõesti meeldin talle? 0
Чи дійсно він мені напише? K-s-t- ----ti k-rj-tab -u-l-? K-- t- t----- k------- m----- K-s t- t-e-t- k-r-u-a- m-l-e- ----------------------------- Kas ta tõesti kirjutab mulle? 0
Чи дійсно він зі мною одружиться? K----- -õ-st--a--e-l-- -i-ug-? K-- t- t----- a------- m------ K-s t- t-e-t- a-i-l-u- m-n-g-? ------------------------------ Kas ta tõesti abiellub minuga? 0

Як мозок вчить граматику?

Немовлятами ми починаємо з того, що вчимо рідну мову. Це відбувається цілком автоматично. Ми цього не помічаємо. Але наш мозок під час навчання повинен виконувати велику роботу. Коли ми, наприклад, вчимо граматику, він має багато роботи. Кожного дня він чує нові речі. Він постійно отримує нові імпульси. Але мозок не може обробляти індивідуально кожен імпульс. Він повинен діяти економно. Тому він орієнтується на закономірності. Мозок помічає собі те, що він часто чує. Він реєструє, як часто відбувається певне діло. Потім з цих прикладів він виробляє граматичне правило. Діти знають, вірне чи хибне речення. Але вони не знають, чому це так. Їх мозок знає правила, хоча не вивчав їх. Дорослі вчать мову інакше. Вони вже знають структури своєї рідної мови. Вони створюють базис для нових граматичних правил. Щоби вчитися, дорослим потрібні уроки. Коли мозок вчить граматику, він має тверду систему. Це стає очевидним, наприклад, на іменниках та дієсловах. Вони зберігаються в різних ділянках мозку. Під час їх обробки активні різні ділянки. Також інакше вивчаються прості правила, ніж складні. Для складних правил разом працюють більше ділянок мозку. Як саме мозок вчить граматику – ще не досліджено. Але відомо, що теоретично він може вивчити будь-яку граматику…