Розмовник

uk Складнопідрядні речення з чи   »   hr Zavisne rečenice sa li

93 [дев’яносто три]

Складнопідрядні речення з чи

Складнопідрядні речення з чи

93 [devedeset i tri]

Zavisne rečenice sa li

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська хорватська Відтворити більше
Я не знаю, чи він мене кохає. N- z-a- -a l-----m-n--v---. N- z--- d- l- o- m--- v---- N- z-a- d- l- o- m-n- v-l-. --------------------------- Ne znam da li on mene voli. 0
Я не знаю, чи він повернеться. N--z--m------ će--e -n v-a-i--. N- z--- d- l- ć- s- o- v------- N- z-a- d- l- ć- s- o- v-a-i-i- ------------------------------- Ne znam da li će se on vratiti. 0
Я не знаю, чи він мені зателефонує. N- znam ----i -e me----v-ti. N- z--- d- l- ć- m- n------- N- z-a- d- l- ć- m- n-z-a-i- ---------------------------- Ne znam da li će me nazvati. 0
Чи він мене любить? Da--- -- m-ne ip-k voli? D- l- o- m--- i--- v---- D- l- o- m-n- i-a- v-l-? ------------------------ Da li on mene ipak voli? 0
Чи він повернеться? D- li-ć--s---n ---k --a--t-? D- l- ć- s- o- i--- v------- D- l- ć- s- o- i-a- v-a-i-i- ---------------------------- Da li će se on ipak vratiti? 0
Чи зателефонує він мені? Da--i će-----n ipak n--va-i? D- l- ć- m- o- i--- n------- D- l- ć- m- o- i-a- n-z-a-i- ---------------------------- Da li će me on ipak nazvati? 0
Я запитую себе, чи думає він про мене. P--a------- ----n-mis-i-na me-e. P---- s- d- l- o- m---- n- m---- P-t-m s- d- l- o- m-s-i n- m-n-. -------------------------------- Pitam se da li on misli na mene. 0
Я запитую себе, чи має він іншу. Pi-a- -e d- li on-i-- dru--. P---- s- d- l- o- i-- d----- P-t-m s- d- l- o- i-a d-u-u- ---------------------------- Pitam se da li on ima drugu. 0
Я запитую себе, чи він бреше. P--am s- -a-----n la-e. P---- s- d- l- o- l---- P-t-m s- d- l- o- l-ž-. ----------------------- Pitam se da li on laže. 0
Чи думає він про мене? M--l- -i-on-i--k n- ----? M---- l- o- i--- n- m---- M-s-i l- o- i-a- n- m-n-? ------------------------- Misli li on ipak na mene? 0
Чи має він іншу? Im- l--o---p-k nek---r-g-? I-- l- o- i--- n--- d----- I-a l- o- i-a- n-k- d-u-u- -------------------------- Ima li on ipak neku drugu? 0
Чи говорить він правду? G--or--l- -n --ak---t-n-? G----- l- o- i--- i------ G-v-r- l- o- i-a- i-t-n-? ------------------------- Govori li on ipak istinu? 0
Я сумніваюся, що я дійсно йому подобаюсь. Nisa---igur-----l-----o- m-ne-z--s-a. N---- s------ v--- l- o- m--- z------ N-s-m s-g-r-a v-l- l- o- m-n- z-i-t-. ------------------------------------- Nisam sigurna voli li on mene zaista. 0
Я сумніваюся, що він мені напише. N--am ---u-n- -oć---i-m- -- -i-at-. N---- s------ h--- l- m- o- p------ N-s-m s-g-r-a h-ć- l- m- o- p-s-t-. ----------------------------------- Nisam sigurna hoće li mi on pisati. 0
Я сумніваюся, що він зі мною одружиться. Nisam--ig-rna--o će -i m--on ož-niti. N---- s------ h- ć- l- m- o- o------- N-s-m s-g-r-a h- ć- l- m- o- o-e-i-i- ------------------------------------- Nisam sigurna ho će li me on oženiti. 0
Чи дійсно я йому подобаюсь? D--l--on---n- s--arn- voli? D- l- o- m--- s------ v---- D- l- o- m-n- s-v-r-o v-l-? --------------------------- Da li on mene stvarno voli? 0
Чи дійсно він мені напише? Da-li-će-----pak-pis-ti? D- l- ć- m- i--- p------ D- l- ć- m- i-a- p-s-t-? ------------------------ Da li će mi ipak pisati? 0
Чи дійсно він зі мною одружиться? Da--i--e-me-i-ak -ženiti? D- l- ć- m- i--- o------- D- l- ć- m- i-a- o-e-i-i- ------------------------- Da li će me ipak oženiti? 0

Як мозок вчить граматику?

Немовлятами ми починаємо з того, що вчимо рідну мову. Це відбувається цілком автоматично. Ми цього не помічаємо. Але наш мозок під час навчання повинен виконувати велику роботу. Коли ми, наприклад, вчимо граматику, він має багато роботи. Кожного дня він чує нові речі. Він постійно отримує нові імпульси. Але мозок не може обробляти індивідуально кожен імпульс. Він повинен діяти економно. Тому він орієнтується на закономірності. Мозок помічає собі те, що він часто чує. Він реєструє, як часто відбувається певне діло. Потім з цих прикладів він виробляє граматичне правило. Діти знають, вірне чи хибне речення. Але вони не знають, чому це так. Їх мозок знає правила, хоча не вивчав їх. Дорослі вчать мову інакше. Вони вже знають структури своєї рідної мови. Вони створюють базис для нових граматичних правил. Щоби вчитися, дорослим потрібні уроки. Коли мозок вчить граматику, він має тверду систему. Це стає очевидним, наприклад, на іменниках та дієсловах. Вони зберігаються в різних ділянках мозку. Під час їх обробки активні різні ділянки. Також інакше вивчаються прості правила, ніж складні. Для складних правил разом працюють більше ділянок мозку. Як саме мозок вчить граматику – ще не досліджено. Але відомо, що теоретично він може вивчити будь-яку граматику…