Розмовник

uk Прислівники   »   sl Adverbi (prislovi)

100 [сто]

Прислівники

Прислівники

100 [sto]

Adverbi (prislovi)

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська словенська Відтворити більше
вже один раз – ще ніколи že en--at---e -d----- še n-koli ž- e----- (-- k---- – š- n----- ž- e-k-a- (-e k-a-) – š- n-k-l- ------------------------------- že enkrat (že kdaj) – še nikoli 0
Ви вже були в Берліні? A-i st- -- b--i--daj-v-B---in-? A-- s-- ž- b--- k--- v B------- A-i s-e ž- b-l- k-a- v B-r-i-u- ------------------------------- Ali ste že bili kdaj v Berlinu? 0
Ні, ще ніколи. N-- -e-n--o--. N-- š- n------ N-, š- n-k-l-. -------------- Ne, še nikoli. 0
Хто-небудь – ніхто n-k-o -----če n---- – n---- n-k-o – n-h-e ------------- nekdo – nihče 0
Ви знаєте тут кого-небудь? P--n-t- t-ka------? P------ t---- k---- P-z-a-e t-k-j k-g-? ------------------- Poznate tukaj koga? 0
Ні, я не знаю тут нікого. N-, tuka- ne p-z--m-nik-g--. N-- t---- n- p----- n------- N-, t-k-j n- p-z-a- n-k-g-r- ---------------------------- Ne, tukaj ne poznam nikogar. 0
ще – більше ні š--– n----eč š- – n-- v-- š- – n-č v-č ------------ še – nič več 0
Ви тут ще надовго залишаєтеся? Al--o--a-a-e----do-g---u? A-- o------- š- d---- t-- A-i o-t-j-t- š- d-l-o t-? ------------------------- Ali ostajate še dolgo tu? 0
Ні, я залишаюся ненадовго. Ne, ne--sta--------d-l-----. N-- n- o------ v-- d---- t-- N-, n- o-t-n-m v-č d-l-o t-. ---------------------------- Ne, ne ostanem več dolgo tu. 0
ще щось – більше нічого še-(ne-k-j--------eč š- (------ – n-- v-- š- (-e-k-j – n-č v-č -------------------- še (ne)kaj – nič več 0
Хочете ще щось випити? Bi--a-i -e k----op--i? B- r--- š- k-- p------ B- r-d- š- k-j p-p-l-? ---------------------- Bi radi še kaj popili? 0
Ні, я не хочу більше нічого. Ne,--- -e--- -ič---č. N-- n- ž---- n-- v--- N-, n- ž-l-m n-č v-č- --------------------- Ne, ne želim nič več. 0
вже щось – ще нічого že -n-)--j-– -- -ič ž- (------ – š- n-- ž- (-e-k-j – š- n-č ------------------- že (ne)kaj – še nič 0
Ви вже щось з’їли? A-- --- -e -aj po-e-li? A-- s-- ž- k-- p------- A-i s-e ž- k-j p-j-d-i- ----------------------- Ali ste že kaj pojedli? 0
Ні, я ще нічого не їв / їла. Ne, n-č še -i-em-poj-d-- (po---l-). N-- n-- š- n---- p------ (--------- N-, n-č š- n-s-m p-j-d-l (-o-e-l-)- ----------------------------------- Ne, nič še nisem pojedel (pojedla). 0
ще хто-небудь – більше ніхто še -n---d- – --h-e -eč š- (------ – n---- v-- š- (-e-k-o – n-h-e v-č ---------------------- še (ne)kdo – nihče več 0
Бажає ще хто-небудь кави? Bi-----d----d-ka-o? B- š- k-- r-- k---- B- š- k-o r-d k-v-? ------------------- Bi še kdo rad kavo? 0
Ні, більше ніхто. N-,------ v-č. N-- n---- v--- N-, n-h-e v-č- -------------- Ne, nihče več. 0

Арабська мова

Арабська мова є однією з найважливіших у світі. Понад 300 мільйонів людей говорять арабською. Вони живуть у більш як 20 різних країнах. Арабська належить до афразійських мов. Арабська мова виникла декілька тисячоліть тому. Спершу мовою розмовляли на Аравійському півострові. Потім звідти вона поширилася далі. Розмовна арабська дуже відрізняється від літературної мови. Також є багато різних арабських діалектів. Можна сказати, що в кожному регіоні розмовляють інакше. Носії різних діалектів часто зовсім не розуміють один одного. Тому фільми з арабських країн часто йдуть з синхронним перекладом. Лише так вони можуть бути зрозумілі в усьому арабському мовному просторі. Класичною літературною арабською мовою сьогодні ще навряд чи хто говорить. Її можна знайти лише у письмовій формі. Книги і газети використовують класичну арабську літературну мову. До цього часу не існує власної фахової арабської мови. Тому професійні вирази походять часто з інших мов. Тут домінують насамперед французька та англійська. Інтерес до арабської за останні роки сильно зріс. Все більше людей хоче вивчати арабську. В кожному університеті та в багатьох школах пропонуються курси. Багато людей вважають арабську писемність особливо захоплюючою. Арабською пишуть справа наліво. Вимова і граматика арабської не такі й прості. Є багато звуків та правил, які невідомі іншим мовам. Тому при вивченні слід дотримуватися певної послідовності. Спершу вимова, потім граматика, потім письмо…