Frazlibro

eo En la banko   »   uk В банку

60 [sesdek]

En la banko

En la banko

60 [шістдесят]

60 [shistdesyat]

В банку

[V banku]

Elektu kiel vi volas vidi la tradukon:   
esperanto ukraina Ludu Pli
Mi ŝatus malfermi konton. Я --т---би /-хот-ла-б---дкрити-ра--н--. Я хотів би / хотіла б відкрити рахунок. Я х-т-в б- / х-т-л- б в-д-р-т- р-х-н-к- --------------------------------------- Я хотів би / хотіла б відкрити рахунок. 0
YA-k-otiv -------o-i-- b ---k-y-y------n--. YA khotiv by / khotila b vidkryty rakhunok. Y- k-o-i- b- / k-o-i-a b v-d-r-t- r-k-u-o-. ------------------------------------------- YA khotiv by / khotila b vidkryty rakhunok.
Jen mia pasporto. Ось -і- п-спор-. Ось мій паспорт. О-ь м-й п-с-о-т- ---------------- Ось мій паспорт. 0
Osʹ----̆ -----rt. Osʹ miy- pasport. O-ʹ m-y- p-s-o-t- ----------------- Osʹ miy̆ pasport.
Kaj jen mia adreso. А-----мо----рес-. А ось моя адреса. А о-ь м-я а-р-с-. ----------------- А ось моя адреса. 0
A--sʹ -o-a--dre-a. A osʹ moya adresa. A o-ʹ m-y- a-r-s-. ------------------ A osʹ moya adresa.
Mi ŝatus deponi monon sur mian konton. Я----і---и-/----і-а-б --кл-ст- ----і--а м-- -а-ун--. Я хотів би / хотіла б покласти гроші на мій рахунок. Я х-т-в б- / х-т-л- б п-к-а-т- г-о-і н- м-й р-х-н-к- ---------------------------------------------------- Я хотів би / хотіла б покласти гроші на мій рахунок. 0
Y- khotiv by / ----i---b-poklasty hroshi--a -----r----n-k. YA khotiv by / khotila b poklasty hroshi na miy- rakhunok. Y- k-o-i- b- / k-o-i-a b p-k-a-t- h-o-h- n- m-y- r-k-u-o-. ---------------------------------------------------------- YA khotiv by / khotila b poklasty hroshi na miy̆ rakhunok.
Mi ŝatus maldeponi monon el mia konto. Я -о-і- би / х--і-- - -няти грош--- м-го р--у---. Я хотів би / хотіла б зняти гроші з мого рахунку. Я х-т-в б- / х-т-л- б з-я-и г-о-і з м-г- р-х-н-у- ------------------------------------------------- Я хотів би / хотіла б зняти гроші з мого рахунку. 0
YA -ho-iv--y-- -h-ti-- - z-y-t- -ros-- z-moho-r-kh----. YA khotiv by / khotila b znyaty hroshi z moho rakhunku. Y- k-o-i- b- / k-o-i-a b z-y-t- h-o-h- z m-h- r-k-u-k-. ------------------------------------------------------- YA khotiv by / khotila b znyaty hroshi z moho rakhunku.
Mi ŝatus ricevi mian konteltiron. Я -отів -- --хо-іл-------т---иписки-- р------. Я хотів би / хотіла б взяти виписки з рахунку. Я х-т-в б- / х-т-л- б в-я-и в-п-с-и з р-х-н-у- ---------------------------------------------- Я хотів би / хотіла б взяти виписки з рахунку. 0
Y- k--t-- ---- -h-t-l--- v--a---v-p--k----ra-h--k-. YA khotiv by / khotila b vzyaty vypysky z rakhunku. Y- k-o-i- b- / k-o-i-a b v-y-t- v-p-s-y z r-k-u-k-. --------------------------------------------------- YA khotiv by / khotila b vzyaty vypysky z rakhunku.
Mi ŝatus enkasigi vojaĝistan ĉekon. Я--о-ів-би - хо--ла-- -т-има---г-----п- --ку. Я хотів би / хотіла б отримати гроші по чеку. Я х-т-в б- / х-т-л- б о-р-м-т- г-о-і п- ч-к-. --------------------------------------------- Я хотів би / хотіла б отримати гроші по чеку. 0
Y- kh---v -y /--h-t-l----otry-a-y---os-i--o c--k-. YA khotiv by / khotila b otrymaty hroshi po cheku. Y- k-o-i- b- / k-o-i-a b o-r-m-t- h-o-h- p- c-e-u- -------------------------------------------------- YA khotiv by / khotila b otrymaty hroshi po cheku.
Kiom altas la makleraĵo? Я-а ---а -о-ісії? Яка сума комісії? Я-а с-м- к-м-с-ї- ----------------- Яка сума комісії? 0
Ya-- -uma--o--sii-? Yaka suma komisii-? Y-k- s-m- k-m-s-i-? ------------------- Yaka suma komisiï?
Kie mi subskribu? Де - п-вине--/ по--нн- пі-пи-ат-? Де я повинен / повинна підписати? Д- я п-в-н-н / п-в-н-а п-д-и-а-и- --------------------------------- Де я повинен / повинна підписати? 0
De--a---vynen /-po--n-- -i-p-s-ty? De ya povynen / povynna pidpysaty? D- y- p-v-n-n / p-v-n-a p-d-y-a-y- ---------------------------------- De ya povynen / povynna pidpysaty?
Mi atendas ĝiron el Germanujo. Я-ч-ка- н--г-о-о--й перек-- з -імеч---и. Я чекаю на грошовий переказ з Німеччини. Я ч-к-ю н- г-о-о-и- п-р-к-з з Н-м-ч-и-и- ---------------------------------------- Я чекаю на грошовий переказ з Німеччини. 0
Y- ch-kay- na --o-h-v-y̆--e-ek-z --Ni-e-hc-y-y. YA chekayu na hroshovyy- perekaz z Nimechchyny. Y- c-e-a-u n- h-o-h-v-y- p-r-k-z z N-m-c-c-y-y- ----------------------------------------------- YA chekayu na hroshovyy̆ perekaz z Nimechchyny.
Jen mia kontonumero. Т-- є----------- -а-унк-. Тут є номер мого рахунку. Т-т є н-м-р м-г- р-х-н-у- ------------------------- Тут є номер мого рахунку. 0
T-- ye-nom-- ---- r---u---. Tut ye nomer moho rakhunku. T-t y- n-m-r m-h- r-k-u-k-. --------------------------- Tut ye nomer moho rakhunku.
Ĉu la mono alvenis? Ч---риб--и гро-і? Чи прибули гроші? Ч- п-и-у-и г-о-і- ----------------- Чи прибули гроші? 0
Chy p-yb-ly-h--shi? Chy prybuly hroshi? C-y p-y-u-y h-o-h-? ------------------- Chy prybuly hroshi?
Mi ŝatus ŝanĝi tiun sumon. Я-хот---б--/-х----а ---о-іня-и -- --о-і. Я хотів би / хотіла б поміняти ці гроші. Я х-т-в б- / х-т-л- б п-м-н-т- ц- г-о-і- ---------------------------------------- Я хотів би / хотіла б поміняти ці гроші. 0
YA--h-t---b- - kh-ti-- b --miny----t-i----shi. YA khotiv by / khotila b pominyaty tsi hroshi. Y- k-o-i- b- / k-o-i-a b p-m-n-a-y t-i h-o-h-. ---------------------------------------------- YA khotiv by / khotila b pominyaty tsi hroshi.
Mi bezonas usonajn dolarojn. М-н- п--р-бн- -о--р- -ША. Мені потрібні долари США. М-н- п-т-і-н- д-л-р- С-А- ------------------------- Мені потрібні долари США. 0
Me-i pot-i-n- --l--- SSHA. Meni potribni dolary SSHA. M-n- p-t-i-n- d-l-r- S-H-. -------------------------- Meni potribni dolary SSHA.
Bonvolu doni al mi etvalorajn biletojn. Да--е мен-,--у-ь-л---а, -рі--і-к----и. Дайте мені, будь-ласка, дрібні купюри. Д-й-е м-н-, б-д---а-к-, д-і-н- к-п-р-. -------------------------------------- Дайте мені, будь-ласка, дрібні купюри. 0
D--̆-- --n-- bud--la-k---d-ib-- kupyur-. Day-te meni, budʹ-laska, dribni kupyury. D-y-t- m-n-, b-d---a-k-, d-i-n- k-p-u-y- ---------------------------------------- Day̆te meni, budʹ-laska, dribni kupyury.
Ĉu estas bankaŭtomato ĉi-tie? Т-т----а-----т? Тут є банкомат? Т-т є б-н-о-а-? --------------- Тут є банкомат? 0
T-t--e-b-nkom-t? Tut ye bankomat? T-t y- b-n-o-a-? ---------------- Tut ye bankomat?
Kiom da mono eblas eltiri? С--льки-гр------о-на-з---и? Скільки грошей можна зняти? С-і-ь-и г-о-е- м-ж-а з-я-и- --------------------------- Скільки грошей можна зняти? 0
Sk-l-ky-hr--hey- m----a ------? Skilʹky hroshey- mozhna znyaty? S-i-ʹ-y h-o-h-y- m-z-n- z-y-t-? ------------------------------- Skilʹky hroshey̆ mozhna znyaty?
Kiuj kreditkartoj uzeblas? Я-- к-е-ит-------ки --ж---в-к--и--овува--? Які кредитні картки можна використовувати? Я-і к-е-и-н- к-р-к- м-ж-а в-к-р-с-о-у-а-и- ------------------------------------------ Які кредитні картки можна використовувати? 0
Y-----redytni--artky----h-- v-k-r---o-u-aty? Yaki kredytni kartky mozhna vykorystovuvaty? Y-k- k-e-y-n- k-r-k- m-z-n- v-k-r-s-o-u-a-y- -------------------------------------------- Yaki kredytni kartky mozhna vykorystovuvaty?

Elŝutu MP3 (.zip dosierojn)

Neniu video trovita!

Ĉu ekzistas universala gramatiko?

Kiam ni lernas lingvon, ni ankaŭ lernas ĝian gramatikon. Tio estas aŭtomata procezo ĉe la infanoj lernantaj sian gepatran lingvon. Ili ne rimarkas ke sia cerbo lernas multajn malsamajn regulojn. Malgraŭ tio, ili dekomence ĝuste lernas sian gepatran lingvon. Ĉar ekzistas multaj lingvoj, ekzistas ankaŭ multaj gramatikoj. Sed ĉu ankaŭ ekzistas universala gramatiko? Tiu demando delonge okupas la sciencon. Novaj esploroj povus alporti respondon al ĝi. Ĉar la cerbesploristoj faris interesan malkovron. Ili lernigis gramatikajn regulojn al subjektoj. Tiuj subjektoj estis lingvolernantoj. Ili lernis la japanan aŭ la italan. La duonon de la gramatikaj reguloj oni tute inventis. Sed tion la subjektoj ne sciis. Post la lerno oni prezentis frazojn al la lernantoj. La subjektoj devis prijuĝi la korektecon de la frazoj. Dum ili plenumis la taskon, oni analizis ilian cerbon. Tio signifas ke la esploristoj mezuris la cerban aktivecon. Ili tiel povis kontroli kiel la cerbo reagis al la frazoj. Kaj ŝajnas ke nia cerbo rekonas la gramatikojn! Dum la paroltraktiĝo iuj cerbaj areoj estas aktivaj. Al ili apartenas la Broca-areo. Ĝi troviĝas en la maldekstra encefalo. Kiam la lernantoj traktis la verajn regulojn, ĝi estis tre aktiva. Sed la aktiveco konsiderinde malkreskis kaze de la inventitaj reguloj. Eblus do ke ĉiuj gramatikoj havas la saman bazon. Ili tiam sekvus la samajn principojn. Kaj tiuj principoj estus ĉe ni denaskaj…