Lauseita

fi Oppia vieraita kieliä   »   uk Вивчення іноземних мов

23 [kaksikymmentäkolme]

Oppia vieraita kieliä

Oppia vieraita kieliä

23 [двадцять три]

23 [dvadtsyatʹ try]

Вивчення іноземних мов

[Vyvchennya inozemnykh mov]

Valitse, miten haluat nähdä käännöksen:   
suomi ukraina Toista Lisää
Missä te opitte espanjaa? Д- -- --и---і-п-нськ-? Де Ви вчили іспанську? Д- В- в-и-и і-п-н-ь-у- ---------------------- Де Ви вчили іспанську? 0
De Vy -ch--- -spa-sʹku? De Vy vchyly ispansʹku? D- V- v-h-l- i-p-n-ʹ-u- ----------------------- De Vy vchyly ispansʹku?
Osaatteko myös portugalia? В--зна--е--а--ж-п--т--а--с---? Ви знаєте також португальську? В- з-а-т- т-к-ж п-р-у-а-ь-ь-у- ------------------------------ Ви знаєте також португальську? 0
Vy ---y----t-kozh-po-tuh--ʹ-ʹ--? Vy znayete takozh portuhalʹsʹku? V- z-a-e-e t-k-z- p-r-u-a-ʹ-ʹ-u- -------------------------------- Vy znayete takozh portuhalʹsʹku?
Kyllä, ja osaan myös hiukan italiaa. Т--- я-зна- ---ож ---ш-- --ал--ськ-. Так, я знаю також трошки італійську. Т-к- я з-а- т-к-ж т-о-к- і-а-і-с-к-. ------------------------------------ Так, я знаю також трошки італійську. 0
T--- -- znayu-t-k--h --o-hky--ta-i--s-ku. Tak, ya znayu takozh troshky italiy-sʹku. T-k- y- z-a-u t-k-z- t-o-h-y i-a-i-̆-ʹ-u- ----------------------------------------- Tak, ya znayu takozh troshky italiy̆sʹku.
Minun mielestäni puhutte todella hyvin. Я-вважа----о -и-г-во-ит---у-е-до-р-. Я вважаю, що Ви говорите дуже добре. Я в-а-а-, щ- В- г-в-р-т- д-ж- д-б-е- ------------------------------------ Я вважаю, що Ви говорите дуже добре. 0
YA v-azh-y-- shcho V----v-ry-e d-zh- d-br-. YA vvazhayu, shcho Vy hovoryte duzhe dobre. Y- v-a-h-y-, s-c-o V- h-v-r-t- d-z-e d-b-e- ------------------------------------------- YA vvazhayu, shcho Vy hovoryte duzhe dobre.
Kielet ovat aika samankaltaisia. Мови -о--т- по-іб-і. Мови досить подібні. М-в- д-с-т- п-д-б-і- -------------------- Мови досить подібні. 0
Mov- ---y-ʹ --d-bn-. Movy dosytʹ podibni. M-v- d-s-t- p-d-b-i- -------------------- Movy dosytʹ podibni.
Minä ymmärrän niitä hyvin. Я їх -озумі--д-бр-. Я їх розумію добре. Я ї- р-з-м-ю д-б-е- ------------------- Я їх розумію добре. 0
Y----k------m--u d-b-e. YA i-kh rozumiyu dobre. Y- i-k- r-z-m-y- d-b-e- ----------------------- YA ïkh rozumiyu dobre.
Mutta puhuminen ja kirjoittaminen on vaikeaa. А-е --вори---і--ис----в-жк-. Але говорити і писати важко. А-е г-в-р-т- і п-с-т- в-ж-о- ---------------------------- Але говорити і писати важко. 0
A-- ho--ryty - ---at---a-h-o. Ale hovoryty i pysaty vazhko. A-e h-v-r-t- i p-s-t- v-z-k-. ----------------------------- Ale hovoryty i pysaty vazhko.
Minä teen vielä monta virhettä. Я -о----ще--а--т--помил-к. Я роблю ще багато помилок. Я р-б-ю щ- б-г-т- п-м-л-к- -------------------------- Я роблю ще багато помилок. 0
YA ---lyu-s---e -ah-to-p--y-o-. YA roblyu shche bahato pomylok. Y- r-b-y- s-c-e b-h-t- p-m-l-k- ------------------------------- YA roblyu shche bahato pomylok.
Olkaa hyvä ja korjatkaa aina virheeni. Випр-вл-йт----н- -ав------удь----к-. Виправляйте мене завжди, будь-ласка. В-п-а-л-й-е м-н- з-в-д-, б-д---а-к-. ------------------------------------ Виправляйте мене завжди, будь-ласка. 0
Vy---vl--y̆-e-mene z--zh-y- -ud-----ka. Vypravlyay-te mene zavzhdy, budʹ-laska. V-p-a-l-a-̆-e m-n- z-v-h-y- b-d---a-k-. --------------------------------------- Vypravlyay̆te mene zavzhdy, budʹ-laska.
Ääntämyksenne on ihan hyvä. В-ша---м--- ц-лко- д-бра. Ваша вимова цілком добра. В-ш- в-м-в- ц-л-о- д-б-а- ------------------------- Ваша вимова цілком добра. 0
Vasha v-mova tsil-o- -o--a. Vasha vymova tsilkom dobra. V-s-a v-m-v- t-i-k-m d-b-a- --------------------------- Vasha vymova tsilkom dobra.
Teillä on pieni aksentti. В- ----е-м---нь--- а--ен-. Ви маєте маленький акцент. В- м-є-е м-л-н-к-й а-ц-н-. -------------------------- Ви маєте маленький акцент. 0
Vy--ay-te-mal--ʹk--̆ a-t--n-. Vy mayete malenʹkyy- aktsent. V- m-y-t- m-l-n-k-y- a-t-e-t- ----------------------------- Vy mayete malenʹkyy̆ aktsent.
Tunnistaa mistä tulette. М-ж---ді-н--ися- --ідки-Ви-р-д-м. Можна дізнатися, звідки Ви родом. М-ж-а д-з-а-и-я- з-і-к- В- р-д-м- --------------------------------- Можна дізнатися, звідки Ви родом. 0
M-z-----i--at-s---, z-idk---- ro-om. Mozhna diznatysya , zvidky Vy rodom. M-z-n- d-z-a-y-y- , z-i-k- V- r-d-m- ------------------------------------ Mozhna diznatysya , zvidky Vy rodom.
Mikä on teidän äidinkielenne? Я-а м-в- є -л- ------дн--? Яка мова є для вас рідною? Я-а м-в- є д-я в-с р-д-о-? -------------------------- Яка мова є для вас рідною? 0
Ya-a-m--a -e--l-----s-ri-no--? Yaka mova ye dlya vas ridnoyu? Y-k- m-v- y- d-y- v-s r-d-o-u- ------------------------------ Yaka mova ye dlya vas ridnoyu?
Käyttekö kielikurssia? Ви ві-в---є-- -о---- --рс? Ви відвідуєте мовний курс? В- в-д-і-у-т- м-в-и- к-р-? -------------------------- Ви відвідуєте мовний курс? 0
Vy-vid---uye--------y- ku--? Vy vidviduyete movnyy- kurs? V- v-d-i-u-e-e m-v-y-̆ k-r-? ---------------------------- Vy vidviduyete movnyy̆ kurs?
Mitä oppikirjaa käytätte? Які на-----ні--а-е-і-л---и-в----ис-ов--т-? Які навчальні матеріали ви використовуєте? Я-і н-в-а-ь-і м-т-р-а-и в- в-к-р-с-о-у-т-? ------------------------------------------ Які навчальні матеріали ви використовуєте? 0
Ya-i--av-hal--i -a-er---y--y ----ry--ovuy-te? Yaki navchalʹni materialy vy vykorystovuyete? Y-k- n-v-h-l-n- m-t-r-a-y v- v-k-r-s-o-u-e-e- --------------------------------------------- Yaki navchalʹni materialy vy vykorystovuyete?
Minä en tällä hetkellä tiedä sen nimeä. Я -араз----зн-ю,--к--е н---в--ть--. Я зараз не знаю, як це називається. Я з-р-з н- з-а-, я- ц- н-з-в-є-ь-я- ----------------------------------- Я зараз не знаю, як це називається. 0
YA zaraz -- --a-u, --k t-e ---y-a-e-ʹsy-. YA zaraz ne znayu, yak tse nazyvayetʹsya. Y- z-r-z n- z-a-u- y-k t-e n-z-v-y-t-s-a- ----------------------------------------- YA zaraz ne znayu, yak tse nazyvayetʹsya.
Minulle ei tule nimi mieleen. Я не-мож- пр--а-ати -а--и. Я не можу пригадати назви. Я н- м-ж- п-и-а-а-и н-з-и- -------------------------- Я не можу пригадати назви. 0
YA-n-----hu-pry---at---a-v-. YA ne mozhu pryhadaty nazvy. Y- n- m-z-u p-y-a-a-y n-z-y- ---------------------------- YA ne mozhu pryhadaty nazvy.
Olen unohtanut sen. Я ц----------за--л-. Я це забув / забула. Я ц- з-б-в / з-б-л-. -------------------- Я це забув / забула. 0
YA---e z-b-- - z-b---. YA tse zabuv / zabula. Y- t-e z-b-v / z-b-l-. ---------------------- YA tse zabuv / zabula.

Lataa MP3 (.postinumero tiedostot)

Videota ei löytynyt!

Germaaniset kielet

Germaaniset kielet kuuluvat indoeurooppalaiseen kieliperheeseen. Tälle kieliryhmälle ovat luonteenomaisia sen fonologiset piirteet. Fonologisten piirteiden erilaisuudet erottavat nämä kielet toisistaan. Germaanisia kieliä on noin 15. 500 miljoonaa ihmistä puhuu maailmassa näitä kieliä äidinkielenään. Yksittäisten kielten tarkkaa määrää on vaikea päätellä. On usein epäselvää, onko kyse itsenäisistä kielistä vai ainoastaan murteista. Tärkein germaaninen kieli on englanti. Se on 350 miljoonan puhujan äidinkieli eri puolilla maailmaa. Sen jälkeen tulevat saksa ja hollanti. Germaaniset kielet jakautuvat eri ryhmiin. Niitä ovat pohjoisgermaaniset, länsigermaaniset ja itägermaaniset. Pohjoisgermaanisia kieliä ovat skandinaaviset kielet. Englanti, saksa ja hollanti ovat länsigermaanisia kieliä. Itägermaaniset kielet ovat kaikki kuolleet. Esimerkiksi vanha englanti kuului tuohon ryhmään. Siirtomaa-aika levitti germaanisia kieliä kautta maailman. Sen seurauksena hollantia ymmärretään Karibialla ja Etelä-Afrikassa. Kaikki germaaniset kielet ovat lähtöisin samasta kannasta. On epäselvää, oliko olemassa yhtenäinen kantakieli. Sitä paitsi on olemassa vain harvoja vanhoja germaanisia tekstejä. Toisin kuin romaanisista kielistä germaanisista kielistä ei ole juuri mitään lähteitä. Germaanisten kielten tutkimus on sen vuoksi vaikeampaa. Germaanisten kansojen, tai teutonien, kulttuurista tiedetäänkin suhteellisen vähän. Teutonikansat eivät yhdistyneet. Sen vuoksi ei ollut yhteistä identiteettiä. Tieteen täytyykin turvautua muihin lähteisiin. Ilman kreikkalaisia ja roomalaisia tietäisimme hyvin vähän teutoneista!