Ordliste

nn Past tense 3   »   uk Минулий час 3

83 [åttitre]

Past tense 3

Past tense 3

83 [вісімдесят три]

83 [visimdesyat try]

Минулий час 3

[Mynulyy̆ chas 3]

Velg hvordan du vil se oversettelsen:   
Nynorsk Ukrainian Spel Meir
ringje Те--ф--у--ти Телефонувати Т-л-ф-н-в-т- ------------ Телефонувати 0
Tel----uv-ty Telefonuvaty T-l-f-n-v-t- ------------ Telefonuvaty
Eg ringte. Я -ел----ував / --л---ну-ала. Я телефонував / телефонувала. Я т-л-ф-н-в-в / т-л-ф-н-в-л-. ----------------------------- Я телефонував / телефонувала. 0
Y- te--f-nuv---/ -e-e-on-v-la. YA telefonuvav / telefonuvala. Y- t-l-f-n-v-v / t-l-f-n-v-l-. ------------------------------ YA telefonuvav / telefonuvala.
Eg har ringt heile tida. Я--е-- ч-с-т-леф-н-в-в / т--ефо-у-ала. Я весь час телефонував / телефонувала. Я в-с- ч-с т-л-ф-н-в-в / т-л-ф-н-в-л-. -------------------------------------- Я весь час телефонував / телефонувала. 0
Y- -e-ʹ c-as telef-nu-av /-tel-fo-uv--a. YA vesʹ chas telefonuvav / telefonuvala. Y- v-s- c-a- t-l-f-n-v-v / t-l-f-n-v-l-. ---------------------------------------- YA vesʹ chas telefonuvav / telefonuvala.
spørje За-------и Запитувати З-п-т-в-т- ---------- Запитувати 0
Za-y--v-ty Zapytuvaty Z-p-t-v-t- ---------- Zapytuvaty
Eg spurde. Я-----т-----з--и-ала. Я запитав / запитала. Я з-п-т-в / з-п-т-л-. --------------------- Я запитав / запитала. 0
YA-za-y--v-- ---y-ala. YA zapytav / zapytala. Y- z-p-t-v / z-p-t-l-. ---------------------- YA zapytav / zapytala.
Eg har alltid spurt. Я-----т---в /-за--ту--ла з-в---. Я запитував / запитувала завжди. Я з-п-т-в-в / з-п-т-в-л- з-в-д-. -------------------------------- Я запитував / запитувала завжди. 0
Y- z--y--v-v-- z-py--va-a----zh-y. YA zapytuvav / zapytuvala zavzhdy. Y- z-p-t-v-v / z-p-t-v-l- z-v-h-y- ---------------------------------- YA zapytuvav / zapytuvala zavzhdy.
fortelje Ро---ві---и Розповідати Р-з-о-і-а-и ----------- Розповідати 0
R-zp-v-d--y Rozpovidaty R-z-o-i-a-y ----------- Rozpovidaty
Eg fortalde. Я--о--о--- --ро-по----. Я розповів / розповіла. Я р-з-о-і- / р-з-о-і-а- ----------------------- Я розповів / розповіла. 0
Y----z-o-iv - -----vi-a. YA rozpoviv / rozpovila. Y- r-z-o-i- / r-z-o-i-a- ------------------------ YA rozpoviv / rozpovila.
Eg har fortalt heile historia. Я-ро----ів-/ -о--овіла-цілу-іст-рію. Я розповів / розповіла цілу історію. Я р-з-о-і- / р-з-о-і-а ц-л- і-т-р-ю- ------------------------------------ Я розповів / розповіла цілу історію. 0
Y- -o---v-----r-z--v-la-tsi-- -----i-u. YA rozpoviv / rozpovila tsilu istoriyu. Y- r-z-o-i- / r-z-o-i-a t-i-u i-t-r-y-. --------------------------------------- YA rozpoviv / rozpovila tsilu istoriyu.
lære / studere В-и---я Вчитися В-и-и-я ------- Вчитися 0
Vc--t---a Vchytysya V-h-t-s-a --------- Vchytysya
Eg lærte. Eg studerte. Я-вчивс- ---ч--ас-. Я вчився / вчилася. Я в-и-с- / в-и-а-я- ------------------- Я вчився / вчилася. 0
Y- -chy---a-/ --hy-a-ya. YA vchyvsya / vchylasya. Y- v-h-v-y- / v-h-l-s-a- ------------------------ YA vchyvsya / vchylasya.
Eg har lært i heile kveld. Eg har studert i heile kveld. Я-в----я --вчилася-----й-----р. Я вчився / вчилася цілий вечір. Я в-и-с- / в-и-а-я ц-л-й в-ч-р- ------------------------------- Я вчився / вчилася цілий вечір. 0
YA vch------/--c-y----- t-i-y-- -echi-. YA vchyvsya / vchylasya tsilyy- vechir. Y- v-h-v-y- / v-h-l-s-a t-i-y-̆ v-c-i-. --------------------------------------- YA vchyvsya / vchylasya tsilyy̆ vechir.
jobbe П-ацю---и Працювати П-а-ю-а-и --------- Працювати 0
Pra-s--v--y Pratsyuvaty P-a-s-u-a-y ----------- Pratsyuvaty
Eg jobba. Я пр-ц--а- / п-ац-ва-а. Я працював / працювала. Я п-а-ю-а- / п-а-ю-а-а- ----------------------- Я працював / працювала. 0
YA p---syuv-v / --a-syuva-a. YA pratsyuvav / pratsyuvala. Y- p-a-s-u-a- / p-a-s-u-a-a- ---------------------------- YA pratsyuvav / pratsyuvala.
Eg har jobba heile dagen. Я -р-цюв-в /----цю-а----е-- ден-. Я працював / працювала весь день. Я п-а-ю-а- / п-а-ю-а-а в-с- д-н-. --------------------------------- Я працював / працювала весь день. 0
Y- pr---y-va--- -ra-sy-v--a--es--d-n-. YA pratsyuvav / pratsyuvala vesʹ denʹ. Y- p-a-s-u-a- / p-a-s-u-a-a v-s- d-n-. -------------------------------------- YA pratsyuvav / pratsyuvala vesʹ denʹ.
ete Їсти Їсти Ї-т- ---- Їсти 0
Ï--y I-sty I-s-y ----- Ïsty
Eg åt. Я ---в ---’ї--. Я з’їв / з’їла. Я з-ї- / з-ї-а- --------------- Я з’їв / з’їла. 0
Y- ----v - zʺ--la. YA zʺi-v / zʺi-la. Y- z-i-v / z-i-l-. ------------------ YA zʺïv / zʺïla.
Eg har ete opp alt. Я з’ї--- з--ла --ю-їж-. Я з’їв / з’їла усю їжу. Я з-ї- / з-ї-а у-ю ї-у- ----------------------- Я з’їв / з’їла усю їжу. 0
Y--zʺ------zʺïla -sy- ---hu. YA zʺi-v / zʺi-la usyu i-zhu. Y- z-i-v / z-i-l- u-y- i-z-u- ----------------------------- YA zʺïv / zʺïla usyu ïzhu.

Nedlasting MP3 (.zip filer)

Ingen video funne!

Historia til lingvistikken

Språk har alltid fascinert menneske. Historia til språkvitskapen er difor særs lang. Språkvitskapen eller lingvistikken er å studere språk systematisk. Menneske har tenkt på språk i fleire tusen år. Med det utvikla ulike kulturar ulike system. Slik oppsto ulike skildringar av språk. Språkvitskapen i dag er fyrst og fremst bygd på gamle teoriar. Spesielt i Hellas vart mange tradisjonar grunnlagde. Men det eldste kjende verket om språk kjem frå India. Det vart skrive for 3.000 år sidan av grammatikaren Sakatayana. I antikken sysla filosofar som Platon med språk. Seinare utvikla romarane teoriane deira vidare. Arabarane utvikla òg sine eigne tradisjonar i det 8. hundreåret. Allereie då gav verka deira presise skildringar av det arabiske språket. I nyare tid har vi fyrst og fremst forska på kor språket kjem frå. Dei lærde interesserte seg spesielt for språkhistoria. I det 18. hundreåret byrja dei å samanlikne språk med einannan. Slik ville dei forstå korleis språka utvikla seg. Seinare konsentrerte dei seg om språk som system. Det viktigaste spørsmålet var korleis språka fungerer. I dag er det mange retningar innan lingvistikken. Sidan 50-åra er det utvikla fleire nye fagdisiplinar. Desse er til dels sterkt påverka av andre vitskapar. Døme er psykolingvistikk eller interkulturell kommunikasjon. Dei nye retningane innan språkvitskapen er svært spesialiserte. Eit døme på det er feministlingvistikk. Så historia om språkvitskapen går vidare... Så lenge det finst språk, vil mennesket fundere på dei!