Ordliste

nn Asking questions 1   »   uk Ставити запитання 1

62 [sekstito]

Asking questions 1

Asking questions 1

62 [шістдесят два]

62 [shistdesyat dva]

Ставити запитання 1

[Stavyty zapytannya 1]

Velg hvordan du vil se oversettelsen:   
Nynorsk Ukrainian Spel Meir
lære В-----я Вчитися В-и-и-я ------- Вчитися 0
Vchy-ys-a Vchytysya V-h-t-s-a --------- Vchytysya
Lærer elevane mykje? У-ні-багато----т-ся? Учні багато вчаться? У-н- б-г-т- в-а-ь-я- -------------------- Учні багато вчаться? 0
U--n- ------ v-h----y-? Uchni bahato vchatʹsya? U-h-i b-h-t- v-h-t-s-a- ----------------------- Uchni bahato vchatʹsya?
Nei, dei lærer lite. Ні--------чат-ся--ал-. Ні, вони вчаться мало. Н-, в-н- в-а-ь-я м-л-. ---------------------- Ні, вони вчаться мало. 0
Ni- -ony v------y--m-lo. Ni, vony vchatʹsya malo. N-, v-n- v-h-t-s-a m-l-. ------------------------ Ni, vony vchatʹsya malo.
spørje За---ув--и Запитувати З-п-т-в-т- ---------- Запитувати 0
Za-yt---ty Zapytuvaty Z-p-t-v-t- ---------- Zapytuvaty
Spør du ofte læraren? В- ---т- -ап-ту----в-и----? Ви часто запитуєте вчителя? В- ч-с-о з-п-т-є-е в-и-е-я- --------------------------- Ви часто запитуєте вчителя? 0
V--c---to-----t-------c-y-el-a? Vy chasto zapytuyete vchytelya? V- c-a-t- z-p-t-y-t- v-h-t-l-a- ------------------------------- Vy chasto zapytuyete vchytelya?
Nei, eg spør han ikkje ofte. Н---я-не ча-т- -о-- -а-иту-. Ні, я не часто його запитую. Н-, я н- ч-с-о й-г- з-п-т-ю- ---------------------------- Ні, я не часто його запитую. 0
N-- -- ne--h---- y--h- -apytu--. Ni, ya ne chasto y-oho zapytuyu. N-, y- n- c-a-t- y-o-o z-p-t-y-. -------------------------------- Ni, ya ne chasto y̆oho zapytuyu.
svare Ві--о-----и Відповідати В-д-о-і-а-и ----------- Відповідати 0
V-----ida-y Vidpovidaty V-d-o-i-a-y ----------- Vidpovidaty
Svar, er du snill. В---ов-дай--,-б-дь-ла-к-. Відповідайте, будь-ласка. В-д-о-і-а-т-, б-д---а-к-. ------------------------- Відповідайте, будь-ласка. 0
V-----iday-t-, bud---as-a. Vidpoviday-te, budʹ-laska. V-d-o-i-a-̆-e- b-d---a-k-. -------------------------- Vidpoviday̆te, budʹ-laska.
Eg svarar. Я --д---і-а-. Я відповідаю. Я в-д-о-і-а-. ------------- Я відповідаю. 0
Y- vid---ida-u. YA vidpovidayu. Y- v-d-o-i-a-u- --------------- YA vidpovidayu.
jobbe Пр-ц-в-ти Працювати П-а-ю-а-и --------- Працювати 0
P-a---u---y Pratsyuvaty P-a-s-u-a-y ----------- Pratsyuvaty
jobbar han no? В-н---р-з -р--ює? Він зараз працює? В-н з-р-з п-а-ю-? ----------------- Він зараз працює? 0
V-n z-r-----a-s-uy-? Vin zaraz pratsyuye? V-n z-r-z p-a-s-u-e- -------------------- Vin zaraz pratsyuye?
Ja, han held på å jobbe. Та-,--ін за-аз--рац-є. Так, він зараз працює. Т-к- в-н з-р-з п-а-ю-. ---------------------- Так, він зараз працює. 0
Tak----n z-ra- p-ats---e. Tak, vin zaraz pratsyuye. T-k- v-n z-r-z p-a-s-u-e- ------------------------- Tak, vin zaraz pratsyuye.
kome П-----и-и Приходити П-и-о-и-и --------- Приходити 0
P---hod--y Prykhodyty P-y-h-d-t- ---------- Prykhodyty
Kjem de? В- -де-е? Ви йдете? В- й-е-е- --------- Ви йдете? 0
Vy y̆-e--? Vy y-dete? V- y-d-t-? ---------- Vy y̆dete?
Ja, vi kjem snart. Та-, -и --ра- ----д--о. Так, ми зараз прийдемо. Т-к- м- з-р-з п-и-д-м-. ----------------------- Так, ми зараз прийдемо. 0
Ta-,-my za----p-y----mo. Tak, my zaraz pryy-demo. T-k- m- z-r-z p-y-̆-e-o- ------------------------ Tak, my zaraz pryy̆demo.
bu Жити Жити Ж-т- ---- Жити 0
Zhy-y Zhyty Z-y-y ----- Zhyty
Bur du i Berlin? Ви--ив--е-в-Берлі--? Ви живете в Берліні? В- ж-в-т- в Б-р-і-і- -------------------- Ви живете в Берліні? 0
V- zh--ete v--e-l--i? Vy zhyvete v Berlini? V- z-y-e-e v B-r-i-i- --------------------- Vy zhyvete v Berlini?
Ja, eg bur i Berlin. Так,---живу --Бе---ні. Так, я живу в Берліні. Т-к- я ж-в- в Б-р-і-і- ---------------------- Так, я живу в Берліні. 0
T-k- -a ---vu-- -e-l--i. Tak, ya zhyvu v Berlini. T-k- y- z-y-u v B-r-i-i- ------------------------ Tak, ya zhyvu v Berlini.

Nedlasting MP3 (.zip filer)

Ingen video funne!

Den som vil snakke, må skrive!

Å lære framandspråk er ikkje alltid lett. Studentane synest ofte det er vanskeleg å snakke til å begynne med. Mange tør ikkje å seie setningar på det nye språket. Dei er redde for å gjere feil. For slike studentar kan det vere ei løysing å skrive. Fordi den som vil lære å snakke godt, bør skrive så mykje som mogleg! Skriving hjelper oss å venje oss til eit nytt språk. Det har fleire grunnar. Skriving fungerer annleis enn snakking. Det er ein meir kompleks prosess. Når vi skriv, brukar vi meir tid på å velje ord. Dermed arbeider hjernen hardare med det nye språket. Vi er òg meir avslappa når vi skriv. Det står ingen og ventar på eit svar. Slik mistar vi langsamt redsla for framandspråket. Vidare krev skrivinga at vi er kreative. Vi føler oss friare, og leikar meir med det nye språket. Skrivinga gjev oss òg meir tid enn å snakke språket. Og det støttar minnet vårt! Men den største fordelen er den upersonlege forma. Det tyder at vi kan sjå på resultatet av språket vårt. Vi ser alt klart for oss. Slik kan vi rette feila våre sjølve, og dermed lære. Kva du skriv på det nye språket, er i teorien uviktig. Det er berre viktig at du formulerer skriftlege setningar regelbunde. Viss du vil øve, kan du sjå etter ein brevven i utlandet. Ein gong burde du møte personen på ordentleg. Så vil du sjå at det er mykje lettare å prate!