Ordliste

nn At the restaurant 4   »   uk В ресторані 4

32 [trettito]

At the restaurant 4

At the restaurant 4

32 [тридцять два]

32 [trydtsyatʹ dva]

В ресторані 4

[V restorani 4]

Velg hvordan du vil se oversettelsen:   
Nynorsk Ukrainian Spel Meir
Ein pommes frites med ketsjup. Од---пор--- к-р----і --- --ке--у--м. Одну порцію картоплі фрі з кетчупом. О-н- п-р-і- к-р-о-л- ф-і з к-т-у-о-. ------------------------------------ Одну порцію картоплі фрі з кетчупом. 0
Od-- p-rtsiyu--ar-opl- ----- ketc-----. Odnu portsiyu kartopli fri z ketchupom. O-n- p-r-s-y- k-r-o-l- f-i z k-t-h-p-m- --------------------------------------- Odnu portsiyu kartopli fri z ketchupom.
Og to med majones. І -ві-п-р----з м------о-. І дві порції з майонезом. І д-і п-р-і- з м-й-н-з-м- ------------------------- І дві порції з майонезом. 0
I------ortsiï-z--ay--n--om. I dvi portsii- z may-onezom. I d-i p-r-s-i- z m-y-o-e-o-. ---------------------------- I dvi portsiï z may̆onezom.
Og tre grillpølser med sennep. І-тр---о-----смажено- к---а---з гі--ице-. І три порції смаженої ковбаси з гірчицею. І т-и п-р-і- с-а-е-о- к-в-а-и з г-р-и-е-. ----------------------------------------- І три порції смаженої ковбаси з гірчицею. 0
I -ry-------ï--mazhe-oi--ko----y - -i-------y-. I try portsii- smazhenoi- kovbasy z hirchytseyu. I t-y p-r-s-i- s-a-h-n-i- k-v-a-y z h-r-h-t-e-u- ------------------------------------------------ I try portsiï smazhenoï kovbasy z hirchytseyu.
Kva grønsaker har de? Щ----ва- є-з -вочі-? Що у вас є з овочів? Щ- у в-с є з о-о-і-? -------------------- Що у вас є з овочів? 0
S---- - -as y-----v-c-iv? Shcho u vas ye z ovochiv? S-c-o u v-s y- z o-o-h-v- ------------------------- Shcho u vas ye z ovochiv?
Har de bønner? У ва- --к-а---я? У вас є квасоля? У в-с є к-а-о-я- ---------------- У вас є квасоля? 0
U v----e k-aso---? U vas ye kvasolya? U v-s y- k-a-o-y-? ------------------ U vas ye kvasolya?
Har de blomkål? У --с-є ц--т-- к--у--а? У вас є цвітна капуста? У в-с є ц-і-н- к-п-с-а- ----------------------- У вас є цвітна капуста? 0
U-v-s-y- -----na--apus--? U vas ye tsvitna kapusta? U v-s y- t-v-t-a k-p-s-a- ------------------------- U vas ye tsvitna kapusta?
Eg likar mais. Я їм-о---е -уку--д--. Я їм охоче кукурудзу. Я ї- о-о-е к-к-р-д-у- --------------------- Я їм охоче кукурудзу. 0
YA --- okh--he--ukur---u. YA i-m okhoche kukurudzu. Y- i-m o-h-c-e k-k-r-d-u- ------------------------- YA ïm okhoche kukurudzu.
Eg likar agurk. Я їм-охоч--о-ірки. Я їм охоче огірки. Я ї- о-о-е о-і-к-. ------------------ Я їм охоче огірки. 0
Y--ï---kh-c-e-o-irk-. YA i-m okhoche ohirky. Y- i-m o-h-c-e o-i-k-. ---------------------- YA ïm okhoche ohirky.
Eg likar tomatar. Я ї----о-е--о-і-о--. Я їм охоче помідори. Я ї- о-о-е п-м-д-р-. -------------------- Я їм охоче помідори. 0
YA-i---ok-oc-e----i-o-y. YA i-m okhoche pomidory. Y- i-m o-h-c-e p-m-d-r-. ------------------------ YA ïm okhoche pomidory.
Likar du òg purrelauk? Чи----е Ви -а--ж-о-оч---ор-й? Чи їсте Ви також охоче порей? Ч- ї-т- В- т-к-ж о-о-е п-р-й- ----------------------------- Чи їсте Ви також охоче порей? 0
C-y i-s-- V- -a---h----och---o--y̆? Chy i-ste Vy takozh okhoche porey-? C-y i-s-e V- t-k-z- o-h-c-e p-r-y-? ----------------------------------- Chy ïste Vy takozh okhoche porey̆?
Likar du òg surkål? Чи-------и -акож -хо-е---а---у---п-сту? Чи їсте Ви також охоче квашену капусту? Ч- ї-т- В- т-к-ж о-о-е к-а-е-у к-п-с-у- --------------------------------------- Чи їсте Ви також охоче квашену капусту? 0
C-y-i---- V- --k-z--okh-c-e--v-s-e-- k-pus-u? Chy i-ste Vy takozh okhoche kvashenu kapustu? C-y i-s-e V- t-k-z- o-h-c-e k-a-h-n- k-p-s-u- --------------------------------------------- Chy ïste Vy takozh okhoche kvashenu kapustu?
Likar du òg linser? Чи---т- ---та--ж--хо-е--о----цю? Чи їсте Ви також охоче сочевицю? Ч- ї-т- В- т-к-ж о-о-е с-ч-в-ц-? -------------------------------- Чи їсте Ви також охоче сочевицю? 0
Ch- ------V--t--o-- okh-c----och------u? Chy i-ste Vy takozh okhoche sochevytsyu? C-y i-s-e V- t-k-z- o-h-c-e s-c-e-y-s-u- ---------------------------------------- Chy ïste Vy takozh okhoche sochevytsyu?
Likar du òg gulrøter? Чи-їси -и та-----хоч--мо-к--? Чи їси ти також охоче моркву? Ч- ї-и т- т-к-ж о-о-е м-р-в-? ----------------------------- Чи їси ти також охоче моркву? 0
Chy-i--- t--t-k-zh--kh-ch--m-r--u? Chy i-sy ty takozh okhoche morkvu? C-y i-s- t- t-k-z- o-h-c-e m-r-v-? ---------------------------------- Chy ïsy ty takozh okhoche morkvu?
Likar du òg brokkoli? Чи ї---ти-та-------ч- б-о--л-? Чи їси ти також охоче броколі? Ч- ї-и т- т-к-ж о-о-е б-о-о-і- ------------------------------ Чи їси ти також охоче броколі? 0
C-y ---y----ta--z- o-hoche b---o-i? Chy i-sy ty takozh okhoche brokoli? C-y i-s- t- t-k-z- o-h-c-e b-o-o-i- ----------------------------------- Chy ïsy ty takozh okhoche brokoli?
Likar du òg paprika? Ч- їс--ти так-- о-о-е----в---й-п--ець? Чи їси ти також охоче червоний перець? Ч- ї-и т- т-к-ж о-о-е ч-р-о-и- п-р-ц-? -------------------------------------- Чи їси ти також охоче червоний перець? 0
C-y ïs--t--tak-zh o---c-e -h-r--n--̆ ----ts-? Chy i-sy ty takozh okhoche chervonyy- peretsʹ? C-y i-s- t- t-k-z- o-h-c-e c-e-v-n-y- p-r-t-ʹ- ---------------------------------------------- Chy ïsy ty takozh okhoche chervonyy̆ peretsʹ?
Eg likar ikkje lauk. Я ---л-б-- ци----. Я не люблю цибулі. Я н- л-б-ю ц-б-л-. ------------------ Я не люблю цибулі. 0
Y-----ly--ly--ts--ul-. YA ne lyublyu tsybuli. Y- n- l-u-l-u t-y-u-i- ---------------------- YA ne lyublyu tsybuli.
Eg likar ikkje oliven. Я не-л-б-ю---с---. Я не люблю маслин. Я н- л-б-ю м-с-и-. ------------------ Я не люблю маслин. 0
YA--e ly-bl-u -as--n. YA ne lyublyu maslyn. Y- n- l-u-l-u m-s-y-. --------------------- YA ne lyublyu maslyn.
Eg likar ikkje sopp. Я-н- л-------ибів. Я не люблю грибів. Я н- л-б-ю г-и-і-. ------------------ Я не люблю грибів. 0
Y- ne--yublyu-----i-. YA ne lyublyu hrybiv. Y- n- l-u-l-u h-y-i-. --------------------- YA ne lyublyu hrybiv.

Nedlasting MP3 (.zip filer)

Ingen video funne!

Tonespråk

Nesten alle språka som blir tala over heile verda er tonespråk. I tonespråk er tonehøgda avgjerande. Ho avgjer kva tyding ord eller stavingar har. Dermed høyrer tonen klart saman med ordet. Dei fleste språka som blir tala i Asia er tonespråk. Kinesisk, thai og vietnamesisk er døme på det. I Afrika finst det òg forskjellige tonespråk. I tillegg er fleire innfødde språk i Amerika tonespråk. Indogermanske språk inneheld oftast berre element frå tonespråk. Det gjeld til dømes svensk eller serbisk. Talet på tonehøgder varierer mellom dei ulike språka. På kinesisk skil vil mellom fire ulike tonehøgder. Stavinga «ma» kan dermed ha fire ulike tydingar. Det er mor, hamp, hest, og å skravle. Det er interessant at tonespråka verkar inn på gehøren vår. Studiar på absolutt gehør har vist det. Absolutt gehør er evna til å avgjere presis kva tone vi høyrer. I Europa og Nord-Amerika er det sjeldan å finne absolutt gehør. Færre enn 1 av 10.000 personar har det. Det er annleis hjå dei som har kinesisk som morsmål. Her har ni gonger fleire menneske denne evna. Som småborn hadde vi alle absolutt gehør. Vi brukte nemleg evna til å lære å prate. Diverre mistar dei fleste menneske denne evna att. Tonehøgda er sjølvsagt viktig i musikk òg. Det gjeld spesielt i kulturar som har tonespråk. Dei må halde seg særs presis til melodien. Elles kan ein vakker kjærleikssong bli ei vetlaus vise!
Visste du?
Punjabi er et Indo-Iransk språk. Det er morsmål for ca. 130 millioner mennesker. De fleste av dem bor i Pakistan. Det snakkes også i den indiske delstaten Punjab. I Pakistan er Punjabi knapt brukt som skriftspråk. I India er det annerledes, fordi der har språket offisiell status. Punjabi er skrevet med sin egen skrift. Språket har også en lang litterær tradisjon. Det har blitt funnet tekster som nesten er 1000 år gamle. Fra det fonologiske synspunkt er Punjabi veldig interessant. Dette fordi det er et tonespråk. I tonespråk endrer stavelser mening ut i fra høyden på aksenten. I Punjabi kan en stavelse har tre forskjellige aksenter. Dette er veldig uvanlig for et Indo-Europeiske språk. Dette gjør Punjabi desto mer interessant!