Разговорник

ru В отпуске   »   be Заняткі на адпачынку

48 [сорок восемь]

В отпуске

В отпуске

48 [сорак восем]

48 [sorak vosem]

Заняткі на адпачынку

[Zanyatkі na adpachynku]

Выберите, как вы хотите видеть перевод:   
русский белорусский Играть Больше
Пляж чистый? Пляж ч-ст-? Пляж чысты? П-я- ч-с-ы- ----------- Пляж чысты? 0
Ply--h-----ty? Plyazh chysty? P-y-z- c-y-t-? -------------- Plyazh chysty?
Там можно купаться? Там--ожна -уп----? Там можна купацца? Т-м м-ж-а к-п-ц-а- ------------------ Там можна купацца? 0
T-m moz-n- kupat-t-a? Tam mozhna kupatstsa? T-m m-z-n- k-p-t-t-a- --------------------- Tam mozhna kupatstsa?
Там не опасно купаться? Ці-бя--ечн---а---уп--ц-? Ці бяспечна там купацца? Ц- б-с-е-н- т-м к-п-ц-а- ------------------------ Ці бяспечна там купацца? 0
T-- -----ec-n- --- k--ats---? Tsі byaspechna tam kupatstsa? T-і b-a-p-c-n- t-m k-p-t-t-a- ----------------------------- Tsі byaspechna tam kupatstsa?
Можно здесь взять на прокат зонт от солнца? Ц- -ожн- -ут уз----н-пра-а- -ар--он ад со--а? Ці можна тут узяць напракат парасон ад сонца? Ц- м-ж-а т-т у-я-ь н-п-а-а- п-р-с-н а- с-н-а- --------------------------------------------- Ці можна тут узяць напракат парасон ад сонца? 0
T-і--oz--a -ut-uzya-s---aprakat-para-o- -d------a? Tsі mozhna tut uzyats’ naprakat parason ad sontsa? T-і m-z-n- t-t u-y-t-’ n-p-a-a- p-r-s-n a- s-n-s-? -------------------------------------------------- Tsі mozhna tut uzyats’ naprakat parason ad sontsa?
Можно здесь взять на прокат шезлонг? Ц- -ожна ту- узя-- нап-ак-т-------г? Ці можна тут узяць напракат шэзлонг? Ц- м-ж-а т-т у-я-ь н-п-а-а- ш-з-о-г- ------------------------------------ Ці можна тут узяць напракат шэзлонг? 0
T-і--o--n---ut uzyat-’ --pr--a--shezlo-g? Tsі mozhna tut uzyats’ naprakat shezlong? T-і m-z-n- t-t u-y-t-’ n-p-a-a- s-e-l-n-? ----------------------------------------- Tsі mozhna tut uzyats’ naprakat shezlong?
Можно здесь взять на прокат лодку? Ці---ж-а-т-- -зяц- н---а-а- ло---? Ці можна тут узяць напракат лодку? Ц- м-ж-а т-т у-я-ь н-п-а-а- л-д-у- ---------------------------------- Ці можна тут узяць напракат лодку? 0
T---m--hn--t-- -zyats’ nap-ak-----dku? Tsі mozhna tut uzyats’ naprakat lodku? T-і m-z-n- t-t u-y-t-’ n-p-a-a- l-d-u- -------------------------------------- Tsі mozhna tut uzyats’ naprakat lodku?
Я хотел бы / хотела бы заняться сёрфингом. Я ----вот-------ўся / за--л--я -ё-ф--гам. Я б ахвотна заняўся / занялася сёрфінгам. Я б а-в-т-а з-н-ў-я / з-н-л-с- с-р-і-г-м- ----------------------------------------- Я б ахвотна заняўся / занялася сёрфінгам. 0
Y- - a------a-z-n---s-a / zanya--s-- se-fі-gam. Ya b akhvotna zanyausya / zanyalasya serfіngam. Y- b a-h-o-n- z-n-a-s-a / z-n-a-a-y- s-r-і-g-m- ----------------------------------------------- Ya b akhvotna zanyausya / zanyalasya serfіngam.
Я хотел бы / хотела бы понырять. Я б-а--о-на п---р-- /-пан---л-. Я б ахвотна паныраў / панырала. Я б а-в-т-а п-н-р-ў / п-н-р-л-. ------------------------------- Я б ахвотна паныраў / панырала. 0
Y- b--khv---a-pan-ra- ----n-ral-. Ya b akhvotna panyrau / panyrala. Y- b a-h-o-n- p-n-r-u / p-n-r-l-. --------------------------------- Ya b akhvotna panyrau / panyrala.
Я хотел бы / хотела бы покататься на водных лыжах. Я-- ----т-а-п----а-ся-/----ат---ся--а -о--ых-л-ж--. Я б ахвотна пакатаўся / пакаталася на водных лыжах. Я б а-в-т-а п-к-т-ў-я / п-к-т-л-с- н- в-д-ы- л-ж-х- --------------------------------------------------- Я б ахвотна пакатаўся / пакаталася на водных лыжах. 0
Y- b-a--v-tn--p-kat----a /--akat-lasya--a-vo--y-- l-zhak-. Ya b akhvotna pakatausya / pakatalasya na vodnykh lyzhakh. Y- b a-h-o-n- p-k-t-u-y- / p-k-t-l-s-a n- v-d-y-h l-z-a-h- ---------------------------------------------------------- Ya b akhvotna pakatausya / pakatalasya na vodnykh lyzhakh.
Можно взять на прокат доску для сёрфинга? Ц--мо--- ўз-ц- на--ак-----шку--л- с-рф----? Ці можна ўзяць напракат дошку для сёрфінгу? Ц- м-ж-а ў-я-ь н-п-а-а- д-ш-у д-я с-р-і-г-? ------------------------------------------- Ці можна ўзяць напракат дошку для сёрфінгу? 0
Ts- ----na---ya--’ nap-ak-t -os-k----y----rf--g-? Tsі mozhna uzyats’ naprakat doshku dlya serfіngu? T-і m-z-n- u-y-t-’ n-p-a-a- d-s-k- d-y- s-r-і-g-? ------------------------------------------------- Tsі mozhna uzyats’ naprakat doshku dlya serfіngu?
Можно взять на прокат снаряжение для дайвинга? Ці---------яц-----р-----ры-т-н-к -л--п-д-о-н-га ----ан--? Ці можна ўзяць напракат рыштунак для падводнага плавання? Ц- м-ж-а ў-я-ь н-п-а-а- р-ш-у-а- д-я п-д-о-н-г- п-а-а-н-? --------------------------------------------------------- Ці можна ўзяць напракат рыштунак для падводнага плавання? 0
T-і-mozh-a--zy-ts- ---r---- rys--u-a- -l---p-dv-d--g- -l--an--a? Tsі mozhna uzyats’ naprakat ryshtunak dlya padvodnaga plavannya? T-і m-z-n- u-y-t-’ n-p-a-a- r-s-t-n-k d-y- p-d-o-n-g- p-a-a-n-a- ---------------------------------------------------------------- Tsі mozhna uzyats’ naprakat ryshtunak dlya padvodnaga plavannya?
Можно взять на прокат водные лыжи? Ц- -ожна ў--ць -а---к---во-н-я-лыжы? Ці можна ўзяць напракат водныя лыжы? Ц- м-ж-а ў-я-ь н-п-а-а- в-д-ы- л-ж-? ------------------------------------ Ці можна ўзяць напракат водныя лыжы? 0
T-і----h-a-u---ts’ -ap-a--t-vodnyy- lyz-y? Tsі mozhna uzyats’ naprakat vodnyya lyzhy? T-і m-z-n- u-y-t-’ n-p-a-a- v-d-y-a l-z-y- ------------------------------------------ Tsі mozhna uzyats’ naprakat vodnyya lyzhy?
Я только начинающий / начинающая. Я т------пачатко-ец. Я толькі пачатковец. Я т-л-к- п-ч-т-о-е-. -------------------- Я толькі пачатковец. 0
Ya-t-l’-і---ch--kov--s. Ya tol’kі pachatkovets. Y- t-l-k- p-c-a-k-v-t-. ----------------------- Ya tol’kі pachatkovets.
Я не совсем новичок. У--ян-----эд---ў--ов-н-. У мяне сярэдні ўзровень. У м-н- с-р-д-і ў-р-в-н-. ------------------------ У мяне сярэдні ўзровень. 0
U ---n--s--r--nі u-rov-n’. U myane syarednі uzroven’. U m-a-e s-a-e-n- u-r-v-n-. -------------------------- U myane syarednі uzroven’.
Я с этим хорошо знаком / знакома. Я ў гэ-ы--уж-----біраю--. Я ў гэтым ужо разбіраюся. Я ў г-т-м у-о р-з-і-а-с-. ------------------------- Я ў гэтым ужо разбіраюся. 0
Y- ----t-- u-ho------ray---a. Ya u getym uzho razbіrayusya. Y- u g-t-m u-h- r-z-і-a-u-y-. ----------------------------- Ya u getym uzho razbіrayusya.
Где лыжный подъёмник? Дзе на-одз--ц--п-д’--ні--д-я л-ж--каў? Дзе находзіцца пад’ёмнік для лыжнікаў? Д-е н-х-д-і-ц- п-д-ё-н-к д-я л-ж-і-а-? -------------------------------------- Дзе находзіцца пад’ёмнік для лыжнікаў? 0
Dze n-kh--z---t---p--’em-іk---ya -yzhn-ka-? Dze nakhodzіtstsa pad’emnіk dlya lyzhnіkau? D-e n-k-o-z-t-t-a p-d-e-n-k d-y- l-z-n-k-u- ------------------------------------------- Dze nakhodzіtstsa pad’emnіk dlya lyzhnіkau?
А лыжи-то у тебя с собой есть? Ці-ё--ь-у--я-е-- с-бой-л--ы? Ці ёсць у цябе з сабой лыжы? Ц- ё-ц- у ц-б- з с-б-й л-ж-? ---------------------------- Ці ёсць у цябе з сабой лыжы? 0
Ts--y-sts’ - tsy--e - saboy-l----? Tsі yosts’ u tsyabe z saboy lyzhy? T-і y-s-s- u t-y-b- z s-b-y l-z-y- ---------------------------------- Tsі yosts’ u tsyabe z saboy lyzhy?
А лыжные ботинки-то у тебя с собой есть? Ці--сць у ---е-з --б---л---- аб-та-? Ці ёсць у цябе з сабой лыжны абутак? Ц- ё-ц- у ц-б- з с-б-й л-ж-ы а-у-а-? ------------------------------------ Ці ёсць у цябе з сабой лыжны абутак? 0
Ts--y--t---u t--abe-z-sa-o----z-ny -b----? Tsі yosts’ u tsyabe z saboy lyzhny abutak? T-і y-s-s- u t-y-b- z s-b-y l-z-n- a-u-a-? ------------------------------------------ Tsі yosts’ u tsyabe z saboy lyzhny abutak?

Язык изображений

Немецкая пословица гласит: Изображение говорит больше, чем тысячи слов. Это означает, что изображения часто понимают быстрее, чем языки. Также изображения могут лучше передавать чувства. Поэтому в рекламе использует много изображений. Изображения работают не так, как язык. Они указывают нам на многие вещи параллельно и производят действие в целом. Это значит, что у всего изображение есть определённый эффект. Языку зачастую требуется значительно больше слов. Но изображение и язык связаны. Чтобы описать изображение, нам нужен язык. И наоборот, многие тексты становятся хорошо понятными только с помощью изображений. Связь изображения и языка исследуется лингвистами. Возникает вопрос, являются ли изображения также отдельным языком. Когда снимают какой-то фильм, мы можем смотреть на картинки. Выражение фильма, однако, не конкретно. Если изображение должно работать как язык, оно должно быть конкретным. Чем меньше оно показывает, тем яснее его послание. Хороший пример в этом смысле пиктограммы. Пиктограммы - простые и однозначные знаки в виде изображения. Они заменяют вербальный язык, то есть являются визуальной коммуникацией. Пиктограмму на запрет курения знает каждый. Она показывает сигарету, которая перечёркнута. В связи с глобализацией изображения становятся всё более важными. Но и язык изображений нужно учить. Он не понятен во всём мире, даже если об этом многие думают. Потому что наша культура влияет на наше понимание изображений. Что мы видим, зависит от многих различных факторов. Так, некоторые люди не видят сигарет, а только лишь тёмные линии.
Вы знали?
Турецкий язык принадлежит семейству около 40 тюркских языков. Ближе всего этот язык к азербайджанскому. Родным или вторым языком он является для более чем 80 миллионов человек. Они живут в основном в Турции и на Балканах. Переселенцы распространили турецкий язык также в Европе, Америке и Австралии. Также на турецкий оказали влияние другие языки. Прежде всего слова из арабского и французского языков можно найти в лексике. Отличительной чертой турецкого языка являются многие диалекты. Стамбульский диалект при этом рассматривается в качестве основы для сегодняшнего литературного языка. В грамматике различается в общей сложности шесть падежей. Характерной для турецкого языка также является агглютинативная структура языка. Это означает, что грамматические формы выражаются суффиксами. Порядок этих окончаний фиксирован, но их может быть очень много. Этот принцип отличает от турецкий от индоевропейских языков.