Розмовник

uk Щось мусити   »   he ‫חייבים משהו‬

72 [сімдесят два]

Щось мусити

Щось мусити

‫72 [שבעים ושתיים]‬

72 [shiv\'im ushtaym]

‫חייבים משהו‬

[xayavim mashehu]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська іврит Відтворити більше
Мусити ‫----ת----ר--/----ות חי--‬ ‫להיות מוכרח / להיות חייב‬ ‫-ה-ו- מ-כ-ח / ל-י-ת ח-י-‬ -------------------------- ‫להיות מוכרח / להיות חייב‬ 0
lih-ot --k-ra-/lihi-t--a-av lihiot mukhrax/lihiot xayav l-h-o- m-k-r-x-l-h-o- x-y-v --------------------------- lihiot mukhrax/lihiot xayav
Я мушу відправити лист. ‫אנ--מוכר--/-ה ל-----את-ה-כ-ב-‬ ‫אני מוכרח / ה לשלוח את המכתב.‬ ‫-נ- מ-כ-ח / ה ל-ל-ח א- ה-כ-ב-‬ ------------------------------- ‫אני מוכרח / ה לשלוח את המכתב.‬ 0
a-- mu-h-ax-m-khra-ah---sh--a---- h-m----a-. ani mukhrax/mukhraxah lishloax et hamikhtav. a-i m-k-r-x-m-k-r-x-h l-s-l-a- e- h-m-k-t-v- -------------------------------------------- ani mukhrax/mukhraxah lishloax et hamikhtav.
Я мушу заплатити за готель. ‫א-- -י-ב-/-ת-לשל-----ון-‬ ‫אני חייב / ת לשלם למלון.‬ ‫-נ- ח-י- / ת ל-ל- ל-ל-ן-‬ -------------------------- ‫אני חייב / ת לשלם למלון.‬ 0
an--x-ya-/xaye--t -e---l-m l--alo-. ani xayav/xayevet leshalem lamalon. a-i x-y-v-x-y-v-t l-s-a-e- l-m-l-n- ----------------------------------- ani xayav/xayevet leshalem lamalon.
Ти мусиш встати рано. ‫את---ה מ--ר- - - ל-ום מ-----‬ ‫את / ה מוכרח / ה לקום מוקדם.‬ ‫-ת / ה מ-כ-ח / ה ל-ו- מ-ק-ם-‬ ------------------------------ ‫את / ה מוכרח / ה לקום מוקדם.‬ 0
at-h-a- muk-r--/m-khraxa- --q-m -u--a-. atah/at mukhrax/mukhraxah laqum muqdam. a-a-/-t m-k-r-x-m-k-r-x-h l-q-m m-q-a-. --------------------------------------- atah/at mukhrax/mukhraxah laqum muqdam.
Ти мусиш багато працювати. ‫---/-ה--יי- /-ת-לע-וד----ה.‬ ‫את / ה חייב / ת לעבוד הרבה.‬ ‫-ת / ה ח-י- / ת ל-ב-ד ה-ב-.- ----------------------------- ‫את / ה חייב / ת לעבוד הרבה.‬ 0
a-ah-at -----/xay-v-t la---od h--b-h. atah/at xayav/xayevet la'avod harbeh. a-a-/-t x-y-v-x-y-v-t l-'-v-d h-r-e-. ------------------------------------- atah/at xayav/xayevet la'avod harbeh.
Ти мусиш бути пунктуальним. ‫---/ ה מוכ-ח --ה-לד--ק.‬ ‫את / ה מוכרח / ה לדייק.‬ ‫-ת / ה מ-כ-ח / ה ל-י-ק-‬ ------------------------- ‫את / ה מוכרח / ה לדייק.‬ 0
a-a-/-t m--hra--mu--r-xa--l-d--e-. atah/at mukhrax/mukhraxah ledayeq. a-a-/-t m-k-r-x-m-k-r-x-h l-d-y-q- ---------------------------------- atah/at mukhrax/mukhraxah ledayeq.
Він мусить заправитися. ‫הוא--ו-רח ---ל-.‬ ‫הוא מוכרח לתדלק.‬ ‫-ו- מ-כ-ח ל-ד-ק-‬ ------------------ ‫הוא מוכרח לתדלק.‬ 0
hu--u-h-------adleq. hu mukhrax letadleq. h- m-k-r-x l-t-d-e-. -------------------- hu mukhrax letadleq.
Він мусить ремонтувати автомобіль. ‫ה-א ---- ל----את---כ---ת-‬ ‫הוא חייב לתקן את המכונית.‬ ‫-ו- ח-י- ל-ק- א- ה-כ-נ-ת-‬ --------------------------- ‫הוא חייב לתקן את המכונית.‬ 0
h-i -ayav----aq-n--- ---ek-on-t. hwi xayav letaqen et hamekhonit. h-i x-y-v l-t-q-n e- h-m-k-o-i-. -------------------------------- hwi xayav letaqen et hamekhonit.
Він мусить мити автомобіль. ‫ה-א ח--ב -ר-----ת---כו-י-.‬ ‫הוא חייב לרחוץ את המכונית.‬ ‫-ו- ח-י- ל-ח-ץ א- ה-כ-נ-ת-‬ ---------------------------- ‫הוא חייב לרחוץ את המכונית.‬ 0
h-i --yav-li-xots-e- ha---ho--t. hwi xayav lirxots et hamekhonit. h-i x-y-v l-r-o-s e- h-m-k-o-i-. -------------------------------- hwi xayav lirxots et hamekhonit.
Вона мусить робити закупи. ‫ה-א--------עש---ק-יו-.‬ ‫היא חייבת לעשות קניות.‬ ‫-י- ח-י-ת ל-ש-ת ק-י-ת-‬ ------------------------ ‫היא חייבת לעשות קניות.‬ 0
hi x--ev-t---'----- qn-ot. hi xayevet la'assot qniot. h- x-y-v-t l-'-s-o- q-i-t- -------------------------- hi xayevet la'assot qniot.
Вона мусить прибрати квартиру. ‫הי- חייב----קות את הד-רה-‬ ‫היא חייבת לנקות את הדירה.‬ ‫-י- ח-י-ת ל-ק-ת א- ה-י-ה-‬ --------------------------- ‫היא חייבת לנקות את הדירה.‬ 0
h--xay-----l--a-o-----had--a-. hi xayevet lenaqot et hadirah. h- x-y-v-t l-n-q-t e- h-d-r-h- ------------------------------ hi xayevet lenaqot et hadirah.
Вона мусить прати білизну. ‫הי- ח-י---לע--ת--בי---‬ ‫היא חייבת לעשות כביסה.‬ ‫-י- ח-י-ת ל-ש-ת כ-י-ה-‬ ------------------------ ‫היא חייבת לעשות כביסה.‬ 0
h- x---vet-la-a--o--kvi---. hi xayevet la'assot kvisah. h- x-y-v-t l-'-s-o- k-i-a-. --------------------------- hi xayevet la'assot kvisah.
Ми мусимо негайно йти до школи. ‫-נח-ו--י-בי-------לבית -ספ- --ד ---.‬ ‫אנחנו חייבים ללכת לבית הספר עוד מעט.‬ ‫-נ-נ- ח-י-י- ל-כ- ל-י- ה-פ- ע-ד מ-ט-‬ -------------------------------------- ‫אנחנו חייבים ללכת לבית הספר עוד מעט.‬ 0
a----u xay--i- l---kh-t-l--ey--has---- od----a-. anaxnu xayavim lalekhet l'veyt-hasefer od me'at. a-a-n- x-y-v-m l-l-k-e- l-v-y---a-e-e- o- m-'-t- ------------------------------------------------ anaxnu xayavim lalekhet l'veyt-hasefer od me'at.
Ми мусимо негайно йти на роботу. ‫-נח---ח---י- -לכת------ה -ו---ע--‬ ‫אנחנו חייבים ללכת לעבודה עוד מעט.‬ ‫-נ-נ- ח-י-י- ל-כ- ל-ב-ד- ע-ד מ-ט-‬ ----------------------------------- ‫אנחנו חייבים ללכת לעבודה עוד מעט.‬ 0
an-xn---ayav-- --lekh----a'a----h od-me--t. anaxnu xayavim lalekhet la'avodah od me'at. a-a-n- x-y-v-m l-l-k-e- l-'-v-d-h o- m-'-t- ------------------------------------------- anaxnu xayavim lalekhet la'avodah od me'at.
Ми мусимо негайно йти до лікаря. ‫א-----חי--י--ללכת-----א---- מ---‬ ‫אנחנו חייבים ללכת לרופא עוד מעט.‬ ‫-נ-נ- ח-י-י- ל-כ- ל-ו-א ע-ד מ-ט-‬ ---------------------------------- ‫אנחנו חייבים ללכת לרופא עוד מעט.‬ 0
a---nu xa--v-- la----e--l-r--e----m-'at. anaxnu xayavim lalekhet larofe od me'at. a-a-n- x-y-v-m l-l-k-e- l-r-f- o- m-'-t- ---------------------------------------- anaxnu xayavim lalekhet larofe od me'at.
Ви мусите чекати на автобус. ‫את--- ן -וכ-ח-- ---ות ל-מת-- --ו---ו-.‬ ‫אתם / ן מוכרחים / חות להמתין לאוטובוס.‬ ‫-ת- / ן מ-כ-ח-ם / ח-ת ל-מ-י- ל-ו-ו-ו-.- ---------------------------------------- ‫אתם / ן מוכרחים / חות להמתין לאוטובוס.‬ 0
a--m-a--n-mu--r---m--uk-ra-ot--eh-mt-- -'-t--u-. atem/aten mukhraxim/mukhraxot lehamtin l'otobus. a-e-/-t-n m-k-r-x-m-m-k-r-x-t l-h-m-i- l-o-o-u-. ------------------------------------------------ atem/aten mukhraxim/mukhraxot lehamtin l'otobus.
Ви мусите чекати на поїзд. ‫--- /-ן---י-י- --ו- ל--תין ל-כ---‬ ‫אתם / ן חייבים / ות להמתין לרכבת.‬ ‫-ת- / ן ח-י-י- / ו- ל-מ-י- ל-כ-ת-‬ ----------------------------------- ‫אתם / ן חייבים / ות להמתין לרכבת.‬ 0
a--m/a-e--xa--v--/x-ya-o- -eh-mtin--arakev--. atem/aten xayavim/xayavot lehamtin larakevet. a-e-/-t-n x-y-v-m-x-y-v-t l-h-m-i- l-r-k-v-t- --------------------------------------------- atem/aten xayavim/xayavot lehamtin larakevet.
Ви мусите чекати на таксі. ‫א-ם---- ---ב-ם - -ת---מ-י--למו-י--‬ ‫אתם / ן חייבים / ות להמתין למונית.‬ ‫-ת- / ן ח-י-י- / ו- ל-מ-י- ל-ו-י-.- ------------------------------------ ‫אתם / ן חייבים / ות להמתין למונית.‬ 0
atem/a-e---ay-v-m/--yav-- --h-mti-----o-it. atem/aten xayavim/xayavot lehamtin lamonit. a-e-/-t-n x-y-v-m-x-y-v-t l-h-m-i- l-m-n-t- ------------------------------------------- atem/aten xayavim/xayavot lehamtin lamonit.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Чому є так багато різних мов?

У світі є більш як 6000 різних мов. Тому нам потрібні тлумачі та перекладачі. Дуже-дуже давно всі розмовляли ще однією мовою. Але це змінилося, коли люди почали розселятися. Вони покинули свою батьківщину – Африку і розійшлися по Землі. Це просторове розділення вело також до мовного розділення. Адже кожен народ розвивав власну форму комунікації. Із спільної прамови виникло багато різних мов. Але люди ніколи довго не затримувалися в одній місцевості. Так мови все більше розділялися між собою. Потім колись настав момент, коли більше не можна було знайти спільний корінь. Також ніякий народ не жив тисячоліттями ізольовано. Завжди був контакт з іншими народами. Це змінювало мови. Вони сприймали елементи з чужих мов або змішувалися. Так, подальший розвиток мов ніколи не припинявся. Таким чином, міграції та контакти пояснюють чисельність мов. Але чому мови такі різні – це інше питання. Кожна історія розвитку слідує певним правилам. Те, що мови є такі, які вони є, повинно мати, таким чином, причини. Цими причинами науковці цікавляться давно. Вони хочуть знати, чому мови розвиваються по-різному. Щоб дослідити це, треба простежити історію мов. Так можна взнати, що коли змінилося. Ще невідомо, що впливає на розвиток мов. Але здається, культурні фактори мають бути важливішими за біологічні. Це означає, історія народів сформувала їх мови. Очевидно, мови розказують нам більше, ніж ми вважаємо…