Розмовник

uk Прикметники 2   »   bs Pridjevi 2

79 [сімдесят дев’ять]

Прикметники 2

Прикметники 2

79 [sedamdeset i devet]

Pridjevi 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська боснійська Відтворити більше
На мені синє плаття. J---ma---- se---pla-u--al-in-. Ja imam na sebi plavu haljinu. J- i-a- n- s-b- p-a-u h-l-i-u- ------------------------------ Ja imam na sebi plavu haljinu. 0
На мені червоне плаття. Ja i--- n- se-------nu h-lji--. Ja imam na sebi crvenu haljinu. J- i-a- n- s-b- c-v-n- h-l-i-u- ------------------------------- Ja imam na sebi crvenu haljinu. 0
На мені зелене плаття. J--i----na --bi-ze-e-u -alj--u. Ja imam na sebi zelenu haljinu. J- i-a- n- s-b- z-l-n- h-l-i-u- ------------------------------- Ja imam na sebi zelenu haljinu. 0
Я купую чорну сумку. Ja--up--em----u----n-. Ja kupujem crnu tašnu. J- k-p-j-m c-n- t-š-u- ---------------------- Ja kupujem crnu tašnu. 0
Я купую коричневу сумку. J---up-jem----đ---ašn-. Ja kupujem smeđu tašnu. J- k-p-j-m s-e-u t-š-u- ----------------------- Ja kupujem smeđu tašnu. 0
Я купую білу сумку. J---u---e- -----u------. Ja kupujem bijelu tašnu. J- k-p-j-m b-j-l- t-š-u- ------------------------ Ja kupujem bijelu tašnu. 0
Мені потрібен новий автомобіль. J- --ebam---vo --to. Ja trebam novo auto. J- t-e-a- n-v- a-t-. -------------------- Ja trebam novo auto. 0
Мені потрібен швидкий автомобіль. Ja----b-m br-o ----. Ja trebam brzo auto. J- t-e-a- b-z- a-t-. -------------------- Ja trebam brzo auto. 0
Мені потрібен зручний автомобіль. J- -r-b-m ---bn--au--. Ja trebam udobno auto. J- t-e-a- u-o-n- a-t-. ---------------------- Ja trebam udobno auto. 0
Там нагорі живе стара жінка. Tam----r- st--u-e-j-dna -t--a-ž-na. Tamo gore stanuje jedna stara žena. T-m- g-r- s-a-u-e j-d-a s-a-a ž-n-. ----------------------------------- Tamo gore stanuje jedna stara žena. 0
Там нагорі живе товста жінка. T------re--ta-u-e-je-n-----ela že--. Tamo gore stanuje jedna debela žena. T-m- g-r- s-a-u-e j-d-a d-b-l- ž-n-. ------------------------------------ Tamo gore stanuje jedna debela žena. 0
Там внизу живе допитлива жінка. T-m-----e --a-uj--j-d---radozn-la-ž---. Tamo dole stanuje jedna radoznala žena. T-m- d-l- s-a-u-e j-d-a r-d-z-a-a ž-n-. --------------------------------------- Tamo dole stanuje jedna radoznala žena. 0
Наші гості були люб’язними людьми. N-----ost---u -i---d-a-i--j-d-. Naši gosti su bili dragi ljudi. N-š- g-s-i s- b-l- d-a-i l-u-i- ------------------------------- Naši gosti su bili dragi ljudi. 0
Наші гості були ввічливими людьми. Na-- ----i su --li kulturn---j---. Naši gosti su bili kulturni ljudi. N-š- g-s-i s- b-l- k-l-u-n- l-u-i- ---------------------------------- Naši gosti su bili kulturni ljudi. 0
Наші гості були цікавими людьми. Na-i----ti-s- b--i in-e-es--tn---j-di. Naši gosti su bili interesantni ljudi. N-š- g-s-i s- b-l- i-t-r-s-n-n- l-u-i- -------------------------------------- Naši gosti su bili interesantni ljudi. 0
Я маю милих дітей. Ja i--m d--g- d-ecu. Ja imam dragu djecu. J- i-a- d-a-u d-e-u- -------------------- Ja imam dragu djecu. 0
Але сусіди мають зухвалих дітей. Ali k-m--je -ma-u --z-br-z-u----c-. Ali komšije imaju bezobraznu djecu. A-i k-m-i-e i-a-u b-z-b-a-n- d-e-u- ----------------------------------- Ali komšije imaju bezobraznu djecu. 0
Ваші діти чемні? J--- li V-š- -j--- -o--a? Jesu li Vaša djeca dobra? J-s- l- V-š- d-e-a d-b-a- ------------------------- Jesu li Vaša djeca dobra? 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Одна мова – багато варіантів

Навіть коли ми розмовляємо лише однією мовою – ми розмовляємо багатьмамовами. Адже ніяка мова не є замкненою в собі системою. В кожній мові виявляється багато різних вимірів. Мова є живим конструктом. Ті, хто говорить, завжди орієнтуються на своїх співбесідників. Тому люди варіюють мову, якою розмовляють. Ці варіанти проявляються у різних формах. Кожна мова, наприклад, має історію. Вона змінювалася і буде змінюватися також надалі. Це можна побачити по тому, що старі люди інакше розмовляють, ніж молоді. Також в більшості мов є різні діалекти. Але багато людей, що розмовляють діалектами, можуть пристосуватися до свого оточення. В певних ситуаціях вони говорять літературною мовою. Різні соціальні групи мають різні мови. Молодіжний сленг чи мисливський жаргон є такими прикладами. На роботі люди часто говорять інакше, ніж вдома. Багато людей використовують на роботі також фахову мову. Відмінності виявляються також в усній та в письмовій мові. Розмовна мова часто набагато простіша, ніж письмова. Ця відмінність може бути дуже великою. Це справедливо тоді, коли письмова форма мов довго не змінюється. Тоді ті, хто розмовляє, повинні спершу вчитися використовувати мову письмово. Часто також відрізняються мови жінок та чоловіків. У західних суспільствах ця відмінність не дуже велика. Але є країни, в яких жінки розмовляють зовсім інакше, ніж чоловіки. В деяких культурах ввічливість також має власні мовні форми. Отже – говорити не так просто! Під час цього ми мусимо одночасно звертати увагу на багато різних речей…