Knjiga fraza

bs Pridjevi 2   »   uk Прикметники 2

79 [sedamdeset i devet]

Pridjevi 2

Pridjevi 2

79 [сімдесят дев’ять]

79 [simdesyat devʺyatʹ]

Прикметники 2

[Prykmetnyky 2]

Odaberite kako želite vidjeti prijevod:   
bosanski ukrajinski Igra Više
Ja imam na sebi plavu haljinu. Н----н--с--є-п---тя. На мені синє плаття. Н- м-н- с-н- п-а-т-. -------------------- На мені синє плаття. 0
N--m--i------ ---t-y-. Na meni synye plattya. N- m-n- s-n-e p-a-t-a- ---------------------- Na meni synye plattya.
Ja imam na sebi crvenu haljinu. Н- ------ер--н- пл---я. На мені червоне плаття. Н- м-н- ч-р-о-е п-а-т-. ----------------------- На мені червоне плаття. 0
Na -e-i ch---------att--. Na meni chervone plattya. N- m-n- c-e-v-n- p-a-t-a- ------------------------- Na meni chervone plattya.
Ja imam na sebi zelenu haljinu. На --н- --л------аття. На мені зелене плаття. Н- м-н- з-л-н- п-а-т-. ---------------------- На мені зелене плаття. 0
Na meni -elene ---tt-a. Na meni zelene plattya. N- m-n- z-l-n- p-a-t-a- ----------------------- Na meni zelene plattya.
Ja kupujem crnu tašnu. Я-----ю-----у----ку. Я купую чорну сумку. Я к-п-ю ч-р-у с-м-у- -------------------- Я купую чорну сумку. 0
YA--upuyu --orn-----ku. YA kupuyu chornu sumku. Y- k-p-y- c-o-n- s-m-u- ----------------------- YA kupuyu chornu sumku.
Ja kupujem smeđu tašnu. Я --п-ю к--ич-ев-----к-. Я купую коричневу сумку. Я к-п-ю к-р-ч-е-у с-м-у- ------------------------ Я купую коричневу сумку. 0
Y----p-yu------h-----su--u. YA kupuyu korychnevu sumku. Y- k-p-y- k-r-c-n-v- s-m-u- --------------------------- YA kupuyu korychnevu sumku.
Ja kupujem bijelu tašnu. Я -уп---бі-у-с----. Я купую білу сумку. Я к-п-ю б-л- с-м-у- ------------------- Я купую білу сумку. 0
Y- ---u-- --lu--u---. YA kupuyu bilu sumku. Y- k-p-y- b-l- s-m-u- --------------------- YA kupuyu bilu sumku.
Ja trebam novo auto. М-ні--о---б-н---в-- --томо--ль. Мені потрібен новий автомобіль. М-н- п-т-і-е- н-в-й а-т-м-б-л-. ------------------------------- Мені потрібен новий автомобіль. 0
M-ni p--r-be----v-y̆---to-ob--ʹ. Meni potriben novyy- avtomobilʹ. M-n- p-t-i-e- n-v-y- a-t-m-b-l-. -------------------------------- Meni potriben novyy̆ avtomobilʹ.
Ja trebam brzo auto. Мен- -отрі-ен шв--ки---в-омо---ь. Мені потрібен швидкий автомобіль. М-н- п-т-і-е- ш-и-к-й а-т-м-б-л-. --------------------------------- Мені потрібен швидкий автомобіль. 0
M-ni-----------hv-d-y-- av-omo---ʹ. Meni potriben shvydkyy- avtomobilʹ. M-n- p-t-i-e- s-v-d-y-̆ a-t-m-b-l-. ----------------------------------- Meni potriben shvydkyy̆ avtomobilʹ.
Ja trebam udobno auto. Мен- по-рі-ен зруч----ав--м--іл-. Мені потрібен зручний автомобіль. М-н- п-т-і-е- з-у-н-й а-т-м-б-л-. --------------------------------- Мені потрібен зручний автомобіль. 0
M--i p-t-iben zruc-n--- --t-m-bi--. Meni potriben zruchnyy- avtomobilʹ. M-n- p-t-i-e- z-u-h-y-̆ a-t-m-b-l-. ----------------------------------- Meni potriben zruchnyy̆ avtomobilʹ.
Tamo gore stanuje jedna stara žena. Т-м------і---в- ст-ра ж-нка. Там нагорі живе стара жінка. Т-м н-г-р- ж-в- с-а-а ж-н-а- ---------------------------- Там нагорі живе стара жінка. 0
T------o-i --yv- -ta-- zh-nk-. Tam nahori zhyve stara zhinka. T-m n-h-r- z-y-e s-a-a z-i-k-. ------------------------------ Tam nahori zhyve stara zhinka.
Tamo gore stanuje jedna debela žena. Т-- на---і -и-----в-та--і---. Там нагорі живе товста жінка. Т-м н-г-р- ж-в- т-в-т- ж-н-а- ----------------------------- Там нагорі живе товста жінка. 0
T-m---hor- --yve tov--- z-in-a. Tam nahori zhyve tovsta zhinka. T-m n-h-r- z-y-e t-v-t- z-i-k-. ------------------------------- Tam nahori zhyve tovsta zhinka.
Tamo dole stanuje jedna radoznala žena. Т-м вн--у-ж-в----п------ жі--а. Там внизу живе допитлива жінка. Т-м в-и-у ж-в- д-п-т-и-а ж-н-а- ------------------------------- Там внизу живе допитлива жінка. 0
T-----yzu-zh--- dop----v- -hin-a. Tam vnyzu zhyve dopytlyva zhinka. T-m v-y-u z-y-e d-p-t-y-a z-i-k-. --------------------------------- Tam vnyzu zhyve dopytlyva zhinka.
Naši gosti su bili dragi ljudi. Н----гос-і б--и ---’я--ими л--ьм-. Наші гості були люб’язними людьми. Н-ш- г-с-і б-л- л-б-я-н-м- л-д-м-. ---------------------------------- Наші гості були люб’язними людьми. 0
Nash- h--ti b-ly---ub--azn--y-ly--ʹmy. Nashi hosti buly lyub'yaznymy lyudʹmy. N-s-i h-s-i b-l- l-u-'-a-n-m- l-u-ʹ-y- -------------------------------------- Nashi hosti buly lyub'yaznymy lyudʹmy.
Naši gosti su bili kulturni ljudi. Наші--о-ті-б-л----іч------ --дьм-. Наші гості були ввічливими людьми. Н-ш- г-с-і б-л- в-і-л-в-м- л-д-м-. ---------------------------------- Наші гості були ввічливими людьми. 0
N-shi-ho--i--u-y--vi-h-y--my --u-ʹmy. Nashi hosti buly vvichlyvymy lyudʹmy. N-s-i h-s-i b-l- v-i-h-y-y-y l-u-ʹ-y- ------------------------------------- Nashi hosti buly vvichlyvymy lyudʹmy.
Naši gosti su bili interesantni ljudi. Н-ші----т- -ули-ц-ка-ими ----ми. Наші гості були цікавими людьми. Н-ш- г-с-і б-л- ц-к-в-м- л-д-м-. -------------------------------- Наші гості були цікавими людьми. 0
Nash- --s-i -uly-ts---vy-y -y-dʹ-y. Nashi hosti buly tsikavymy lyudʹmy. N-s-i h-s-i b-l- t-i-a-y-y l-u-ʹ-y- ----------------------------------- Nashi hosti buly tsikavymy lyudʹmy.
Ja imam dragu djecu. Я м-ю ми----ді---. Я маю милих дітей. Я м-ю м-л-х д-т-й- ------------------ Я маю милих дітей. 0
YA ma-u my-ykh d-te--. YA mayu mylykh ditey-. Y- m-y- m-l-k- d-t-y-. ---------------------- YA mayu mylykh ditey̆.
Ali komšije imaju bezobraznu djecu. А-е с---д- --ють з-х-а--х д-те-. Але сусіди мають зухвалих дітей. А-е с-с-д- м-ю-ь з-х-а-и- д-т-й- -------------------------------- Але сусіди мають зухвалих дітей. 0
Al---u-i-- -ay----z-k-va---- --tey-. Ale susidy mayutʹ zukhvalykh ditey-. A-e s-s-d- m-y-t- z-k-v-l-k- d-t-y-. ------------------------------------ Ale susidy mayutʹ zukhvalykh ditey̆.
Jesu li Vaša djeca dobra? В-----і-- ---ні? Ваші діти чемні? В-ш- д-т- ч-м-і- ---------------- Ваші діти чемні? 0
Va--i--ity-che--i? Vashi dity chemni? V-s-i d-t- c-e-n-? ------------------ Vashi dity chemni?

Skinuti MP3 (.zip datoteke)

Nije pronađen nijedan video!

Jedan jezik, mnogo varijeteta

Čak i kada govorimo samo jedan jezik, govorimo mnogo jezika. Jer nijedan jezik nije zatvoren sistem. Svaki jezik pokazuje mnoge različite dimenzije. Jezik je živi sistem. Govornici se uvijek usmjeravaju prema svojim sugovornicima. Stoga ljudi mijenjaju jezik koji govore. Ti varijeteti se pojavljuju u različitim oblicima. Svaki jezik, na primjer, ima istoriju. Ona se mijenjala i nastavit će se mijenjati. To se vidi po tome što stariji ljudi govore drugačije od mladih. U većini jezika takođerpostoje različiti dijalekti. Međutim, mnogi govornici dijalekata se mogu prilagoditi svojoj okolini. U određenim situacijama govore standardni jezik. Različite društvene grupe koriste različite jezike. Jezik mladih ili lovački žargon su primjer za to. Većina ljudi govori drugačije na poslu nego kod kuće. Mnogi na poslu koriste i stručni jezik. Razlike postoje i u usmenom i pismenom jeziku. Govorni jezik je većinom puno jednostavniji od pisanog. Ta razlika može biti jako velika. To je slučaj kad se pisani jezici dugo ne mijenjaju. Govornik tada mora prvo naučiti jezik koristiti pismo. Jezik žena i muškaraca se često razlikuje. U zapadnim društvima ta razlika nije jako velika. Međutim, postoje zemlje u kojima žene govore sasvim drugačije od muškaraca. U nekim kulturama uljudnost ima vlastiti jezični oblik. Pričanje uopće nije lako! Moramo paziti na mnoge različite stvari istovremeno...