Розмовник

uk Прикметники 2   »   nn Adjectives 2

79 [сімдесят дев’ять]

Прикметники 2

Прикметники 2

79 [syttini]

Adjectives 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська нінорст Відтворити більше
На мені синє плаття. Eg h-r --n b-- kj-l---- me-. Eg har ein blå kjole på meg. E- h-r e-n b-å k-o-e p- m-g- ---------------------------- Eg har ein blå kjole på meg. 0
На мені червоне плаття. E--ha---i- ---d kj--e--å----. Eg har ein raud kjole på meg. E- h-r e-n r-u- k-o-e p- m-g- ----------------------------- Eg har ein raud kjole på meg. 0
На мені зелене плаття. E----r ein --øn k--le ----e-. Eg har ein grøn kjole på meg. E- h-r e-n g-ø- k-o-e p- m-g- ----------------------------- Eg har ein grøn kjole på meg. 0
Я купую чорну сумку. E-------r-e- sv--t ves--. Eg kjøper ei svart veske. E- k-ø-e- e- s-a-t v-s-e- ------------------------- Eg kjøper ei svart veske. 0
Я купую коричневу сумку. E---j---r--i--ru- --sk-. Eg kjøper ei brun veske. E- k-ø-e- e- b-u- v-s-e- ------------------------ Eg kjøper ei brun veske. 0
Я купую білу сумку. Eg-kj-p-r -i -v-------e. Eg kjøper ei kvit veske. E- k-ø-e- e- k-i- v-s-e- ------------------------ Eg kjøper ei kvit veske. 0
Мені потрібен новий автомобіль. E- --e-g -i- n- bi-. Eg treng ein ny bil. E- t-e-g e-n n- b-l- -------------------- Eg treng ein ny bil. 0
Мені потрібен швидкий автомобіль. E- -r---------ask -i-. Eg treng ein rask bil. E- t-e-g e-n r-s- b-l- ---------------------- Eg treng ein rask bil. 0
Мені потрібен зручний автомобіль. Eg-t--n---i- komf-r---e- b--. Eg treng ein komfortabel bil. E- t-e-g e-n k-m-o-t-b-l b-l- ----------------------------- Eg treng ein komfortabel bil. 0
Там нагорі живе стара жінка. De----pe bu--det -- g-ma---ame. Der oppe bur det ei gamal dame. D-r o-p- b-r d-t e- g-m-l d-m-. ------------------------------- Der oppe bur det ei gamal dame. 0
Там нагорі живе товста жінка. Der oppe---- de--e--tjukk -a--. Der oppe bur det ei tjukk dame. D-r o-p- b-r d-t e- t-u-k d-m-. ------------------------------- Der oppe bur det ei tjukk dame. 0
Там внизу живе допитлива жінка. De- -e---bur --t -----sgj--r-- ----. Der nede bur det ei nysgjerrig dame. D-r n-d- b-r d-t e- n-s-j-r-i- d-m-. ------------------------------------ Der nede bur det ei nysgjerrig dame. 0
Наші гості були люб’язними людьми. G-e-t-n- vå-e-v-- hy-g----- f---. Gjestane våre var hyggelege folk. G-e-t-n- v-r- v-r h-g-e-e-e f-l-. --------------------------------- Gjestane våre var hyggelege folk. 0
Наші гості були ввічливими людьми. Gj--ta-e v-----a- --f-e-e---l-. Gjestane våre var høflege folk. G-e-t-n- v-r- v-r h-f-e-e f-l-. ------------------------------- Gjestane våre var høflege folk. 0
Наші гості були цікавими людьми. G---t-ne -åre--a- i-t-re-s-nt---o-k. Gjestane våre var interessante folk. G-e-t-n- v-r- v-r i-t-r-s-a-t- f-l-. ------------------------------------ Gjestane våre var interessante folk. 0
Я маю милих дітей. Eg h----ni-l---o-n. Eg har snille born. E- h-r s-i-l- b-r-. ------------------- Eg har snille born. 0
Але сусіди мають зухвалих дітей. Men n-b-a---ha--f--kke---r-. Men naboane har frekke born. M-n n-b-a-e h-r f-e-k- b-r-. ---------------------------- Men naboane har frekke born. 0
Ваші діти чемні? E- bo-n- ---- l-dig-? Er borna dine lydige? E- b-r-a d-n- l-d-g-? --------------------- Er borna dine lydige? 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Одна мова – багато варіантів

Навіть коли ми розмовляємо лише однією мовою – ми розмовляємо багатьмамовами. Адже ніяка мова не є замкненою в собі системою. В кожній мові виявляється багато різних вимірів. Мова є живим конструктом. Ті, хто говорить, завжди орієнтуються на своїх співбесідників. Тому люди варіюють мову, якою розмовляють. Ці варіанти проявляються у різних формах. Кожна мова, наприклад, має історію. Вона змінювалася і буде змінюватися також надалі. Це можна побачити по тому, що старі люди інакше розмовляють, ніж молоді. Також в більшості мов є різні діалекти. Але багато людей, що розмовляють діалектами, можуть пристосуватися до свого оточення. В певних ситуаціях вони говорять літературною мовою. Різні соціальні групи мають різні мови. Молодіжний сленг чи мисливський жаргон є такими прикладами. На роботі люди часто говорять інакше, ніж вдома. Багато людей використовують на роботі також фахову мову. Відмінності виявляються також в усній та в письмовій мові. Розмовна мова часто набагато простіша, ніж письмова. Ця відмінність може бути дуже великою. Це справедливо тоді, коли письмова форма мов довго не змінюється. Тоді ті, хто розмовляє, повинні спершу вчитися використовувати мову письмово. Часто також відрізняються мови жінок та чоловіків. У західних суспільствах ця відмінність не дуже велика. Але є країни, в яких жінки розмовляють зовсім інакше, ніж чоловіки. В деяких культурах ввічливість також має власні мовні форми. Отже – говорити не так просто! Під час цього ми мусимо одночасно звертати увагу на багато різних речей…