Розмовник

uk Минулий час 3   »   sl Preteklost 3

83 [вісімдесят три]

Минулий час 3

Минулий час 3

83 [triinosemdeset]

Preteklost 3

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська словенська Відтворити більше
Телефонувати t-----ni-a-i-(--g-v--jati s- p--tel-fon-) telefonirati (pogovarjati se po telefonu) t-l-f-n-r-t- (-o-o-a-j-t- s- p- t-l-f-n-) ----------------------------------------- telefonirati (pogovarjati se po telefonu) 0
Я телефонував / телефонувала. T-lef-n--a-(-- -e-. Telefoniral(a) sem. T-l-f-n-r-l-a- s-m- ------------------- Telefoniral(a) sem. 0
Я весь час телефонував / телефонувала. Ve- č-- s-m-tele-on-r--(a). Ves čas sem telefoniral(a). V-s č-s s-m t-l-f-n-r-l-a-. --------------------------- Ves čas sem telefoniral(a). 0
Запитувати vpra--ti vprašati v-r-š-t- -------- vprašati 0
Я запитав / запитала. V--ašal(a) --m. Vprašal(a) sem. V-r-š-l-a- s-m- --------------- Vprašal(a) sem. 0
Я запитував / запитувала завжди. Vedno-sem -pr--e-al(a). Vedno sem spraševal(a). V-d-o s-m s-r-š-v-l-a-. ----------------------- Vedno sem spraševal(a). 0
Розповідати p--ed--i povedati p-v-d-t- -------- povedati 0
Я розповів / розповіла. P--e-al(a----m. Povedal(a) sem. P-v-d-l-a- s-m- --------------- Povedal(a) sem. 0
Я розповів / розповіла цілу історію. Pov-da-(-) -em---l--z-odbo. Povedal(a) sem celo zgodbo. P-v-d-l-a- s-m c-l- z-o-b-. --------------------------- Povedal(a) sem celo zgodbo. 0
Вчитися u-i-- se učiti se u-i-i s- -------- učiti se 0
Я вчився / вчилася. Uč--(a- --m --. Učil(a) sem se. U-i-(-) s-m s-. --------------- Učil(a) sem se. 0
Я вчився / вчилася цілий вечір. Uči---- se--s- -e- v-č-r. Učil(a) sem se ves večer. U-i-(-) s-m s- v-s v-č-r- ------------------------- Učil(a) sem se ves večer. 0
Працювати de-a-i delati d-l-t- ------ delati 0
Я працював / працювала. Dela---- se-. Delal(a) sem. D-l-l-a- s-m- ------------- Delal(a) sem. 0
Я працював / працювала весь день. De-al----se----s--a-. Delal(a) sem ves dan. D-l-l-a- s-m v-s d-n- --------------------- Delal(a) sem ves dan. 0
Їсти jes-i jesti j-s-i ----- jesti 0
Я з’їв / з’їла. J-----(-e-l-)----. Jedel (jedla) sem. J-d-l (-e-l-) s-m- ------------------ Jedel (jedla) sem. 0
Я з’їв / з’їла усю їжу. P---d-l (-oj--la)-se---so ---n-. Pojedel (pojedla) sem vso hrano. P-j-d-l (-o-e-l-) s-m v-o h-a-o- -------------------------------- Pojedel (pojedla) sem vso hrano. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Історія мовознавства

Мови завжди приваблювали людей. Тому історія мовознавства дуже давня. Мовознавство – це систематичне вивчення мови. Вже тисячі років тому люди розмірковували про мову. При цьому різні культури розвинули різні системи. Так виникли різні системи, що описують мови. Сучасне мовознавство базується насамперед на античних теоріях. Особливо Греція започаткувала багато традицій. Але найстаріша праця про мову походить з Індії. Близько 3000 років тому вона була написана граматиком Шакатаяною. У античний час мовою займалися такі філософи як Платон. Потім римські автори розвинули свої теорії далі. У 8 столітті власні традиції розвинули також араби. Їх праці вже виявляють точні описи арабської мови. У Новий час насамперед цікавилися походженням мови. Особливо вчені цікавилися історією мови. У XVIII столітті почали порівнювати мови між собою. Так намагалися зрозуміти, як розвиваються мови. Пізніше сконцентрувалися на мовах як системах. В центрі досліджень постало питання, як функціонують мови. Сьогодні існує багато галузей мовознавства. За останні 50 років розвинулися багато нових дисциплін. Частково на них сильно вплинули інші науки. Наприклад, психолінгвістика або міжкультурні комунікації. Нові напрямки мовознавства дуже спеціалізовані. Таким прикладом є феміністична лінгвістика. Отож, історія мовознавства триває… Поки є мови – люди будуть про них думати!