Розмовник

uk Минулий час 3   »   zh 过去时3

83 [вісімдесят три]

Минулий час 3

Минулий час 3

83[八十三]

83 [Bāshísān]

过去时3

[guòqù shí 3]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська китайська (спрощена) Відтворити більше
Телефонувати 通电话-打电-） 通电话（打电话） 通-话-打-话- -------- 通电话（打电话） 0
t-n--di-nhuà ----d--n---) tōng diànhuà (dǎ diànhuà) t-n- d-à-h-à (-ǎ d-à-h-à- ------------------------- tōng diànhuà (dǎ diànhuà)
Я телефонував / телефонувала. 我 打过--话 --。 我 打过 电话 了 。 我 打- 电- 了 。 ----------- 我 打过 电话 了 。 0
wǒ-dǎ-u- -i-----le. wǒ dǎguò diànhuàle. w- d-g-ò d-à-h-à-e- ------------------- wǒ dǎguò diànhuàle.
Я весь час телефонував / телефонувала. 我 -直--- -话---。 我 一直 在打 电话 了 。 我 一- 在- 电- 了 。 -------------- 我 一直 在打 电话 了 。 0
W- -īz-- ----d- -iànhu--e. Wǒ yīzhí zài dǎ diànhuàle. W- y-z-í z-i d- d-à-h-à-e- -------------------------- Wǒ yīzhí zài dǎ diànhuàle.
Запитувати 提问题- --题，问 提问题， 问问题，问 提-题- 问-题-问 ---------- 提问题， 问问题，问 0
T--w-n-í, -----èntí- -èn Tí wèntí, wèn wèntí, wèn T- w-n-í- w-n w-n-í- w-n ------------------------ Tí wèntí, wèn wèntí, wèn
Я запитав / запитала. 我--- 了 。 我 问过 了 。 我 问- 了 。 -------- 我 问过 了 。 0
wǒ-wè--u---. wǒ wènguòle. w- w-n-u-l-. ------------ wǒ wènguòle.
Я запитував / запитувала завжди. 我 ----常 -----。 我 以前 经常 问 问题 。 我 以- 经- 问 问- 。 -------------- 我 以前 经常 问 问题 。 0
Wǒ--ǐ-iá- -īn-ch-n--wè--w---í. Wǒ yǐqián jīngcháng wèn wèntí. W- y-q-á- j-n-c-á-g w-n w-n-í- ------------------------------ Wǒ yǐqián jīngcháng wèn wèntí.
Розповідати 讲--描述、-诉、说-叙述 讲述、描述、告诉、说、叙述 讲-、-述-告-、-、-述 ------------- 讲述、描述、告诉、说、叙述 0
J-ǎ--sh-, --á--hù- gào--, -huō,-xù--ù Jiǎngshù, miáoshù, gàosù, shuō, xùshù J-ǎ-g-h-, m-á-s-ù- g-o-ù- s-u-, x-s-ù ------------------------------------- Jiǎngshù, miáoshù, gàosù, shuō, xùshù
Я розповів / розповіла. 我 说- - 。 我 说过 了 。 我 说- 了 。 -------- 我 说过 了 。 0
w- -h-ōg-ò-e. wǒ shuōguòle. w- s-u-g-ò-e- ------------- wǒ shuōguòle.
Я розповів / розповіла цілу історію. 我---整--- --说过 - 。 我 把 整个事情 都 说过 了 。 我 把 整-事- 都 说- 了 。 ----------------- 我 把 整个事情 都 说过 了 。 0
W------h-n-g---hì-----d-- s-uō--òl-. Wǒ bǎ zhěnggè shìqíng dōu shuōguòle. W- b- z-ě-g-è s-ì-í-g d-u s-u-g-ò-e- ------------------------------------ Wǒ bǎ zhěnggè shìqíng dōu shuōguòle.
Вчитися -习 学习 学- -- 学习 0
Xu-xí Xuéxí X-é-í ----- Xuéxí
Я вчився / вчилася. 我 ------。 我 学习 过了 。 我 学- 过- 。 --------- 我 学习 过了 。 0
w- -uéxíg----. wǒ xuéxíguòle. w- x-é-í-u-l-. -------------- wǒ xuéxíguòle.
Я вчився / вчилася цілий вечір. 我---了--个--上-。 我 学习了 整个 晚上 。 我 学-了 整- 晚- 。 ------------- 我 学习了 整个 晚上 。 0
W- xué-íl- ---n-g- -ǎnshà-g. Wǒ xuéxíle zhěnggè wǎnshàng. W- x-é-í-e z-ě-g-è w-n-h-n-. ---------------------------- Wǒ xuéxíle zhěnggè wǎnshàng.
Працювати 工- 工作 工- -- 工作 0
G-ng-uò Gōngzuò G-n-z-ò ------- Gōngzuò
Я працював / працювала. 我 工作 - 。 我 工作 了 。 我 工- 了 。 -------- 我 工作 了 。 0
w---ō-gz--le. wǒ gōngzuòle. w- g-n-z-ò-e- ------------- wǒ gōngzuòle.
Я працював / працювала весь день. 我-工- - 一整天-。 我 工作 了 一整天 。 我 工- 了 一-天 。 ------------ 我 工作 了 一整天 。 0
W- gōn-zu--- y- z---g-ti--. Wǒ gōngzuòle yī zhěng tiān. W- g-n-z-ò-e y- z-ě-g t-ā-. --------------------------- Wǒ gōngzuòle yī zhěng tiān.
Їсти 吃- 吃饭 吃- -- 吃饭 0
Chī-àn Chīfàn C-ī-à- ------ Chīfàn
Я з’їв / з’їла. 我 吃过 - 。 我 吃过 了 。 我 吃- 了 。 -------- 我 吃过 了 。 0
wǒ-chī-uò-e. wǒ chīguòle. w- c-ī-u-l-. ------------ wǒ chīguòle.
Я з’їв / з’їла усю їжу. 我 把 全-饭- --吃光 --。 我 把 全部饭菜 都 吃光 了 。 我 把 全-饭- 都 吃- 了 。 ----------------- 我 把 全部饭菜 都 吃光 了 。 0
W- b- --á-b--f-ncà--dōu c---guān-le. Wǒ bǎ quánbù fàncài dōu chī guāngle. W- b- q-á-b- f-n-à- d-u c-ī g-ā-g-e- ------------------------------------ Wǒ bǎ quánbù fàncài dōu chī guāngle.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Історія мовознавства

Мови завжди приваблювали людей. Тому історія мовознавства дуже давня. Мовознавство – це систематичне вивчення мови. Вже тисячі років тому люди розмірковували про мову. При цьому різні культури розвинули різні системи. Так виникли різні системи, що описують мови. Сучасне мовознавство базується насамперед на античних теоріях. Особливо Греція започаткувала багато традицій. Але найстаріша праця про мову походить з Індії. Близько 3000 років тому вона була написана граматиком Шакатаяною. У античний час мовою займалися такі філософи як Платон. Потім римські автори розвинули свої теорії далі. У 8 столітті власні традиції розвинули також араби. Їх праці вже виявляють точні описи арабської мови. У Новий час насамперед цікавилися походженням мови. Особливо вчені цікавилися історією мови. У XVIII столітті почали порівнювати мови між собою. Так намагалися зрозуміти, як розвиваються мови. Пізніше сконцентрувалися на мовах як системах. В центрі досліджень постало питання, як функціонують мови. Сьогодні існує багато галузей мовознавства. За останні 50 років розвинулися багато нових дисциплін. Частково на них сильно вплинули інші науки. Наприклад, психолінгвістика або міжкультурні комунікації. Нові напрямки мовознавства дуже спеціалізовані. Таким прикладом є феміністична лінгвістика. Отож, історія мовознавства триває… Поки є мови – люди будуть про них думати!