Розмовник

uk Складнопідрядні речення з чи   »   sk Vedľajšie vety s či

93 [дев’яносто три]

Складнопідрядні речення з чи

Складнопідрядні речення з чи

93 [deväťdesiattri]

Vedľajšie vety s či

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська словацька Відтворити більше
Я не знаю, чи він мене кохає. N--i-m--či -a ľúbi. Neviem, či ma ľúbi. N-v-e-, č- m- ľ-b-. ------------------- Neviem, či ma ľúbi. 0
Я не знаю, чи він повернеться. Nev-em, č- -a vr--i. Neviem, či sa vráti. N-v-e-, č- s- v-á-i- -------------------- Neviem, či sa vráti. 0
Я не знаю, чи він мені зателефонує. N----m---i mi -av-lá. Neviem, či mi zavolá. N-v-e-, č- m- z-v-l-. --------------------- Neviem, či mi zavolá. 0
Чи він мене любить? Či ----ôbe- -ú-i? Či ma vôbec ľúbi? Č- m- v-b-c ľ-b-? ----------------- Či ma vôbec ľúbi? 0
Чи він повернеться? Č---a----ec---áti? Či sa vôbec vráti? Č- s- v-b-c v-á-i- ------------------ Či sa vôbec vráti? 0
Чи зателефонує він мені? Č-------b-c-z-vol-? Či mi vôbec zavolá? Č- m- v-b-c z-v-l-? ------------------- Či mi vôbec zavolá? 0
Я запитую себе, чи думає він про мене. Pý-am -----i-n- m-----s--. Pýtam sa, či na mňa myslí. P-t-m s-, č- n- m-a m-s-í- -------------------------- Pýtam sa, či na mňa myslí. 0
Я запитую себе, чи має він іншу. P-tam---,--i-má ne--k---ruh-. Pýtam sa, či má nejakú druhú. P-t-m s-, č- m- n-j-k- d-u-ú- ----------------------------- Pýtam sa, či má nejakú druhú. 0
Я запитую себе, чи він бреше. Pýt-- -a- -- kl---. Pýtam sa, či klame. P-t-m s-, č- k-a-e- ------------------- Pýtam sa, či klame. 0
Чи думає він про мене? Či--en-na-m-a---slí? Či len na mňa myslí? Č- l-n n- m-a m-s-í- -------------------- Či len na mňa myslí? 0
Чи має він іншу? Č--len -emá ---a-ú --u--? Či len nemá nejakú druhú? Č- l-n n-m- n-j-k- d-u-ú- ------------------------- Či len nemá nejakú druhú? 0
Чи говорить він правду? Či -e- -o---í p-av--? Či len hovorí pravdu? Č- l-n h-v-r- p-a-d-? --------------------- Či len hovorí pravdu? 0
Я сумніваюся, що я дійсно йому подобаюсь. Po-h--ujem------- -i-ma m--s-ut-čne -ád. Pochybujem o tom, či ma má skutočne rád. P-c-y-u-e- o t-m- č- m- m- s-u-o-n- r-d- ---------------------------------------- Pochybujem o tom, či ma má skutočne rád. 0
Я сумніваюся, що він мені напише. Po-----j---o-to-, č- mi--ap---. Pochybujem o tom, či mi napíše. P-c-y-u-e- o t-m- č- m- n-p-š-. ------------------------------- Pochybujem o tom, či mi napíše. 0
Я сумніваюся, що він зі мною одружиться. P-c--bu-e- o to-,-či sa-so m-ou ---n-. Pochybujem o tom, či sa so mnou ožení. P-c-y-u-e- o t-m- č- s- s- m-o- o-e-í- -------------------------------------- Pochybujem o tom, či sa so mnou ožení. 0
Чи дійсно я йому подобаюсь? Ć---a-m--l-- n-ozaj ---? Ći ma má len naozaj rád? Ć- m- m- l-n n-o-a- r-d- ------------------------ Ći ma má len naozaj rád? 0
Чи дійсно він мені напише? Či-mi l-n n---še? Či mi len napíše? Č- m- l-n n-p-š-? ----------------- Či mi len napíše? 0
Чи дійсно він зі мною одружиться? Č- sa l---s- ---u---e--? Či sa len so mnou ožení? Č- s- l-n s- m-o- o-e-í- ------------------------ Či sa len so mnou ožení? 0

Як мозок вчить граматику?

Немовлятами ми починаємо з того, що вчимо рідну мову. Це відбувається цілком автоматично. Ми цього не помічаємо. Але наш мозок під час навчання повинен виконувати велику роботу. Коли ми, наприклад, вчимо граматику, він має багато роботи. Кожного дня він чує нові речі. Він постійно отримує нові імпульси. Але мозок не може обробляти індивідуально кожен імпульс. Він повинен діяти економно. Тому він орієнтується на закономірності. Мозок помічає собі те, що він часто чує. Він реєструє, як часто відбувається певне діло. Потім з цих прикладів він виробляє граматичне правило. Діти знають, вірне чи хибне речення. Але вони не знають, чому це так. Їх мозок знає правила, хоча не вивчав їх. Дорослі вчать мову інакше. Вони вже знають структури своєї рідної мови. Вони створюють базис для нових граматичних правил. Щоби вчитися, дорослим потрібні уроки. Коли мозок вчить граматику, він має тверду систему. Це стає очевидним, наприклад, на іменниках та дієсловах. Вони зберігаються в різних ділянках мозку. Під час їх обробки активні різні ділянки. Також інакше вивчаються прості правила, ніж складні. Для складних правил разом працюють більше ділянок мозку. Як саме мозок вчить граматику – ще не досліджено. Але відомо, що теоретично він може вивчити будь-яку граматику…