Розмовник

uk У місті   »   sk V meste

25 [двадцять п’ять]

У місті

У місті

25 [dvadsaťpäť]

V meste

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська словацька Відтворити більше
Я хотів би / хотіла б на вокзал. C--el-by-so- ----n- ---e------ --a---u. Chcel by som ísť na železničnú stanicu. C-c-l b- s-m í-ť n- ž-l-z-i-n- s-a-i-u- --------------------------------------- Chcel by som ísť na železničnú stanicu. 0
Я хотів би / хотіла б до аеропорту. Ch-el-b- som-í---n- -et-s--. Chcel by som ísť na letisko. C-c-l b- s-m í-ť n- l-t-s-o- ---------------------------- Chcel by som ísť na letisko. 0
Я хотів би / хотіла б в центр міста. Chc-l-b---o----- d- --nt-a. Chcel by som ísť do centra. C-c-l b- s-m í-ť d- c-n-r-. --------------------------- Chcel by som ísť do centra. 0
Як дістатися на вокзал? A-o--- d-s-a-em--a-----zni-nú----n---? Ako sa dostanem na železničnú stanicu? A-o s- d-s-a-e- n- ž-l-z-i-n- s-a-i-u- -------------------------------------- Ako sa dostanem na železničnú stanicu? 0
Як дістатися до аеропорту? Ak-----do-tane---a-l--i---? Ako sa dostanem na letisko? A-o s- d-s-a-e- n- l-t-s-o- --------------------------- Ako sa dostanem na letisko? 0
Як дістатися до центру міста? A-o s--do-tan-m -o-ce-tr-? Ako sa dostanem do centra? A-o s- d-s-a-e- d- c-n-r-? -------------------------- Ako sa dostanem do centra? 0
Мені потрібне таксі. Po-re---em-t---k. Potrebujem taxík. P-t-e-u-e- t-x-k- ----------------- Potrebujem taxík. 0
Мені потрібна мапа міста. Po-re-uj-m--ap--m-s--. Potrebujem mapu mesta. P-t-e-u-e- m-p- m-s-a- ---------------------- Potrebujem mapu mesta. 0
Мені потрібен готель. P--rebujem ho---. Potrebujem hotel. P-t-e-u-e- h-t-l- ----------------- Potrebujem hotel. 0
Я хотів би / хотіла б найняти автомобіль. C--el--y---- -----enajať-a-t-. Chcel by som si prenajať auto. C-c-l b- s-m s- p-e-a-a- a-t-. ------------------------------ Chcel by som si prenajať auto. 0
Ось моя кредитна картка. T-----mo---k-ed-tn- k-r-a. Tu je moja kreditná karta. T- j- m-j- k-e-i-n- k-r-a- -------------------------- Tu je moja kreditná karta. 0
Ось мої права. Tu j- -ôj vo-ičs-ý-pr-u-a-. Tu je môj vodičský preukaz. T- j- m-j v-d-č-k- p-e-k-z- --------------------------- Tu je môj vodičský preukaz. 0
Що можна оглянути в місті? Čo-v---k---- d--vi-i-ť-- m--te? Čo všetko sa dá vidieť v meste? Č- v-e-k- s- d- v-d-e- v m-s-e- ------------------------------- Čo všetko sa dá vidieť v meste? 0
Ідіть в старе місто. C-oďt---o--t------m-st-. Choďte do starého mesta. C-o-t- d- s-a-é-o m-s-a- ------------------------ Choďte do starého mesta. 0
Візьміть участь в екскурсії до міста. U--b-e--i -kr---- ja--- po-me-t-. Urobte si okružnú jazdu po meste. U-o-t- s- o-r-ž-ú j-z-u p- m-s-e- --------------------------------- Urobte si okružnú jazdu po meste. 0
Ідіть до порту. C-oď---do p-í-t--u. Choďte do prístavu. C-o-t- d- p-í-t-v-. ------------------- Choďte do prístavu. 0
Візьміть участь в екскурсії до порту. U-ob----i-okružnú ja--u-po p-ís----. Urobte si okružnú jazdu po prístave. U-o-t- s- o-r-ž-ú j-z-u p- p-í-t-v-. ------------------------------------ Urobte si okružnú jazdu po prístave. 0
Які є ще визначні місця? A-é p--ä---od---t---- tu -š-e-ok--m t-ho? Aké pamätihodnosti sú tu ešte okrem toho? A-é p-m-t-h-d-o-t- s- t- e-t- o-r-m t-h-? ----------------------------------------- Aké pamätihodnosti sú tu ešte okrem toho? 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Слов’янські мови

Для 300 мільйонів чоловік рідною є одна із слов’янських мов. Слов’янські мови належать до індоєвропейських мов. Існує близько 20 слов’янських мов. Найважливішою серед них є російська. Понад 150 мільйонів людей розмовляє російською як рідною мовою. Потім йдуть польська та українська мови, кожна з 50 мільйонами носіїв. Мовознавство розділяє слов’янські мови на групи. Є західнослов’янські, східнослов’янські та південнослов’янські мови. До західнослов’янських мов належать польська, чеська та словацька. Російська, українська та білоруська є східнослов’янськими мовами. Південнослов’янські мови складають сербська, хорватська та болгарська. Крім того, є багато інших слов’янських мов. Але ними розмовляє відносно мало людей. Слов’янські мови походять від спільної прамови. З неї відносно пізно розвинулися окремі мови. Таким чином, вони молодші ніж германські і романські мови. Лексика слов’янських мов значною мірою подібна. Це пов’язано з тим, що вони відокремилися одна від одної відносно недавно. З наукової точки зору слов’янські мови є консервативними. Це означає, що вони містять ще багато старих структур. Інші індоєвропейські мови втратили ці старі форми. Через це слов’янські мови дуже цікаві для дослідників. З їх допомогою можна робити висновки щодо більш давніх мов. ¬ Так дослідники можуть реконструювати індоєвропейську. Характерним для слов’янських мов є мала кількість голосних. Крім того, є багато звуків, які не зустрічаються в інших мовах. Через це особливо мешканці західної Європи мають проблеми з вимовою. Але не бійтеся – все буде добре! Або польською: Wszystko będzie dobrze!