Розмовник

uk Присвійні займенники 2   »   bg Притежателни местоимения 2

67 [шістдесят сім]

Присвійні займенники 2

Присвійні займенники 2

67 [шейсет и седем]

67 [sheyset i sedem]

Притежателни местоимения 2

[Pritezhatelni mestoimeniya 2]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська болгарська Відтворити більше
Окуляри Очи-а Очила О-и-а ----- Очила 0
Och--a Ochila O-h-l- ------ Ochila
Він забув свої окуляри. Той з--рави-с-о-т- -чи-а-- оч-лата с-. Той забрави своите очила / очилата си. Т-й з-б-а-и с-о-т- о-и-а / о-и-а-а с-. -------------------------------------- Той забрави своите очила / очилата си. 0
Toy--ab--vi ----te--ch----/-o---l-t- --. Toy zabravi svoite ochila / ochilata si. T-y z-b-a-i s-o-t- o-h-l- / o-h-l-t- s-. ---------------------------------------- Toy zabravi svoite ochila / ochilata si.
Де ж його окуляри? К--е л- -- -ег-вит- очи-- /--чилат----? Къде ли са неговите очила / очилата му? К-д- л- с- н-г-в-т- о-и-а / о-и-а-а м-? --------------------------------------- Къде ли са неговите очила / очилата му? 0
Ky-e-l- -a ne-----e -chi-- /-o------- mu? Kyde li sa negovite ochila / ochilata mu? K-d- l- s- n-g-v-t- o-h-l- / o-h-l-t- m-? ----------------------------------------- Kyde li sa negovite ochila / ochilata mu?
Годинник Ч-со-ник Часовник Ч-с-в-и- -------- Часовник 0
C-aso-n-k Chasovnik C-a-o-n-k --------- Chasovnik
Його годинник попсутий. Нег--и----------- / ---овн---т му е--овре-ен. Неговият часовник / часовникът му е повреден. Н-г-в-я- ч-с-в-и- / ч-с-в-и-ъ- м- е п-в-е-е-. --------------------------------------------- Неговият часовник / часовникът му е повреден. 0
N-g---y-t ----o--i- /---a-o-----t--u--e----r-d-n. Negoviyat chasovnik / chasovnikyt mu ye povreden. N-g-v-y-t c-a-o-n-k / c-a-o-n-k-t m- y- p-v-e-e-. ------------------------------------------------- Negoviyat chasovnik / chasovnikyt mu ye povreden.
Годинник висить на стіні. Час-в-икъ- в-си н--с---а-а. Часовникът виси на стената. Ч-с-в-и-ъ- в-с- н- с-е-а-а- --------------------------- Часовникът виси на стената. 0
C-a--vnik---v-si----ste-a--. Chasovnikyt visi na stenata. C-a-o-n-k-t v-s- n- s-e-a-a- ---------------------------- Chasovnikyt visi na stenata.
Паспорт Па-порт Паспорт П-с-о-т ------- Паспорт 0
Pasport Pasport P-s-o-t ------- Pasport
Він загубив свій паспорт. Той за--би-с----п----р- / -а--о--а---. Той загуби своя паспорт / паспорта си. Т-й з-г-б- с-о- п-с-о-т / п-с-о-т- с-. -------------------------------------- Той загуби своя паспорт / паспорта си. 0
T-y za---- sv----p--po-t /-pa-p-r-a--i. Toy zagubi svoya pasport / pasporta si. T-y z-g-b- s-o-a p-s-o-t / p-s-o-t- s-. --------------------------------------- Toy zagubi svoya pasport / pasporta si.
Де ж його паспорт? Къде -и - н---в-ят -ас---т-/-п-с---тът му? Къде ли е неговият паспорт / паспортът му? К-д- л- е н-г-в-я- п-с-о-т / п-с-о-т-т м-? ------------------------------------------ Къде ли е неговият паспорт / паспортът му? 0
K-d------e n----i-a- -a-po---/-p-spo-tyt-m-? Kyde li ye negoviyat pasport / pasportyt mu? K-d- l- y- n-g-v-y-t p-s-o-t / p-s-o-t-t m-? -------------------------------------------- Kyde li ye negoviyat pasport / pasportyt mu?
вони – їх т-----ехе------ои /-си те – техен / свои / си т- – т-х-н / с-о- / с- ---------------------- те – техен / свои / си 0
te-- t-k--- --s--- /--i te – tekhen / svoi / si t- – t-k-e- / s-o- / s- ----------------------- te – tekhen / svoi / si
Діти не можуть знайти своїх батьків. Де--т- -е--ог-т-да --м--я- -во-те--оди--ли-----дит--и-е --. Децата не могат да намерят своите родители / родителите си. Д-ц-т- н- м-г-т д- н-м-р-т с-о-т- р-д-т-л- / р-д-т-л-т- с-. ----------------------------------------------------------- Децата не могат да намерят своите родители / родителите си. 0
De---ta----m-gat da -a--ry-t--vo-te-r--ite-- ---odi---------. Detsata ne mogat da nameryat svoite roditeli / roditelite si. D-t-a-a n- m-g-t d- n-m-r-a- s-o-t- r-d-t-l- / r-d-t-l-t- s-. ------------------------------------------------------------- Detsata ne mogat da nameryat svoite roditeli / roditelite si.
Але ж ось йдуть їх батьки! Но е- -ам ---н-те --д--е-- --р-дители---и- идват! Но ей там техните родители / родителите им идват! Н- е- т-м т-х-и-е р-д-т-л- / р-д-т-л-т- и- и-в-т- ------------------------------------------------- Но ей там техните родители / родителите им идват! 0
N- -e------t-k----e-ro-ite---/--o-it---------idvat! No yey tam tekhnite roditeli / roditelite im idvat! N- y-y t-m t-k-n-t- r-d-t-l- / r-d-t-l-t- i- i-v-t- --------------------------------------------------- No yey tam tekhnite roditeli / roditelite im idvat!
Ви – Ваш Вие-- -аш-/ Ви Вие – Ваш / Ви В-е – В-ш / В- -------------- Вие – Ваш / Ви 0
V-e-–--a---/--i Vie – Vash / Vi V-e – V-s- / V- --------------- Vie – Vash / Vi
Як ваша подорож, пане Мюллер? Ка- б-ше-Ва-е-о --ту--н--/ пъ-ув-не-- Ви- -о-подин Мюл--? Как беше Вашето пътуване / пътуването Ви, господин Мюлер? К-к б-ш- В-ш-т- п-т-в-н- / п-т-в-н-т- В-, г-с-о-и- М-л-р- --------------------------------------------------------- Как беше Вашето пътуване / пътуването Ви, господин Мюлер? 0
K-----she -a---to-p--u-a---- ---uv--eto V-, ---po-in-M-ule-? Kak beshe Vasheto pytuvane / pytuvaneto Vi, gospodin Myuler? K-k b-s-e V-s-e-o p-t-v-n- / p-t-v-n-t- V-, g-s-o-i- M-u-e-? ------------------------------------------------------------ Kak beshe Vasheto pytuvane / pytuvaneto Vi, gospodin Myuler?
Де ваша дружина, пане Мюллер? К-д--е --ш----ж-н--- -е-- В-, --с-о-ин-Мю---? Къде е Вашата жена / жена Ви, господин Мюлер? К-д- е В-ш-т- ж-н- / ж-н- В-, г-с-о-и- М-л-р- --------------------------------------------- Къде е Вашата жена / жена Ви, господин Мюлер? 0
Kyd- -e----ha----h-n- / z-e-- V----o-podin-Myu-er? Kyde ye Vashata zhena / zhena Vi, gospodin Myuler? K-d- y- V-s-a-a z-e-a / z-e-a V-, g-s-o-i- M-u-e-? -------------------------------------------------- Kyde ye Vashata zhena / zhena Vi, gospodin Myuler?
Ви – ваша В---– Ваш --Ви Вие – Ваш / Ви В-е – В-ш / В- -------------- Вие – Ваш / Ви 0
V-- - Va-- /-Vi Vie – Vash / Vi V-e – V-s- / V- --------------- Vie – Vash / Vi
Як ваша подорож пані Шмідт? К----е-е В----о--ът--а---- п-т-ва--т- Ви,-госпож----и-? Как беше Вашето пътуване / пътуването Ви, госпожо Шмит? К-к б-ш- В-ш-т- п-т-в-н- / п-т-в-н-т- В-, г-с-о-о Ш-и-? ------------------------------------------------------- Как беше Вашето пътуване / пътуването Ви, госпожо Шмит? 0
Ka- ----e--as-eto--y--v-n- - --------to--i,-go-p-zh- Sh-it? Kak beshe Vasheto pytuvane / pytuvaneto Vi, gospozho Shmit? K-k b-s-e V-s-e-o p-t-v-n- / p-t-v-n-t- V-, g-s-o-h- S-m-t- ----------------------------------------------------------- Kak beshe Vasheto pytuvane / pytuvaneto Vi, gospozho Shmit?
Де Ваш чоловік, пані Шмідт? Къд--- Ваши----ъж /--ъжъ--Ви, госпо-о--ми-? Къде е Вашият мъж / мъжът Ви, госпожо Шмит? К-д- е В-ш-я- м-ж / м-ж-т В-, г-с-о-о Ш-и-? ------------------------------------------- Къде е Вашият мъж / мъжът Ви, госпожо Шмит? 0
Kyd---e -----yat --z-------hyt Vi, --spo--- ----t? Kyde ye Vashiyat myzh / myzhyt Vi, gospozho Shmit? K-d- y- V-s-i-a- m-z- / m-z-y- V-, g-s-o-h- S-m-t- -------------------------------------------------- Kyde ye Vashiyat myzh / myzhyt Vi, gospozho Shmit?

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Генетичні мутації роблять можливим мовлення

З усіх живих істот у світі лише людина може говорити. Це відрізняє її від тварин і рослин. Природно, спілкуються між собою також тварини і рослини. Однак вони не володіють складною складовою мовою. Але чому люди можуть розмовляти? Щоб говорити, потрібні певні органічні ознаки. Ці тілесні властивості є лише у людини. Але це не само собою зрозуміле, що вона їх розвинула. В історії еволюції нічого не відбувається без причини. Колись людина почала говорити. Коли це сталося точно – ще невідомо. Але повинно було щось трапитися, що дало людям мову. Дослідники вважають, що за це відповідальна генетична мутація. Антропологи порівняли спадковість різних живих істот. Відомо, що на мову впливає певний ген. Люди, в яких він пошкоджений, мають проблеми з мовами. Вони не можуть добре висловлюватися і гірше розуміють слова. Цей ген було досліджено в людей, мавп та мишей. В людей та шимпанзе він дуже подібний. Можна виявити лише дві невеликі відмінності. Але в мозку ці відмінності стають помітними. Разом з іншими генами вони впливають на певні види активності мозку. Завдяки цьому людина може говорити, а мавпа – ні. Але це ще не вирішує загадку людської мови. Адже лише однієї генетичної мутації недостатньо, щоб можна було говорити. Дослідники імплантували людський ген мишам. Через це вони не змогли говорити… Їх писк мав інший тон!