Розмовник

uk У місті   »   es En la ciudad

25 [двадцять п’ять]

У місті

У місті

25 [veinticinco]

En la ciudad

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська іспанська Відтворити більше
Я хотів би / хотіла б на вокзал. M--gu---rí- ---a -a e---ció-. Me gustaría ir a la estación. M- g-s-a-í- i- a l- e-t-c-ó-. ----------------------------- Me gustaría ir a la estación.
Я хотів би / хотіла б до аеропорту. M- gu--a-------a----r--u-rto. Me gustaría ir al aeropuerto. M- g-s-a-í- i- a- a-r-p-e-t-. ----------------------------- Me gustaría ir al aeropuerto.
Я хотів би / хотіла б в центр міста. Me-g-s---ía-i--al c-------e--a --u-a-. Me gustaría ir al centro de la ciudad. M- g-s-a-í- i- a- c-n-r- d- l- c-u-a-. -------------------------------------- Me gustaría ir al centro de la ciudad.
Як дістатися на вокзал? ¿-ómo s- -a a-l- e-ta-i--? ¿Cómo se va a la estación? ¿-ó-o s- v- a l- e-t-c-ó-? -------------------------- ¿Cómo se va a la estación?
Як дістатися до аеропорту? ¿Có------v- al ----p--rto? ¿Cómo se va al aeropuerto? ¿-ó-o s- v- a- a-r-p-e-t-? -------------------------- ¿Cómo se va al aeropuerto?
Як дістатися до центру міста? ¿C-mo -e v---l-c--tr- de -a ci----? ¿Cómo se va al centro de la ciudad? ¿-ó-o s- v- a- c-n-r- d- l- c-u-a-? ----------------------------------- ¿Cómo se va al centro de la ciudad?
Мені потрібне таксі. Yo--ec----- -n--ax-. Yo necesito un taxi. Y- n-c-s-t- u- t-x-. -------------------- Yo necesito un taxi.
Мені потрібна мапа міста. Yo ne--si----n ------de l- -i-da-. Yo necesito un plano de la ciudad. Y- n-c-s-t- u- p-a-o d- l- c-u-a-. ---------------------------------- Yo necesito un plano de la ciudad.
Мені потрібен готель. Yo---ce-ito ---h-t--. Yo necesito un hotel. Y- n-c-s-t- u- h-t-l- --------------------- Yo necesito un hotel.
Я хотів би / хотіла б найняти автомобіль. M--g-st--ía a-qui--r -n-c-c--. Me gustaría alquilar un coche. M- g-s-a-í- a-q-i-a- u- c-c-e- ------------------------------ Me gustaría alquilar un coche.
Ось моя кредитна картка. Aq----i--e ----a--e-a ---cr-----. Aquí tiene mi tarjeta de crédito. A-u- t-e-e m- t-r-e-a d- c-é-i-o- --------------------------------- Aquí tiene mi tarjeta de crédito.
Ось мої права. Aqu- t--n- ---per-i-o-d--c-ndu--r. Aquí tiene mi permiso de conducir. A-u- t-e-e m- p-r-i-o d- c-n-u-i-. ---------------------------------- Aquí tiene mi permiso de conducir.
Що можна оглянути в місті? ¿------y-p-r---e-----l- c--d--? ¿Qué hay para ver en la ciudad? ¿-u- h-y p-r- v-r e- l- c-u-a-? ------------------------------- ¿Qué hay para ver en la ciudad?
Ідіть в старе місто. V-y- al--a--o-a-----o de--- c-----. Vaya al casco antiguo de la ciudad. V-y- a- c-s-o a-t-g-o d- l- c-u-a-. ----------------------------------- Vaya al casco antiguo de la ciudad.
Візьміть участь в екскурсії до міста. D---na v-e--- --r ---c-u-ad. Dé una vuelta por la ciudad. D- u-a v-e-t- p-r l- c-u-a-. ---------------------------- Dé una vuelta por la ciudad.
Ідіть до порту. V--a -l p--r-o. Vaya al puerto. V-y- a- p-e-t-. --------------- Vaya al puerto.
Візьміть участь в екскурсії до порту. Hág--e-un- -i--t- -- pu--t-. Hágale una visita al puerto. H-g-l- u-a v-s-t- a- p-e-t-. ---------------------------- Hágale una visita al puerto.
Які є ще визначні місця? ¿-u- o-ro- --g---s de--n-er-s-hay ad---s de é---s? ¿Qué otros lugares de interés hay además de éstos? ¿-u- o-r-s l-g-r-s d- i-t-r-s h-y a-e-á- d- é-t-s- -------------------------------------------------- ¿Qué otros lugares de interés hay además de éstos?

Слов’янські мови

Для 300 мільйонів чоловік рідною є одна із слов’янських мов. Слов’янські мови належать до індоєвропейських мов. Існує близько 20 слов’янських мов. Найважливішою серед них є російська. Понад 150 мільйонів людей розмовляє російською як рідною мовою. Потім йдуть польська та українська мови, кожна з 50 мільйонами носіїв. Мовознавство розділяє слов’янські мови на групи. Є західнослов’янські, східнослов’янські та південнослов’янські мови. До західнослов’янських мов належать польська, чеська та словацька. Російська, українська та білоруська є східнослов’янськими мовами. Південнослов’янські мови складають сербська, хорватська та болгарська. Крім того, є багато інших слов’янських мов. Але ними розмовляє відносно мало людей. Слов’янські мови походять від спільної прамови. З неї відносно пізно розвинулися окремі мови. Таким чином, вони молодші ніж германські і романські мови. Лексика слов’янських мов значною мірою подібна. Це пов’язано з тим, що вони відокремилися одна від одної відносно недавно. З наукової точки зору слов’янські мови є консервативними. Це означає, що вони містять ще багато старих структур. Інші індоєвропейські мови втратили ці старі форми. Через це слов’янські мови дуже цікаві для дослідників. З їх допомогою можна робити висновки щодо більш давніх мов. ¬ Так дослідники можуть реконструювати індоєвропейську. Характерним для слов’янських мов є мала кількість голосних. Крім того, є багато звуків, які не зустрічаються в інших мовах. Через це особливо мешканці західної Європи мають проблеми з вимовою. Але не бійтеся – все буде добре! Або польською: Wszystko będzie dobrze!