Розмовник

uk У місті   »   ru В городе

25 [двадцять п’ять]

У місті

У місті

25 [двадцать пять]

25 [dvadtsatʹ pyatʹ]

В городе

[V gorode]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська російська Відтворити більше
Я хотів би / хотіла б на вокзал. Мне--у-но-н- -окз--. Мне нужно на вокзал. М-е н-ж-о н- в-к-а-. -------------------- Мне нужно на вокзал. 0
M-----zhno n- vo-z-l. Mne nuzhno na vokzal. M-e n-z-n- n- v-k-a-. --------------------- Mne nuzhno na vokzal.
Я хотів би / хотіла б до аеропорту. Мн---ужн--в---р--о--. Мне нужно в аэропорт. М-е н-ж-о в а-р-п-р-. --------------------- Мне нужно в аэропорт. 0
Mn--n-zh-o-v------or-. Mne nuzhno v aeroport. M-e n-z-n- v a-r-p-r-. ---------------------- Mne nuzhno v aeroport.
Я хотів би / хотіла б в центр міста. Мне --ж-о-в-ц-нт- -ор---. Мне нужно в центр города. М-е н-ж-о в ц-н-р г-р-д-. ------------------------- Мне нужно в центр города. 0
M---nu-----v t-en-r --r-da. Mne nuzhno v tsentr goroda. M-e n-z-n- v t-e-t- g-r-d-. --------------------------- Mne nuzhno v tsentr goroda.
Як дістатися на вокзал? Как-м-- -о---ть н--в--зал? Как мне попасть на вокзал? К-к м-е п-п-с-ь н- в-к-а-? -------------------------- Как мне попасть на вокзал? 0
Ka- m---po-as---na--o--al? Kak mne popastʹ na vokzal? K-k m-e p-p-s-ʹ n- v-k-a-? -------------------------- Kak mne popastʹ na vokzal?
Як дістатися до аеропорту? Ка--мн- по--сть------о--р-? Как мне попасть в аэропорт? К-к м-е п-п-с-ь в а-р-п-р-? --------------------------- Как мне попасть в аэропорт? 0
Ka---ne -opas-ʹ-v aeropo-t? Kak mne popastʹ v aeroport? K-k m-e p-p-s-ʹ v a-r-p-r-? --------------------------- Kak mne popastʹ v aeroport?
Як дістатися до центру міста? Ка--мне---п---ь-в ----р -о---а? Как мне попасть в центр города? К-к м-е п-п-с-ь в ц-н-р г-р-д-? ------------------------------- Как мне попасть в центр города? 0
Ka- -ne---p--t- ---------go--d-? Kak mne popastʹ v tsentr goroda? K-k m-e p-p-s-ʹ v t-e-t- g-r-d-? -------------------------------- Kak mne popastʹ v tsentr goroda?
Мені потрібне таксі. М-е---жн- -а-си. Мне нужно такси. М-е н-ж-о т-к-и- ---------------- Мне нужно такси. 0
Mn--n-zh----a--i. Mne nuzhno taksi. M-e n-z-n- t-k-i- ----------------- Mne nuzhno taksi.
Мені потрібна мапа міста. М-е--ужна-к--------од-. Мне нужна карта города. М-е н-ж-а к-р-а г-р-д-. ----------------------- Мне нужна карта города. 0
M-- nuzh-a--a--a-g--od-. Mne nuzhna karta goroda. M-e n-z-n- k-r-a g-r-d-. ------------------------ Mne nuzhna karta goroda.
Мені потрібен готель. М-е-------г-с--ни--. Мне нужна гостиница. М-е н-ж-а г-с-и-и-а- -------------------- Мне нужна гостиница. 0
M-e -----a -o---n-tsa. Mne nuzhna gostinitsa. M-e n-z-n- g-s-i-i-s-. ---------------------- Mne nuzhna gostinitsa.
Я хотів би / хотіла б найняти автомобіль. Я---т-л -ы --х-те-а -ы в--т- -а--н- н- -----т. Я хотел бы / хотела бы взять машину на прокат. Я х-т-л б- / х-т-л- б- в-я-ь м-ш-н- н- п-о-а-. ---------------------------------------------- Я хотел бы / хотела бы взять машину на прокат. 0
Y- khot-l--y-- ----el---y vz-atʹ----hi---na-pr--at. Ya khotel by / khotela by vzyatʹ mashinu na prokat. Y- k-o-e- b- / k-o-e-a b- v-y-t- m-s-i-u n- p-o-a-. --------------------------------------------------- Ya khotel by / khotela by vzyatʹ mashinu na prokat.
Ось моя кредитна картка. В---моя -ре-итная-к-рт-чка. Вот моя кредитная карточка. В-т м-я к-е-и-н-я к-р-о-к-. --------------------------- Вот моя кредитная карточка. 0
Vo- ---- k--d-t-aya k---och--. Vot moya kreditnaya kartochka. V-t m-y- k-e-i-n-y- k-r-o-h-a- ------------------------------ Vot moya kreditnaya kartochka.
Ось мої права. Вот м-- води-ел--ки- пра--. Вот мои водительские права. В-т м-и в-д-т-л-с-и- п-а-а- --------------------------- Вот мои водительские права. 0
Vo--moi---d---l-s-i-e---av-. Vot moi voditelʹskiye prava. V-t m-i v-d-t-l-s-i-e p-a-a- ---------------------------- Vot moi voditelʹskiye prava.
Що можна оглянути в місті? Что мо--о-у-----ь ---о-оде? Что можно увидеть в городе? Ч-о м-ж-о у-и-е-ь в г-р-д-? --------------------------- Что можно увидеть в городе? 0
Ch-o-m---no-u-i-e---v-----d-? Chto mozhno uvidetʹ v gorode? C-t- m-z-n- u-i-e-ʹ v g-r-d-? ----------------------------- Chto mozhno uvidetʹ v gorode?
Ідіть в старе місто. И--т--в--та--й --ро-. Идите в старый город. И-и-е в с-а-ы- г-р-д- --------------------- Идите в старый город. 0
Id--e - -t-r-y-go-o-. Idite v staryy gorod. I-i-e v s-a-y- g-r-d- --------------------- Idite v staryy gorod.
Візьміть участь в екскурсії до міста. С-в--ш--- --зо-ну--экскур--- п- г-р---. Совершите обзорную экскурсию по городу. С-в-р-и-е о-з-р-у- э-с-у-с-ю п- г-р-д-. --------------------------------------- Совершите обзорную экскурсию по городу. 0
S--ersh----o-z--n-yu ---kurs-y- -o -orod-. Sovershite obzornuyu ekskursiyu po gorodu. S-v-r-h-t- o-z-r-u-u e-s-u-s-y- p- g-r-d-. ------------------------------------------ Sovershite obzornuyu ekskursiyu po gorodu.
Ідіть до порту. Сходит--в-порт. Сходите в порт. С-о-и-е в п-р-. --------------- Сходите в порт. 0
Skho---- --po-t. Skhodite v port. S-h-d-t- v p-r-. ---------------- Skhodite v port.
Візьміть участь в екскурсії до порту. С--зд-те н- ---кур-и--п-------. Съездите на экскурсию по порту. С-е-д-т- н- э-с-у-с-ю п- п-р-у- ------------------------------- Съездите на экскурсию по порту. 0
Sʺyezd-te na e----r-iy--po-p-r--. Sʺyezdite na ekskursiyu po portu. S-y-z-i-e n- e-s-u-s-y- p- p-r-u- --------------------------------- Sʺyezdite na ekskursiyu po portu.
Які є ще визначні місця? К--и--дост-п---еч-т-л--ос-и -с-ь кром----го? Какие достопримечательности есть кроме того? К-к-е д-с-о-р-м-ч-т-л-н-с-и е-т- к-о-е т-г-? -------------------------------------------- Какие достопримечательности есть кроме того? 0
Kak-y--dos-opr-m-ch--el-nost- y-------ome t-g-? Kakiye dostoprimechatelʹnosti yestʹ krome togo? K-k-y- d-s-o-r-m-c-a-e-ʹ-o-t- y-s-ʹ k-o-e t-g-? ----------------------------------------------- Kakiye dostoprimechatelʹnosti yestʹ krome togo?

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Слов’янські мови

Для 300 мільйонів чоловік рідною є одна із слов’янських мов. Слов’янські мови належать до індоєвропейських мов. Існує близько 20 слов’янських мов. Найважливішою серед них є російська. Понад 150 мільйонів людей розмовляє російською як рідною мовою. Потім йдуть польська та українська мови, кожна з 50 мільйонами носіїв. Мовознавство розділяє слов’янські мови на групи. Є західнослов’янські, східнослов’янські та південнослов’янські мови. До західнослов’янських мов належать польська, чеська та словацька. Російська, українська та білоруська є східнослов’янськими мовами. Південнослов’янські мови складають сербська, хорватська та болгарська. Крім того, є багато інших слов’янських мов. Але ними розмовляє відносно мало людей. Слов’янські мови походять від спільної прамови. З неї відносно пізно розвинулися окремі мови. Таким чином, вони молодші ніж германські і романські мови. Лексика слов’янських мов значною мірою подібна. Це пов’язано з тим, що вони відокремилися одна від одної відносно недавно. З наукової точки зору слов’янські мови є консервативними. Це означає, що вони містять ще багато старих структур. Інші індоєвропейські мови втратили ці старі форми. Через це слов’янські мови дуже цікаві для дослідників. З їх допомогою можна робити висновки щодо більш давніх мов. ¬ Так дослідники можуть реконструювати індоєвропейську. Характерним для слов’янських мов є мала кількість голосних. Крім того, є багато звуків, які не зустрічаються в інших мовах. Через це особливо мешканці західної Європи мають проблеми з вимовою. Але не бійтеся – все буде добре! Або польською: Wszystko będzie dobrze!