Розмовник

uk У місті   »   hr U gradu

25 [двадцять п’ять]

У місті

У місті

25 [dvadeset i pet]

U gradu

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська хорватська Відтворити більше
Я хотів би / хотіла б на вокзал. Hti--/--tje---bih-na ž-ljez---k- k-lo-v-r. Htio / htjela bih na željeznički kolodvor. H-i- / h-j-l- b-h n- ž-l-e-n-č-i k-l-d-o-. ------------------------------------------ Htio / htjela bih na željeznički kolodvor. 0
Я хотів би / хотіла б до аеропорту. H-i--- -t-ela---h-n- -ero-ro-. Htio / htjela bih na aerodrom. H-i- / h-j-l- b-h n- a-r-d-o-. ------------------------------ Htio / htjela bih na aerodrom. 0
Я хотів би / хотіла б в центр міста. H-i- /-htjela bi- - ---tar g---a. Htio / htjela bih u centar grada. H-i- / h-j-l- b-h u c-n-a- g-a-a- --------------------------------- Htio / htjela bih u centar grada. 0
Як дістатися на вокзал? Kako-da-dođ---d--ž--jeznič-og --l--v--a? Kako da dođem do željezničkog kolodvora? K-k- d- d-đ-m d- ž-l-e-n-č-o- k-l-d-o-a- ---------------------------------------- Kako da dođem do željezničkog kolodvora? 0
Як дістатися до аеропорту? Kako-d- d-đ-m-d--ae-odr-ma? Kako da dođem do aerodroma? K-k- d- d-đ-m d- a-r-d-o-a- --------------------------- Kako da dođem do aerodroma? 0
Як дістатися до центру міста? Kak- -a d-đe- -o-cent-- -r---? Kako da dođem do centra grada? K-k- d- d-đ-m d- c-n-r- g-a-a- ------------------------------ Kako da dođem do centra grada? 0
Мені потрібне таксі. T----m---ks-. Trebam taksi. T-e-a- t-k-i- ------------- Trebam taksi. 0
Мені потрібна мапа міста. Treb-m pl-----a--. Trebam plan grada. T-e-a- p-a- g-a-a- ------------------ Trebam plan grada. 0
Мені потрібен готель. T-ebam -ot--. Trebam hotel. T-e-a- h-t-l- ------------- Trebam hotel. 0
Я хотів би / хотіла б найняти автомобіль. H--- --h-je-- b-- iz--j--t-----o. Htio / htjela bih iznajmiti auto. H-i- / h-j-l- b-h i-n-j-i-i a-t-. --------------------------------- Htio / htjela bih iznajmiti auto. 0
Ось моя кредитна картка. Ov-j--j--m-----r-d-t-a ----ica. Ovdje je moja kreditna kartica. O-d-e j- m-j- k-e-i-n- k-r-i-a- ------------------------------- Ovdje je moja kreditna kartica. 0
Ось мої права. Ovdj--j---o-a vo---k- -o-v--a. Ovdje je moja vozačka dozvola. O-d-e j- m-j- v-z-č-a d-z-o-a- ------------------------------ Ovdje je moja vozačka dozvola. 0
Що можна оглянути в місті? Š-o --a vid---- --g-ad-? Što ima vidjeti u gradu? Š-o i-a v-d-e-i u g-a-u- ------------------------ Što ima vidjeti u gradu? 0
Ідіть в старе місто. I-ite-u-stari--r--. Idite u stari grad. I-i-e u s-a-i g-a-. ------------------- Idite u stari grad. 0
Візьміть участь в екскурсії до міста. Nap--vit--obi-az-k ---da. Napravite obilazak grada. N-p-a-i-e o-i-a-a- g-a-a- ------------------------- Napravite obilazak grada. 0
Ідіть до порту. Id--e-do lu-e. Idite do luke. I-i-e d- l-k-. -------------- Idite do luke. 0
Візьміть участь в екскурсії до порту. Nap--v-te -bi-a--- -u-e. Napravite obilazak luke. N-p-a-i-e o-i-a-a- l-k-. ------------------------ Napravite obilazak luke. 0
Які є ще визначні місця? K-je---š z--men-t-s-i-po--o-e? Koje još znamenitosti postoje? K-j- j-š z-a-e-i-o-t- p-s-o-e- ------------------------------ Koje još znamenitosti postoje? 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Слов’янські мови

Для 300 мільйонів чоловік рідною є одна із слов’янських мов. Слов’янські мови належать до індоєвропейських мов. Існує близько 20 слов’янських мов. Найважливішою серед них є російська. Понад 150 мільйонів людей розмовляє російською як рідною мовою. Потім йдуть польська та українська мови, кожна з 50 мільйонами носіїв. Мовознавство розділяє слов’янські мови на групи. Є західнослов’янські, східнослов’янські та південнослов’янські мови. До західнослов’янських мов належать польська, чеська та словацька. Російська, українська та білоруська є східнослов’янськими мовами. Південнослов’янські мови складають сербська, хорватська та болгарська. Крім того, є багато інших слов’янських мов. Але ними розмовляє відносно мало людей. Слов’янські мови походять від спільної прамови. З неї відносно пізно розвинулися окремі мови. Таким чином, вони молодші ніж германські і романські мови. Лексика слов’янських мов значною мірою подібна. Це пов’язано з тим, що вони відокремилися одна від одної відносно недавно. З наукової точки зору слов’янські мови є консервативними. Це означає, що вони містять ще багато старих структур. Інші індоєвропейські мови втратили ці старі форми. Через це слов’янські мови дуже цікаві для дослідників. З їх допомогою можна робити висновки щодо більш давніх мов. ¬ Так дослідники можуть реконструювати індоєвропейську. Характерним для слов’янських мов є мала кількість голосних. Крім того, є багато звуків, які не зустрічаються в інших мовах. Через це особливо мешканці західної Європи мають проблеми з вимовою. Але не бійтеся – все буде добре! Або польською: Wszystko będzie dobrze!