Розмовник

uk У місті   »   lv Pilsētā

25 [двадцять п’ять]

У місті

У місті

25 [divdesmit pieci]

Pilsētā

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська латиська Відтворити більше
Я хотів би / хотіла б на вокзал. E--vē-os -----a-ij-. Es vēlos uz staciju. E- v-l-s u- s-a-i-u- -------------------- Es vēlos uz staciju. 0
Я хотів би / хотіла б до аеропорту. E--v-l-s-u- li---tu. Es vēlos uz lidostu. E- v-l-s u- l-d-s-u- -------------------- Es vēlos uz lidostu. 0
Я хотів би / хотіла б в центр міста. Es----o-----p---ē-a--c-nt-u. Es vēlos uz pilsētas centru. E- v-l-s u- p-l-ē-a- c-n-r-. ---------------------------- Es vēlos uz pilsētas centru. 0
Як дістатися на вокзал? K- e- v-r- n-kļ-- -- s-a-iju? Kā es varu nokļūt uz staciju? K- e- v-r- n-k-ū- u- s-a-i-u- ----------------------------- Kā es varu nokļūt uz staciju? 0
Як дістатися до аеропорту? K- e- ---u--ok----u---idos--? Kā es varu nokļūt uz lidostu? K- e- v-r- n-k-ū- u- l-d-s-u- ----------------------------- Kā es varu nokļūt uz lidostu? 0
Як дістатися до центру міста? Kā--s va-- -okļ-t--z -i--ē-a- c-nt-u? Kā es varu nokļūt uz pilsētas centru? K- e- v-r- n-k-ū- u- p-l-ē-a- c-n-r-? ------------------------------------- Kā es varu nokļūt uz pilsētas centru? 0
Мені потрібне таксі. M-n----nepi------ms-ta---me---. Man ir nepieciešams taksometrs. M-n i- n-p-e-i-š-m- t-k-o-e-r-. ------------------------------- Man ir nepieciešams taksometrs. 0
Мені потрібна мапа міста. M-n -r-n--i---eš-ms--i-s-ta---lā--. Man ir nepieciešams pilsētas plāns. M-n i- n-p-e-i-š-m- p-l-ē-a- p-ā-s- ----------------------------------- Man ir nepieciešams pilsētas plāns. 0
Мені потрібен готель. M-n -r----i-cie---a---es---a. Man ir nepieciešama viesnīca. M-n i- n-p-e-i-š-m- v-e-n-c-. ----------------------------- Man ir nepieciešama viesnīca. 0
Я хотів би / хотіла б найняти автомобіль. Es -ēl-----ē- au-o-a-īnu. Es vēlos īrēt automašīnu. E- v-l-s ī-ē- a-t-m-š-n-. ------------------------- Es vēlos īrēt automašīnu. 0
Ось моя кредитна картка. T- -r ma-- k-----k----. Te ir mana kredītkarte. T- i- m-n- k-e-ī-k-r-e- ----------------------- Te ir mana kredītkarte. 0
Ось мої права. T- i----na --t----ī--j----li-cība. Te ir mana autovadītāja apliecība. T- i- m-n- a-t-v-d-t-j- a-l-e-ī-a- ---------------------------------- Te ir mana autovadītāja apliecība. 0
Що можна оглянути в місті? Ko var --ls-tā-aps-at--? Ko var pilsētā apskatīt? K- v-r p-l-ē-ā a-s-a-ī-? ------------------------ Ko var pilsētā apskatīt? 0
Ідіть в старе місто. Ai-e---- -z-vec-------! Aizejiet uz vecpilsētu! A-z-j-e- u- v-c-i-s-t-! ----------------------- Aizejiet uz vecpilsētu! 0
Візьміть участь в екскурсії до міста. Do--eti-s ---k-rs--- ----i--ēt-! Dodieties ekskursijā pa pilsētu! D-d-e-i-s e-s-u-s-j- p- p-l-ē-u- -------------------------------- Dodieties ekskursijā pa pilsētu! 0
Ідіть до порту. A--e--e- -- -st-! Aizejiet uz ostu! A-z-j-e- u- o-t-! ----------------- Aizejiet uz ostu! 0
Візьміть участь в екскурсії до порту. D---eties -k--ursi---p- --t-! Dodieties ekskursijā pa ostu! D-d-e-i-s e-s-u-s-j- p- o-t-! ----------------------------- Dodieties ekskursijā pa ostu! 0
Які є ще визначні місця? Kā--- ie--rība- ci---g-s -i--a- t- vēl --? Kādas ievērības cienīgas vietas te vēl ir? K-d-s i-v-r-b-s c-e-ī-a- v-e-a- t- v-l i-? ------------------------------------------ Kādas ievērības cienīgas vietas te vēl ir? 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Слов’янські мови

Для 300 мільйонів чоловік рідною є одна із слов’янських мов. Слов’янські мови належать до індоєвропейських мов. Існує близько 20 слов’янських мов. Найважливішою серед них є російська. Понад 150 мільйонів людей розмовляє російською як рідною мовою. Потім йдуть польська та українська мови, кожна з 50 мільйонами носіїв. Мовознавство розділяє слов’янські мови на групи. Є західнослов’янські, східнослов’янські та південнослов’янські мови. До західнослов’янських мов належать польська, чеська та словацька. Російська, українська та білоруська є східнослов’янськими мовами. Південнослов’янські мови складають сербська, хорватська та болгарська. Крім того, є багато інших слов’янських мов. Але ними розмовляє відносно мало людей. Слов’янські мови походять від спільної прамови. З неї відносно пізно розвинулися окремі мови. Таким чином, вони молодші ніж германські і романські мови. Лексика слов’янських мов значною мірою подібна. Це пов’язано з тим, що вони відокремилися одна від одної відносно недавно. З наукової точки зору слов’янські мови є консервативними. Це означає, що вони містять ще багато старих структур. Інші індоєвропейські мови втратили ці старі форми. Через це слов’янські мови дуже цікаві для дослідників. З їх допомогою можна робити висновки щодо більш давніх мов. ¬ Так дослідники можуть реконструювати індоєвропейську. Характерним для слов’янських мов є мала кількість голосних. Крім того, є багато звуків, які не зустрічаються в інших мовах. Через це особливо мешканці західної Європи мають проблеми з вимовою. Але не бійтеся – все буде добре! Або польською: Wszystko będzie dobrze!