Розмовник

uk У місті   »   am ከተማ ውስጥ

25 [двадцять п’ять]

У місті

У місті

25 [ሃያ አምስት]

25 [haya āmisiti]

ከተማ ውስጥ

[beketema wisit’i]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська амхарська Відтворити більше
Я хотів би / хотіла б на вокзал. ወደ -ቡር ጣ-- መሄድ -ፈል-ለው። ወደ ባቡር ጣቢያ መሄድ እፈልጋለው። ወ- ባ-ር ጣ-ያ መ-ድ እ-ል-ለ-። ---------------------- ወደ ባቡር ጣቢያ መሄድ እፈልጋለው። 0
we---b-b-ri t-a--y- m-h--i--f----ale--. wede baburi t’abīya mehēdi ifeligalewi. w-d- b-b-r- t-a-ī-a m-h-d- i-e-i-a-e-i- --------------------------------------- wede baburi t’abīya mehēdi ifeligalewi.
Я хотів би / хотіла б до аеропорту. ወ- አየር -ረ----ሄድ እ--ጋ-ው። ወደ አየር ማረፊያ መሄድ እፈልጋለው። ወ- አ-ር ማ-ፊ- መ-ድ እ-ል-ለ-። ----------------------- ወደ አየር ማረፊያ መሄድ እፈልጋለው። 0
wed- āy-ri--ar----- m-hē-i-----iga--wi. wede āyeri marefīya mehēdi ifeligalewi. w-d- ā-e-i m-r-f-y- m-h-d- i-e-i-a-e-i- --------------------------------------- wede āyeri marefīya mehēdi ifeligalewi.
Я хотів би / хотіла б в центр міста. ወደ-መሃል-ከተ- --- --ልጋለው። ወደ መሃል ከተማ መሄድ እፈልጋለው። ወ- መ-ል ከ-ማ መ-ድ እ-ል-ለ-። ---------------------- ወደ መሃል ከተማ መሄድ እፈልጋለው። 0
wed--meha-i ke-e---m----- i-e--g--ew-. wede mehali ketema mehēdi ifeligalewi. w-d- m-h-l- k-t-m- m-h-d- i-e-i-a-e-i- -------------------------------------- wede mehali ketema mehēdi ifeligalewi.
Як дістатися на вокзал? ወደ-ባ-ር--ቢ- -ን-- እደ-ሳለው? ወደ ባቡር ጣቢያ እንዴት እደርሳለው? ወ- ባ-ር ጣ-ያ እ-ዴ- እ-ር-ለ-? ----------------------- ወደ ባቡር ጣቢያ እንዴት እደርሳለው? 0
w--e-----ri t’abīy-----d----id-r-sa-e-i? wede baburi t’abīya inidēti iderisalewi? w-d- b-b-r- t-a-ī-a i-i-ē-i i-e-i-a-e-i- ---------------------------------------- wede baburi t’abīya inidēti iderisalewi?
Як дістатися до аеропорту? ወደ--አ---ማረ-ያ እ-ዴ--እደ-ሳለ-? ወደ ባአየር ማረፊያ እንዴት እደርሳለው? ወ- ባ-የ- ማ-ፊ- እ-ዴ- እ-ር-ለ-? ------------------------- ወደ ባአየር ማረፊያ እንዴት እደርሳለው? 0
w--- ba’-y--i m---f----i-id-ti-i--r--al-w-? wede ba’āyeri marefīya inidēti iderisalewi? w-d- b-’-y-r- m-r-f-y- i-i-ē-i i-e-i-a-e-i- ------------------------------------------- wede ba’āyeri marefīya inidēti iderisalewi?
Як дістатися до центру міста? ወደ-መ-- --ማ -ን-----ርሳ--? ወደ መሃል ከተማ እንዴት እደርሳለው? ወ- መ-ል ከ-ማ እ-ዴ- እ-ር-ለ-? ----------------------- ወደ መሃል ከተማ እንዴት እደርሳለው? 0
we-e-m-h--i k--e-a -nidē-----e-----ewi? wede mehali ketema inidēti iderisalewi? w-d- m-h-l- k-t-m- i-i-ē-i i-e-i-a-e-i- --------------------------------------- wede mehali ketema inidēti iderisalewi?
Мені потрібне таксі. ታ-ሲ --ልጋ-ው። ታክሲ እፈልጋለው። ታ-ሲ እ-ል-ለ-። ----------- ታክሲ እፈልጋለው። 0
t-k--ī i----g-le--. takisī ifeligalewi. t-k-s- i-e-i-a-e-i- ------------------- takisī ifeligalewi.
Мені потрібна мапа міста. የከ-ማ ካርታ እፈ-ጋ--። የከተማ ካርታ እፈልጋለው። የ-ተ- ካ-ታ እ-ል-ለ-። ---------------- የከተማ ካርታ እፈልጋለው። 0
ye-et----kar-ta-ifeli--le--. yeketema karita ifeligalewi. y-k-t-m- k-r-t- i-e-i-a-e-i- ---------------------------- yeketema karita ifeligalewi.
Мені потрібен готель. ሆ----ፈ-ጋ--። ሆቴል እፈልጋለው። ሆ-ል እ-ል-ለ-። ----------- ሆቴል እፈልጋለው። 0
hot--i---e-i---e--. hotēli ifeligalewi. h-t-l- i-e-i-a-e-i- ------------------- hotēli ifeligalewi.
Я хотів би / хотіла б найняти автомобіль. መ-- --ራየ--እፈል--ው። መኪና መከራየት እፈልጋለው። መ-ና መ-ራ-ት እ-ል-ለ-። ----------------- መኪና መከራየት እፈልጋለው። 0
m----a-meke-a--ti ---l-ga--wi. mekīna mekerayeti ifeligalewi. m-k-n- m-k-r-y-t- i-e-i-a-e-i- ------------------------------ mekīna mekerayeti ifeligalewi.
Ось моя кредитна картка. ይሄ-የ-ኔ ---ት---ድ -ው። ይሄ የእኔ ክረዲት ካርድ ነው። ይ- የ-ኔ ክ-ዲ- ካ-ድ ነ-። ------------------- ይሄ የእኔ ክረዲት ካርድ ነው። 0
yi-- ye’--- k--e------arid--new-. yihē ye’inē kiredīti karidi newi. y-h- y-’-n- k-r-d-t- k-r-d- n-w-. --------------------------------- yihē ye’inē kiredīti karidi newi.
Ось мої права. ይ- -እኔ-መ-- ፈ-ድ--ው። ይሄ የእኔ መንጃ ፈቃድ ነው። ይ- የ-ኔ መ-ጃ ፈ-ድ ነ-። ------------------ ይሄ የእኔ መንጃ ፈቃድ ነው። 0
yih---e’-nē-me-i-a fe-’a---n-wi. yihē ye’inē menija fek’adi newi. y-h- y-’-n- m-n-j- f-k-a-i n-w-. -------------------------------- yihē ye’inē menija fek’adi newi.
Що можна оглянути в місті? ከተ-ው--ስጥ -ን--------? ከተማው ውስጥ ምን የሚታይ አለ? ከ-ማ- ው-ጥ ም- የ-ታ- አ-? -------------------- ከተማው ውስጥ ምን የሚታይ አለ? 0
ke--ma-i-w---t---m-ni---m-t-y- āle? ketemawi wisit’i mini yemītayi āle? k-t-m-w- w-s-t-i m-n- y-m-t-y- ā-e- ----------------------------------- ketemawi wisit’i mini yemītayi āle?
Ідіть в старе місто. ወደ-ጥ-ታ------ይ--። ወደ ጥንታዊ ከተማ ይሂዱ። ወ- ጥ-ታ- ከ-ማ ይ-ዱ- ---------------- ወደ ጥንታዊ ከተማ ይሂዱ። 0
we-e --init-w- k---ma-y-hīd-. wede t’initawī ketema yihīdu. w-d- t-i-i-a-ī k-t-m- y-h-d-. ----------------------------- wede t’initawī ketema yihīdu.
Візьміть участь в екскурсії до міста. የ-ተ- -----ብ---ያድ--። የከተማ ዙሪያ ጉብኝት ያድርጉ። የ-ተ- ዙ-ያ ጉ-ኝ- ያ-ር-። ------------------- የከተማ ዙሪያ ጉብኝት ያድርጉ። 0
y-k-te-- -urīy- -u-in--t- yad-r---. yeketema zurīya gubinyiti yadirigu. y-k-t-m- z-r-y- g-b-n-i-i y-d-r-g-. ----------------------------------- yeketema zurīya gubinyiti yadirigu.
Ідіть до порту. ወ--ባህር---ብ---ዱ። ወደ ባህር ወደብ ይሂዱ። ወ- ባ-ር ወ-ብ ይ-ዱ- --------------- ወደ ባህር ወደብ ይሂዱ። 0
we-e--a-i------e-- -i-īdu. wede bahiri wedebi yihīdu. w-d- b-h-r- w-d-b- y-h-d-. -------------------------- wede bahiri wedebi yihīdu.
Візьміть участь в екскурсії до порту. የባህር-ላይ ጉብኝት ያ-ርጉ። የባህር ላይ ጉብኝት ያድርጉ። የ-ህ- ላ- ጉ-ኝ- ያ-ር-። ------------------ የባህር ላይ ጉብኝት ያድርጉ። 0
yeb--ir- l-yi----inyi---ya--r--u. yebahiri layi gubinyiti yadirigu. y-b-h-r- l-y- g-b-n-i-i y-d-r-g-. --------------------------------- yebahiri layi gubinyiti yadirigu.
Які є ще визначні місця? ሌሎ--የ-ሪ-ት----ብ -ሆኑ-ቦታዎ--አ-? ሌሎች የቱሪስት መስዕብ የሆኑ ቦታዎች አሉ? ሌ-ች የ-ሪ-ት መ-ዕ- የ-ኑ ቦ-ዎ- አ-? --------------------------- ሌሎች የቱሪስት መስዕብ የሆኑ ቦታዎች አሉ? 0
lē---hi -----īsi-i--e--‘-b- y-h-n---o---oc-- -l-? lēlochi yeturīsiti mesi‘ibi yehonu botawochi ālu? l-l-c-i y-t-r-s-t- m-s-‘-b- y-h-n- b-t-w-c-i ā-u- ------------------------------------------------- lēlochi yeturīsiti mesi‘ibi yehonu botawochi ālu?

Слов’янські мови

Для 300 мільйонів чоловік рідною є одна із слов’янських мов. Слов’янські мови належать до індоєвропейських мов. Існує близько 20 слов’янських мов. Найважливішою серед них є російська. Понад 150 мільйонів людей розмовляє російською як рідною мовою. Потім йдуть польська та українська мови, кожна з 50 мільйонами носіїв. Мовознавство розділяє слов’янські мови на групи. Є західнослов’янські, східнослов’янські та південнослов’янські мови. До західнослов’янських мов належать польська, чеська та словацька. Російська, українська та білоруська є східнослов’янськими мовами. Південнослов’янські мови складають сербська, хорватська та болгарська. Крім того, є багато інших слов’янських мов. Але ними розмовляє відносно мало людей. Слов’янські мови походять від спільної прамови. З неї відносно пізно розвинулися окремі мови. Таким чином, вони молодші ніж германські і романські мови. Лексика слов’янських мов значною мірою подібна. Це пов’язано з тим, що вони відокремилися одна від одної відносно недавно. З наукової точки зору слов’янські мови є консервативними. Це означає, що вони містять ще багато старих структур. Інші індоєвропейські мови втратили ці старі форми. Через це слов’янські мови дуже цікаві для дослідників. З їх допомогою можна робити висновки щодо більш давніх мов. ¬ Так дослідники можуть реконструювати індоєвропейську. Характерним для слов’янських мов є мала кількість голосних. Крім того, є багато звуків, які не зустрічаються в інших мовах. Через це особливо мешканці західної Європи мають проблеми з вимовою. Але не бійтеся – все буде добре! Або польською: Wszystko będzie dobrze!