Розмовник

uk У місті   »   nn In the city

25 [двадцять п’ять]

У місті

У місті

25 [tjuefem]

In the city

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська нінорст Відтворити більше
Я хотів би / хотіла б на вокзал. E- --- t-l--o-s----on--. Eg vil til togstasjonen. E- v-l t-l t-g-t-s-o-e-. ------------------------ Eg vil til togstasjonen. 0
Я хотів би / хотіла б до аеропорту. E- v-l --- -lyp-as--n. Eg vil til flyplassen. E- v-l t-l f-y-l-s-e-. ---------------------- Eg vil til flyplassen. 0
Я хотів би / хотіла б в центр міста. Eg v-l---- -e--ru-. Eg vil til sentrum. E- v-l t-l s-n-r-m- ------------------- Eg vil til sentrum. 0
Як дістатися на вокзал? K-r-eis ---m ---t-- --gs-a--onen? Korleis kjem eg til togstasjonen? K-r-e-s k-e- e- t-l t-g-t-s-o-e-? --------------------------------- Korleis kjem eg til togstasjonen? 0
Як дістатися до аеропорту? Ko----- --em-e- -i---l--lasse-? Korleis kjem eg til flyplassen? K-r-e-s k-e- e- t-l f-y-l-s-e-? ------------------------------- Korleis kjem eg til flyplassen? 0
Як дістатися до центру міста? K-rlei--kje- -g t-l s-n---m? Korleis kjem eg til sentrum? K-r-e-s k-e- e- t-l s-n-r-m- ---------------------------- Korleis kjem eg til sentrum? 0
Мені потрібне таксі. Eg------ -- d--sj-. Eg treng ei drosje. E- t-e-g e- d-o-j-. ------------------- Eg treng ei drosje. 0
Мені потрібна мапа міста. Eg------ e---ka-t -v-r--y-n. Eg treng eit kart over byen. E- t-e-g e-t k-r- o-e- b-e-. ---------------------------- Eg treng eit kart over byen. 0
Мені потрібен готель. E---r-n- --t----ell. Eg treng eit hotell. E- t-e-g e-t h-t-l-. -------------------- Eg treng eit hotell. 0
Я хотів би / хотіла б найняти автомобіль. E- v-l g----e l-ige ei--b--. Eg vil gjerne leige ein bil. E- v-l g-e-n- l-i-e e-n b-l- ---------------------------- Eg vil gjerne leige ein bil. 0
Ось моя кредитна картка. H-- er k-ed-ttk----t ----. Her er kredittkortet mitt. H-r e- k-e-i-t-o-t-t m-t-. -------------------------- Her er kredittkortet mitt. 0
Ось мої права. He-----f-rar---t-------. Her er førarkortet mitt. H-r e- f-r-r-o-t-t m-t-. ------------------------ Her er førarkortet mitt. 0
Що можна оглянути в місті? Kv---r---- å--j--i----n? Kva er det å sjå i byen? K-a e- d-t å s-å i b-e-? ------------------------ Kva er det å sjå i byen? 0
Ідіть в старе місто. G- i gamle-ye-. Gå i gamlebyen. G- i g-m-e-y-n- --------------- Gå i gamlebyen. 0
Візьміть участь в екскурсії до міста. Dra--å-o-vis--g-i-b-en. Dra på omvising i byen. D-a p- o-v-s-n- i b-e-. ----------------------- Dra på omvising i byen. 0
Ідіть до порту. G- t-l--amn-. Gå til hamna. G- t-l h-m-a- ------------- Gå til hamna. 0
Візьміть участь в екскурсії до порту. D----å -åt----s-ng. Dra på båtomvising. D-a p- b-t-m-i-i-g- ------------------- Dra på båtomvising. 0
Які є ще визначні місця? Kv- an-a-e--ver-t-- s--? Kva anna er verdt å sjå? K-a a-n- e- v-r-t å s-å- ------------------------ Kva anna er verdt å sjå? 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Слов’янські мови

Для 300 мільйонів чоловік рідною є одна із слов’янських мов. Слов’янські мови належать до індоєвропейських мов. Існує близько 20 слов’янських мов. Найважливішою серед них є російська. Понад 150 мільйонів людей розмовляє російською як рідною мовою. Потім йдуть польська та українська мови, кожна з 50 мільйонами носіїв. Мовознавство розділяє слов’янські мови на групи. Є західнослов’янські, східнослов’янські та південнослов’янські мови. До західнослов’янських мов належать польська, чеська та словацька. Російська, українська та білоруська є східнослов’янськими мовами. Південнослов’янські мови складають сербська, хорватська та болгарська. Крім того, є багато інших слов’янських мов. Але ними розмовляє відносно мало людей. Слов’янські мови походять від спільної прамови. З неї відносно пізно розвинулися окремі мови. Таким чином, вони молодші ніж германські і романські мови. Лексика слов’янських мов значною мірою подібна. Це пов’язано з тим, що вони відокремилися одна від одної відносно недавно. З наукової точки зору слов’янські мови є консервативними. Це означає, що вони містять ще багато старих структур. Інші індоєвропейські мови втратили ці старі форми. Через це слов’янські мови дуже цікаві для дослідників. З їх допомогою можна робити висновки щодо більш давніх мов. ¬ Так дослідники можуть реконструювати індоєвропейську. Характерним для слов’янських мов є мала кількість голосних. Крім того, є багато звуків, які не зустрічаються в інших мовах. Через це особливо мешканці західної Європи мають проблеми з вимовою. Але не бійтеся – все буде добре! Або польською: Wszystko będzie dobrze!