Fraseboek

af nodig het – wil   »   uk потребувати – хотіти

69 [nege en sestig]

nodig het – wil

nodig het – wil

69 [шістдесят дев’ять]

69 [shistdesyat devʺyatʹ]

потребувати – хотіти

[potrebuvaty – khotity]

Kies hoe jy die vertaling wil sien:   
Afrikaans Oekraïns Speel Meer
Ek het ’n bed nodig. М-н---------- --жко. Мені потрібне ліжко. М-н- п-т-і-н- л-ж-о- -------------------- Мені потрібне ліжко. 0
M--- p---i-ne-l-z---. Meni potribne lizhko. M-n- p-t-i-n- l-z-k-. --------------------- Meni potribne lizhko.
Ek wil slaap. Я хочу с-ат-. Я хочу спати. Я х-ч- с-а-и- ------------- Я хочу спати. 0
YA k-o--u s-at-. YA khochu spaty. Y- k-o-h- s-a-y- ---------------- YA khochu spaty.
Is hier ’n bed? Т-- - л-жк-? Тут є ліжко? Т-т є л-ж-о- ------------ Тут є ліжко? 0
Tu- -e--iz--o? Tut ye lizhko? T-t y- l-z-k-? -------------- Tut ye lizhko?
Ek het ’n lamp nodig. Мені п--ріб---ламп-. Мені потрібна лампа. М-н- п-т-і-н- л-м-а- -------------------- Мені потрібна лампа. 0
Me-- potrib---l-m-a. Meni potribna lampa. M-n- p-t-i-n- l-m-a- -------------------- Meni potribna lampa.
Ek wil lees. Я-хоч--чит--и. Я хочу читати. Я х-ч- ч-т-т-. -------------- Я хочу читати. 0
Y--k-ochu --y-at-. YA khochu chytaty. Y- k-o-h- c-y-a-y- ------------------ YA khochu chytaty.
Is hier ’n lamp? Ч--є--ут--а--а? Чи є тут лампа? Ч- є т-т л-м-а- --------------- Чи є тут лампа? 0
C-y -e---t-la---? Chy ye tut lampa? C-y y- t-t l-m-a- ----------------- Chy ye tut lampa?
Ek het ’n telefoon nodig. Ме----отріб--------о-. Мені потрібен телефон. М-н- п-т-і-е- т-л-ф-н- ---------------------- Мені потрібен телефон. 0
M--i-pot-i-en---l-fo-. Meni potriben telefon. M-n- p-t-i-e- t-l-f-n- ---------------------- Meni potriben telefon.
Ek wil bel. Я -очу з-те-еф---в-ти. Я хочу зателефонувати. Я х-ч- з-т-л-ф-н-в-т-. ---------------------- Я хочу зателефонувати. 0
Y- khoc-u z-tele--------. YA khochu zatelefonuvaty. Y- k-o-h- z-t-l-f-n-v-t-. ------------------------- YA khochu zatelefonuvaty.
Is hier ’n telefoon? Ту-----е-----? Тут є телефон? Т-т є т-л-ф-н- -------------- Тут є телефон? 0
Tu--y- t----o-? Tut ye telefon? T-t y- t-l-f-n- --------------- Tut ye telefon?
Ek het ’n kamera nodig. М-н- п--р--н-- --тоа-----. Мені потрібний фотоапарат. М-н- п-т-і-н-й ф-т-а-а-а-. -------------------------- Мені потрібний фотоапарат. 0
Me---p-trib-yy--fot-----a-. Meni potribnyy- fotoaparat. M-n- p-t-i-n-y- f-t-a-a-a-. --------------------------- Meni potribnyy̆ fotoaparat.
Ek wil foto‘s neem. Я---чу ---ог--ф-----. Я хочу фотографувати. Я х-ч- ф-т-г-а-у-а-и- --------------------- Я хочу фотографувати. 0
Y- -h-chu-fotoh--fu--ty. YA khochu fotohrafuvaty. Y- k-o-h- f-t-h-a-u-a-y- ------------------------ YA khochu fotohrafuvaty.
Is hier ’n kamera? Т-т є ф-т---ар-т? Тут є фотоапарат? Т-т є ф-т-а-а-а-? ----------------- Тут є фотоапарат? 0
Tut -e---toa-a-a-? Tut ye fotoaparat? T-t y- f-t-a-a-a-? ------------------ Tut ye fotoaparat?
Ek het ’n rekenaar nodig. Мені-п-----ен ком--ю-ер. Мені потрібен комп’ютер. М-н- п-т-і-е- к-м-’-т-р- ------------------------ Мені потрібен комп’ютер. 0
Men---ot----n -----yut-r. Meni potriben kompʺyuter. M-n- p-t-i-e- k-m-ʺ-u-e-. ------------------------- Meni potriben kompʺyuter.
Ek wil ’n e-pos stuur. Я-хо---пос-ат-----ід-м--н----л-к--он-о- п--т--. Я хочу послати повідомлення електронною поштою. Я х-ч- п-с-а-и п-в-д-м-е-н- е-е-т-о-н-ю п-ш-о-. ----------------------------------------------- Я хочу послати повідомлення електронною поштою. 0
YA--hoc---posla-y p--i-o-l--ny----e--r-nnoyu--o--t-yu. YA khochu poslaty povidomlennya elektronnoyu poshtoyu. Y- k-o-h- p-s-a-y p-v-d-m-e-n-a e-e-t-o-n-y- p-s-t-y-. ------------------------------------------------------ YA khochu poslaty povidomlennya elektronnoyu poshtoyu.
Is hier ’n rekenaar? Чи - --т к-мп’ютер? Чи є тут комп’ютер? Ч- є т-т к-м-’-т-р- ------------------- Чи є тут комп’ютер? 0
Ch- -e--ut---mpʺ-ute-? Chy ye tut kompʺyuter? C-y y- t-t k-m-ʺ-u-e-? ---------------------- Chy ye tut kompʺyuter?
Ek het ’n pen nodig. М-ні---т-і--- к---кова-ручк-. Мені потрібна кулькова ручка. М-н- п-т-і-н- к-л-к-в- р-ч-а- ----------------------------- Мені потрібна кулькова ручка. 0
Me-- p------- kul-ko-a ---hk-. Meni potribna kulʹkova ruchka. M-n- p-t-i-n- k-l-k-v- r-c-k-. ------------------------------ Meni potribna kulʹkova ruchka.
Ek wil iets skryf. Я---ч- дещ- -а-и----. Я хочу дещо написати. Я х-ч- д-щ- н-п-с-т-. --------------------- Я хочу дещо написати. 0
YA-k-och- -e-hcho------at-. YA khochu deshcho napysaty. Y- k-o-h- d-s-c-o n-p-s-t-. --------------------------- YA khochu deshcho napysaty.
Is hier ’n blad papier en ’n pen? Тут-є---к---па-ер--і-кулько-----чк-? Тут є аркуш паперу і кулькова ручка? Т-т є а-к-ш п-п-р- і к-л-к-в- р-ч-а- ------------------------------------ Тут є аркуш паперу і кулькова ручка? 0
T-t--e-arku-h -a---- - k----o-----c-ka? Tut ye arkush paperu i kulʹkova ruchka? T-t y- a-k-s- p-p-r- i k-l-k-v- r-c-k-? --------------------------------------- Tut ye arkush paperu i kulʹkova ruchka?

Laai af MP3 (.zip lêers)

Geen video is gevind nie!

Masjienvertaling

Iemand wat teks wil laat vertaal, moet baie geld betaal. Professionele tolke of vertalers is duur. Tog word dit al hoe belangriker om ander tale te verstaan. Rekenaarwetenskaplikes en rekenaartaalkundiges wil dié probleem oplos. Hulle werk al ’n ruk aan die ontwikkeling van vertaalgereedskap. Deesdae is daar baie verskillende programme. Maar die gehalte van masjienvertalings is meestal nie hoog nie. Dis nie die programmeerders se skuld nie! Tale is baie ingewikkelde strukture. Rekenaars is aan die ander kant op eenvoudige wiskundige beginsels gegrond. Daarom kan hulle nie altyd tale korrek verwerk nie. ’n Vertaalprogram moet ’n taal volledig leer. Daarom moet kenners dit duisende woorde en reëls leer. Dit is feitlik onmoontlik. Dis eenvoudiger om die rekenaar syfers te laat verwerk. Dit kan ’n rekenaar goed doen! ’n Rekenaar kan uitwerk watter kombinasies algemeen is. Dit sien byvoorbeeld watter woorde dikwels langs mekaar staan. Daarvoor moet dit die teks in verskeie tale kry. So leer dit wat in sekere tale kenmerkend is. Dié statistiese metode sal geoutomatiseerde vertalings verbeter. Rekenaars kan egter nie mense vervang nie. Wat taal betref, kan geen masjien ’n menslike brein naboots nie. Vertalers en tolke sal nog lank werk hê! In die toekoms sal eenvoudige teks beslis deur rekenaars vertaal kan word. Liedjies, gedigte en letterkunde het aan die ander kant ’n lewende element nodig. Die menslike aanvoeling vir taal gee hulle lewe. En dis goed so…