Fraseboek

af om van iets te hou   »   uk Хотіти що-небудь

70 [sewentig]

om van iets te hou

om van iets te hou

70 [сімдесят]

70 [simdesyat]

Хотіти що-небудь

[Khotity shcho-nebudʹ]

Kies hoe jy die vertaling wil sien:   
Afrikaans Oekraïns Speel Meer
Wil u rook? Х-ч-т---ур-ти? Хочете курити? Х-ч-т- к-р-т-? -------------- Хочете курити? 0
K-oc-e-e k-r--y? Khochete kuryty? K-o-h-t- k-r-t-? ---------------- Khochete kuryty?
Wil u dans? Хоче------ц--а--? Хочете танцювати? Х-ч-т- т-н-ю-а-и- ----------------- Хочете танцювати? 0
Kho---te -an--yu--t-? Khochete tantsyuvaty? K-o-h-t- t-n-s-u-a-y- --------------------- Khochete tantsyuvaty?
Wil u gaan stap? Хо-е-е--ти---ля--? Хочете йти гуляти? Х-ч-т- й-и г-л-т-? ------------------ Хочете йти гуляти? 0
Kho-hete-y̆t- huly---? Khochete y-ty hulyaty? K-o-h-t- y-t- h-l-a-y- ---------------------- Khochete y̆ty hulyaty?
Ek wil graag rook. Я х------р--и. Я хочу курити. Я х-ч- к-р-т-. -------------- Я хочу курити. 0
YA -h--h--ku--ty. YA khochu kuryty. Y- k-o-h- k-r-t-. ----------------- YA khochu kuryty.
Wil jy ’n sigaret hê? Ти х--і- ---ци---ку? Ти хотів би цигарку? Т- х-т-в б- ц-г-р-у- -------------------- Ти хотів би цигарку? 0
Ty-k--t-- -y---y-a--u? Ty khotiv by tsyharku? T- k-o-i- b- t-y-a-k-? ---------------------- Ty khotiv by tsyharku?
Hy soek ’n vuurhoutjie / aansteker. Ві---отів би --г--. Він хотів би вогню. В-н х-т-в б- в-г-ю- ------------------- Він хотів би вогню. 0
Vin khotiv ---v--ny-. Vin khotiv by vohnyu. V-n k-o-i- b- v-h-y-. --------------------- Vin khotiv by vohnyu.
Ek wil graag iets drink. Я---чу-п--и. Я хочу пити. Я х-ч- п-т-. ------------ Я хочу пити. 0
Y- --o-hu pyty. YA khochu pyty. Y- k-o-h- p-t-. --------------- YA khochu pyty.
Ek wil graag iets eet. Я-х--у -сти. Я хочу їсти. Я х-ч- ї-т-. ------------ Я хочу їсти. 0
YA---och- ï--y. YA khochu i-sty. Y- k-o-h- i-s-y- ---------------- YA khochu ïsty.
Ek wil graag bietjie ontspan. Я-х-ч- від----ти. Я хочу відпочити. Я х-ч- в-д-о-и-и- ----------------- Я хочу відпочити. 0
YA----ch- -idp-chyty. YA khochu vidpochyty. Y- k-o-h- v-d-o-h-t-. --------------------- YA khochu vidpochyty.
Ek wil u graag iets vra. Я -очу--а---ещо -апит--и. Я хочу Вас дещо запитати. Я х-ч- В-с д-щ- з-п-т-т-. ------------------------- Я хочу Вас дещо запитати. 0
YA khochu-V-s---shcho -ap-taty. YA khochu Vas deshcho zapytaty. Y- k-o-h- V-s d-s-c-o z-p-t-t-. ------------------------------- YA khochu Vas deshcho zapytaty.
Ek wil u graag vir iets vra. Я -о-- В-с ---о-попро---и. Я хочу Вас дещо попросити. Я х-ч- В-с д-щ- п-п-о-и-и- -------------------------- Я хочу Вас дещо попросити. 0
YA --ochu---s ----c-o -oprosy--. YA khochu Vas deshcho poprosyty. Y- k-o-h- V-s d-s-c-o p-p-o-y-y- -------------------------------- YA khochu Vas deshcho poprosyty.
Ek wil u graag na iets uitnooi. Я-х----Ва- -удис- з----сити. Я хочу Вас кудись запросити. Я х-ч- В-с к-д-с- з-п-о-и-и- ---------------------------- Я хочу Вас кудись запросити. 0
YA kh-chu-----kudys- --p------. YA khochu Vas kudysʹ zaprosyty. Y- k-o-h- V-s k-d-s- z-p-o-y-y- ------------------------------- YA khochu Vas kudysʹ zaprosyty.
Wat wil u hê? Що Ви-хочет--------? Що Ви хочете випити? Щ- В- х-ч-т- в-п-т-? -------------------- Що Ви хочете випити? 0
Shc-o--- ---c--te-vy-y--? Shcho Vy khochete vypyty? S-c-o V- k-o-h-t- v-p-t-? ------------------------- Shcho Vy khochete vypyty?
Wil u koffie hê? Ч- х---л--- -и-к--и? Чи хотіли б Ви кави? Ч- х-т-л- б В- к-в-? -------------------- Чи хотіли б Ви кави? 0
Chy-khot-ly-b V- ----? Chy khotily b Vy kavy? C-y k-o-i-y b V- k-v-? ---------------------- Chy khotily b Vy kavy?
Of wil u liewer tee hê? Ч---о-і-и-б-Ви ---щ- --ю? Чи хотіли б Ви краще чаю? Ч- х-т-л- б В- к-а-е ч-ю- ------------------------- Чи хотіли б Ви краще чаю? 0
C-- -h--i-y------kra----e-----u? Chy khotily b Vy krashche chayu? C-y k-o-i-y b V- k-a-h-h- c-a-u- -------------------------------- Chy khotily b Vy krashche chayu?
Ons wil huis toe ry. М--хо---и----о----и д---му. Ми хотіли б поїхати додому. М- х-т-л- б п-ї-а-и д-д-м-. --------------------------- Ми хотіли б поїхати додому. 0
My--h-t--y -----̈-h-ty-----m-. My khotily b poi-khaty dodomu. M- k-o-i-y b p-i-k-a-y d-d-m-. ------------------------------ My khotily b poïkhaty dodomu.
Soek julle ’n taxi? Чи -от----б-в------і? Чи хотіли б ви таксі? Ч- х-т-л- б в- т-к-і- --------------------- Чи хотіли б ви таксі? 0
C-y---o-i---b--- t--si? Chy khotily b vy taksi? C-y k-o-i-y b v- t-k-i- ----------------------- Chy khotily b vy taksi?
Hulle wil graag ’n oproep maak. Во-и-хоч-т--з--е-ефонува-и. Вони хочуть зателефонувати. В-н- х-ч-т- з-т-л-ф-н-в-т-. --------------------------- Вони хочуть зателефонувати. 0
Vo-y-kh---u-ʹ ---el-fon--a--. Vony khochutʹ zatelefonuvaty. V-n- k-o-h-t- z-t-l-f-n-v-t-. ----------------------------- Vony khochutʹ zatelefonuvaty.

Laai af MP3 (.zip lêers)

Geen video is gevind nie!

Twee tale = twee spraaksentrums!

Dis nie vir ons brein om ’t ewe wanneer ons ’n taal leer nie. Omdat dit verskillende stoorplekke vir verskillende tale het. Die tale wat ons leer, word nie almal saam gestoor nie. Tale wat ons as volwassenes leer, het hul eie stoorplek. Dit beteken die brein verwerk die nuwe reëls op ’n ander plek. Hulle word nie saam met die moedertaal gestoor nie. Mense wat aan die ander kant tweetalig grootword, gebruik net een deel van die brein. Talle studies het dié gevolgtrekking gemaak. Neurowetenskaplikes het verskeie proefkonyne ondersoek. Die proefkonyne het twee tale vlot gepraat. Een deel van die toetsgroep het egter met albei tale grootgeword. Die ander deel het die tweede taal later in hul lewe geleer. Navorsers kon die breinaktiwiteit tydens die taaltoetse meet. So kon hulle sien watter dele van die brein tydens die toetse gewerk het. En hulle het gesien dat “laat” leerders twee spraaksentrums het! Navorsers het reeds lank vermoed dis so. Mense met breinbeserings het verskillende simptome. So kan breinskade tot spraakprobleme lei. Mense wat aangetas is, kan nie woorde so goed uitspreek of verstaan nie. Maar tweetalige slagoffers het soms ongewone simptome. Hul spraakprobleme affekteer nie albei tale nie. As slegs een deel van die brein beseer is, kan die ander een nog werk. Dan praat die pasiënte een taal beter as die ander. Die twee tale word ook teen ’n verskillende pas weer geleer. Dit bewys dat albei tale nie op dieselfde plek gestoor word nie. Omdat hulle nie tegelyk geleer is nie, vorm hulle twee sentrums. Dis nog onbekend hoe die brein verskeie tale beheer. Maar nuwe bevindings kan tot nuwe leerstrategieë leer.